Розділ 1 аналіз об’єкту проектування

Перед задумкою та втіленням в життя колекції необхідно провести аналіз об’їєкту проектування.

Аналіз в дизайні підводить до проектного рішення через розгляд певного кола проблем і співвіднесення з власної творчої позицією. В процесі проектування дозволяє розвивати проектну ідею, порівнюючи варіанти по функціональним і художнім критеріям. В аналізі велику роль відіграє логічний підхід. Аналіз в дизайні - передпроектне вивчення завдань і обставин проектування, осмислення проміжних і кінцевих результатів роботи[3].

1. Найменування та призначення колекції, що проектується

Колекцією прийнято називати декілька моделей одягу різного призначення (від 3-7 предметів одягу у початкуючих модельєрів до 60-80 моделей у відомих кутюрье), які об'єднані певною ідеєю, відповідають деякій тематиці, мають схоже колірне рішення і створені для певного сезону (весна-літо або осінь-зима). Розрізняються авторська дизайнерська колекція і колекція певного Будинку моди або фірми, яка може створюватися декількома дизайнерами. Колекції можуть бути створені для двох основних ліній - от-кутюр і пре-а-порте [4].

В даному проекті представлена колекція чоловічого одягу для молодіжної групи прямого силуету для середньо кліматичної зони демісезонного призначення.

Проектування одягу промислового виробництва базується на даних маркетингових досліджень, де визначаються потреби споживачів у тих або інших виробах. При цьому споживчі властивості виробів зумовлюються споживчими вимогами до них та ситуаціями їх використання, а також залежить від прогнозу потреб в одязі у найближчому майбутньому.

З метою проектування одягу необхідно отримати дані про споживчі групи людей. Це дозволить визначити групи споживачів, які невдоволені існуючими виробами, а також визначити вид або види одягу як об’єкт проектування та конкретизувати вимоги визначеної групи споживачів до одягу.

Існує декілька груп споживачів одягу за різними ознаками: соціальні ознаки — місце проживання, вид діяльності, економічні, естетичні, відношення до моди, стильовий напрямок та інші; а також біологічні ознаки — статева, вік, антропометричні, психологічні, гігієнічні тощо. Вимоги кожної з цих груп, взятого окремо, не забезпечують конкретного визначення сукупності ознак одягу який проектується (табл. 1.1.), [5].

Таблиця1.1.

Характеристика біосоціальних ознак споживача

1	2	3	4
№	Вид ознаки	Назва ознаки	Характеристика спожитвача
1	Соціальні	Місце проживання	Велике місто, місто
		Вид діяльності	Студент, робочий
		Економічні	Середній клас
		Естетичні	Висока
		Відношення до моди	Авангардисти, в ногу з модою
		Стильовий напрямок	Змішаний
2	Біологічні	Статева	Чоловіча
		Вік	20-25

Продовження таблиці 1.1.

1	2	3	4
		Антропометричні:	Прямокутні лінії, куб, трапеція
		А- пластичність Б-ноги В-руки	А- Верхній тип, нижній тип, годинник пісочний Б- Довгі, пропорційні, непропорційні, короткі В- Довгі, викривлені, нормальні, короткі
		Психологічні	Холерик, сангвінік, флегматик, меланхолік
		Гігієнічні	Високий, середній, низькій рівень

Згідно з цією класифікацією споживач, для якого розробляється колекція це молоді люди віком 20-25 років, які проживають у великому місці. Віни відносяться до середнього класу, йдуть в ногу із модою, стильовий напрямок у них змішаний, анропометричність прямокутна, ноги пропорційні, руки нормальні,верхній тип пластичності.

Визначено характерні риси споживачів, тобто такі як:

• відношення до моди — споживач іде в ногу з модою, а стильовий напрямок змішаний,

• пластичність — годинник пісочний;

• по психологічності — сангвінік, а гігієнічність — середній рівень.

Від конструкції та виду моделі залежить трудоємкість виготовлення виробу, його конкурентоспроможність на ринку, продуктивність праці, рентабельність та прибуток виробництва.