- •6.020207 – «Дизайн»
- •Херсон 2017 Форма № н-9.02
- •Пояснювальна записка
- •Затверджую
- •На дипломну роботу (проект) студенту
- •(Прізвище, ім’я, по батькові)
- •Календарний план
- •Анотація
- •Розділ 1 аналіз об’єкту проектування
- •Найменування та призначення колекції, що проектується
- •Обгрунтування комплексу вимог, що висуваються до виробу
- •Розділ 2 аналіз аналового середовища та прототипів
- •2.1. Відбір моделей аналогів
- •2.2. Аналіз моделей-аналогів
- •2.2.1. Аналіз композиційного рішення моделей-аналогів
- •2.2.2. Аналіз конструктивних рішень моделей-аналогів
- •2.3. Висновок за технічною пропозицією
- •Розділ 3 ескізний проект
- •3.1. Розробка концепції
- •3.2. Розробка моделей-пропозицій
- •3.3. Вибір та обґрунтування основних моделей-пропозицій
- •3.4. Вибір та обґрунтування пакета матеріалів виробу, що проектується
- •Розділ 4 технічний проект
- •4.1. Розробка конфекційної карти чоловічого костюму
- •4.2. Вибір та обґрунтування методики конструювання
- •4.3. Вихідні дані для побудови креслень деталей конструкції основних моделей
- •4.4. Побудова креслень деталей базових конструкцій колекції
- •Розробка модельних конструкцій
- •Виготовлення та оцінка якості макету виробу
- •Розділ 5 проведення маркетингових досліджень
- •5.1 Методологія складання анкети та проведення польових маркетингових досліджень
- •5.2. Розрахунково – аналітичний розділ
- •5.3. Комплексний аналіз відповідей респондентів який об’єднує два питання анкети
- •Загальні висновки
- •Додатки Додаток а Аналоги постапокаліптичних моделей
- •Список використаних джерел
4.3. Вихідні дані для побудови креслень деталей конструкції основних моделей
Для виготовлення колекції в матеріалі варто почати з розмірних характеристик індивідуальної фігури на яку проектується колекція. Дані занесені в таблицю 4.2.
Таблиця 4.2
Розмірна характеристика індивідуальної чоловічої фігури
№ |
Назва розмірної ознаки |
Умовне позначення |
Величина,см |
1 |
Півобхват талії |
Ст |
36 |
2 |
Півобхват стегон |
Сб |
48 |
3 |
Півобхват грудей |
Сг |
54 |
4 |
Довжина талії |
Дтс |
54 |
5 |
Відстань від лінії талії до полу з переду |
Дсп |
105 |
6 |
Відстань від лінії талії до полу з боку |
Дсб |
108 |
7 |
Висота під сідничної складки |
Впс |
75 |
8 |
Відстань від лінії талії до лінії колін |
Дтк |
61 |
9 |
Відстань від лінії талії до площини сидіння |
Дс |
31,5 |
10 |
Глибина талії друга |
ГтII |
7 |
11 |
Довжина брюк |
Дб |
115 |
12 |
Ширина брюк по лінії низу |
Шн |
20 |
13 |
Ширина брюк на рівні лінії колін |
Шк |
22 |
14 |
Зріст |
Р |
185 |
15 |
Довжина плеча |
Дп |
18 |
16 |
Довжина рукава |
Др |
69 |
17 |
Напівобхват голови |
СГОЛ |
32 |
18 |
Висота голови збоку |
ВГОЛ.СБ |
31 |
В таблиці 5.2. представлено прибавки на вільне облягання які визначаються згідно з обраною методикою (табл.4.3) [35].
Таблиця 4.3
Величини конструктивних прибавок поясного виробу (см.)
Назва ділянки, до якої проектується прибавка |
Умовне позначення |
Величина відрізка, см |
Півобхват стегон |
Пб |
2 |
Півобхват талії |
Пт |
1 |
Обхват стегна |
Пстег |
6 |
Прибавки на вільне облягання відповідають обраній методиці конструювання.
4.4. Побудова креслень деталей базових конструкцій колекції
Для креслення базових конструкцій було обрано методику ЦНДІШП. Дані, отримані у ході розробки креслення подано в таблиці 4.4.
Таблиця 4.4
Розрахунок основи конструкції брюк
Умовне позначення конструктивних відрізків та точок |
Назва конструктивних відрізків та точок |
Розрахункова формула |
Величина відрізка, см |
М1:1 |
|||
1 |
2 |
3 |
4 |
Побудова базисної сітки |
|||
Продовження таблиці 4.4.
1 |
2 |
3 |
4 |
Положення лінії висоти сидіння |
ТЯ |
Дс – 1…2 |
30,5 |
Положення лінії стегон |
ЯБ |
6 см. |
6 |
Положення середньої передньої лінії |
ББ1 |
0,15Сб + 0,25 (Пб+1)+ 1,4 |
7,45 |
Положення середньої передньої лінії |
Т1Т2
|
0,7 см.
|
0,7 |
Положення лінії талії |
Т2Т3 |
0,5Ст + 2…2,5 + 0,5 |
21 |
Положення лінії талії |
Т3Т4 |
(Дсб – Дсп) + 0,3 |
3,3 |
Положення лінії низу |
Т0Н |
Дб + У |
115,3 |
Положення лінії колін |
Т0К |
Дтк + 1 |
62 |
Ширина передньої половини брюк |
НН1 НН2 |
0,5(Шн – 2) |
9 |
Ширина задньої половини брюк |
НН3 НН4 |
0,5(Шн + 2) |
11 |
Ширина передньої половини брюк на лінії колін |
КК1 КК2 |
0,5(Шк – 2…2,5) |
10 |
Ширина задньої половини брюк на лінії колін |
К1К3 К2К4 |
2…2,5 |
2,5 |
Положення крокової лінії на рівні стегон передньої половини брюк |
Б1Б3 |
0,3(0,4Сб – 1,5) |
5,31 |
Ширина передньої половини брюк на лінії стегон |
ББ4 |
ББ1 + Б1Б3 |
12,76 |
Положення крокової лінії на рівні стегон задньої половини брюк |
ББ5 |
0,5((1,4Сб + Пб – 0,5) – Б3Б4) + 0,5 |
16,45 |
Продовження таблиці 4.4.
1 |
2 |
3 |
4 |
Ширина задньої половини брюк на лінії стегон |
ББ7
|
0,5((1,4Сб + Пб – 0,5) – Б3Б4) - 0,5 |
15,76 |
Побудова передньої виточки |
Від т. Т0 вправо і вліво по лінії Т2Т4 |
2…2,5 |
2 |
Глибина передньої виточки |
Від т. Т0 вниз по вертик. |
8…9 |
8 |
Підйом середньої лінії низу передньої половини |
НН5
|
0,7
|
0,7 |
Побудова шагової лінії передньої половини брюк |
Я1Я3 |
2,8 |
2,8 |
Побудова задньої половини брюк |
|
|
|
Ширина задньої половини брюк на лінії стегон |
ББ7
|
0,5((1,4Сб + Пб – 0,5) – Б3Б4) - 0,5 |
15,76 |
Побудова передньої половини брюк |
|||
Побудова передньої виточки |
Від т. Т0 вправо і вліво по лінії Т2Т4 |
2…2,5 |
2 |
Глибина передньої виточки |
Від т. Т0 вниз по вертик. |
8…9 |
8 |
Продовження таблиці 4.4.
1 |
2 |
3 |
4 |
Підйом середньої лінії низу передньої половини |
НН5
|
0,7
|
0,7 |
Побудова шагової лінії передньої половини брюк |
Я1Я3 |
2,8 |
2,8 |
Побудова задньої половини брюк |
|||
Порівняння довжини шагових лінії задньої та передньої половинки брюк |
Н4К4Я4 |
Н2К2Я2 |
|
Побудова наклону середньої лінії задньої половинки брюк |
Б5Б6 |
0,7(0,4Сб – 1,5) |
12,39 |
Т5Т6 |
Гт II |
7 |
|
Побудова шагової лінії передньої половини брюк |
Я5Я6 |
0.5ШгII |
10,1 |
Побудова середньої лінії задньої половини брюк |
Т0Т7 |
(Дсп – Впс) - Дс |
1 |
Радіус з центра Т8засічка на горизонталі ТТ3 |
Т8Т9 |
0,5Ст + (3,5…4) + 0,5 |
22,5 |
Порівняння бокових ліній |
Н3К3Б7Т9Т10 |
Н1К1Б4Т4 |
115,3 |
Розчин задньої виточки |
Т8Т10 |
3,5…4 |
3,5 |
Довжина задньої виточки |
Перпендикуляр з відрізка Т8Т10 |
12…15 |
15 |
Базову конструкцію було побудовано в масштабі М1:1 (додаток Ж, рис. Ж.1).
Для побудови базової конструкції піджаків було обрано методику конструювання, що наведена в роботі Г.А. Самарова і А.І. Черемних [37]. Автори стверджують, що даний метод конструювання чоловічого одягу дозволяє поліпшити якість одягу та покращити продуктивність праці конструкторів ательє та майстерень [36].
Розрахунки для побудови базової конструкції занесені в таблицю 4.5.
Побудова базової конструкції починається з креслення прямого кута з вершиною в точці Р.
Таблиця 4.5.
Розрахунки для побудови креслень деталей конструкції
чоловічого піджака
Назва конструктивних відрізків та точок |
Розрахункова формула |
Величина відрізка, см |
||
М1:1 |
||||
1 |
2 |
3 |
||
РГ |
Сг/3+8 |
26 |
||
РТ |
Ст |
36 |
||
РН |
Довжина виробу |
120 |
||
ТЯ |
Дтс/2-2,5 |
24,5 |
||
РС |
РГ/2 |
12,25 |
||
Провести горизонталі з точок С, Г, Т, Я, Н, |
||||
Від точки Н вправо відкласти 2 см і поставити точку Н1. Накреслити середину спинки, з’єднавши прямою лінією точки Р і Н1. Точки С1, Г1, Т1 і Я1 будуть лежати на перетині горизонталей з точок С, Г, Т і Я з лінією середини спинки. |
||||
РР1 |
(Сг+7)/8+1 |
8,7 |
||
Р1Р2 |
РР1/4 |
2,2 |
||
С'С1 |
(Сг+7)/3+2 |
21,7 |
||
Г2П |
(Сг+7)/3+1 |
10,8 |
||
Г1Г4 |
Сг+7 |
61 |
||
Г2Г4 |
(Сг+7)/4 |
15,25 |
||
Продовження таблиці 4.5.
1 |
2 |
3 |
Г3Г5 |
|
3 |
З'єднати допоміжною лінією точки С і Г5 відмітив точку 1 |
||
1 – 2 |
|
1,5 |
П – 3 |
|
1,5 |
Т1Т2 = відстані від середини спинки до точки 2 по горизонталі + 1 см (в залежності від моди) |
||
З’єднати прямою лінією точки 2 і Т2, продовживши її вниз до перетину з горизонталями із точок Н і Я. Перетин ліній відмітити точками Я2 і Н2 |
||
Г2П1 |
(Сг+7)/4 |
15,25 |
Г3Г6 |
Сг/16 |
3,4 |
П2Р3 |
(Сг+7)/8+2 |
9,7 |
Р3Р4 |
|
1 |
Р4П3 |
Р4П3=Р2П |
|
Р4Р5 |
Р4Р5=РР1 |
|
Р5Р6 |
Сг/4-1 |
12,5 |
Я3Я4 |
Сб/3+3 |
19 |
Від точки 2 по лінії Г5С відкласти в ліво 1 см на розширення пройми і поставити точку 4. |
||
Провести пряму лінію через точки 4 і Я4. Перетин цієї прямої з горизонталлю із точки Т відмітити, поставив точку Т4. |
||
Т4Н3 |
Т4Н3 = Т2Н2 |
|
Т3Т5 |
Сг/2 |
24 |
Т3Т6 |
|
1 |
Накреслити лінію полузаноса |
||
Р4Н5 |
Р4Н5 = Р4Н3 |
|
Т8К |
Дтс/6+2 |
9,3 |
Величина припуска на полузанос залежить від фасона |
||
Базову конструкцію було побудовано в масштабі М1:1 (додаток Ж, рис. Ж.2).
Таблиця 4.6.
Розрахунок конструкції одношовного вшивного рукава з посадкою по лінії окату
Конструктивна ділянка та її оформлення |
Умовне позначення |
Розрахункова формула (розмірна ознака) |
Величина ділянки (відрізка), см |
1 |
2 |
3 |
4 |
Висота оката |
Вок |
Док= 0,4(П3Г1+Г4П4) |
15,2 |
Довжина пройми на кресленні в готовому вигляді |
Дпр |
Дпр=Опв+1,5Пг |
46 |
Величина посадки по лінії оката рукава |
Н |
Н=0,1 Дпр-0,1Шпр(р) |
3,5 |
Ширина рукава під проймою |
Шрук |
|
17,3 |
Довжина оката рукава |
Док |
Док=Дпр+Н |
48,4 |
Довжина рукава за виміром |
ОМ |
Друк |
62 |
Висота оката |
ОР |
Вок |
15,8 |
Ширина рукава в замкнутому вигляді для оформлення лінії окату |
РР1=РР2 |
0,5Шрук (р) |
9,4 |
Ширина рукава |
РР3=РР4 |
Ш рук (р) |
16,9 |
Відрізок, який визначає положення |
Р1К |
|
5 |
Продовження таблиці 4.6.
1 |
2 |
3 |
4 |
контрольної точки К для спряження з прямою на пілочці |
|
|
|
Відрізок, який визначає положення контрольної точки К1 для спряження з лінією пройми на спинці |
Р2К1 |
Г1П31 |
10,2 |
Відрізки для оформлення окату рукава |
О2О4=О1О3 |
|
4,8 4,8 |
Відрізки, які визначають положення додаткових точок для оформлення лінії окату в замкнутому контурі: - точки 5 - точки 6 - точки 7 - точки 8 - точки 9 - точки 10 |
К – 5 5 – 6 6 – 7 К1 – 8 8 – 9 9 – 10 |
1/3О3 - 5 1/2О - 5 0,1О – 5 1/3К1 О4 1/2О - 8 0,1О – 8 |
За кресленням За кресленням За кресленням За кресленням За кресленням За кресленням |
Продовження таблиці 4.6.
1 |
2 |
3 |
4 |
Відрізки, які визначають положення наступних додаткових точок для оформлення нижньої частини оката рукава: - точки 11 |
Р1 – 11 |
Г4 - 4 (на пілочці) |
2,3 |
- точки 12 |
Р1 – 12 |
Г4 - 4 (на пілочці) |
3,1 |
Знаходимо додаткові точки для оформлення нижньої частини оката рукава в замкнутому вигляді |
|||
Відрізок, який визначає положення точки Р5, - вліво від точки Р1 відкладають розрахункову величину пройми |
Р1Р5 |
Шпр(р) |
13,1 |
Відрізок бісектриси кута із точки Р5 – із точки Р5 вверх проводять перпендикуляр і бісектрису кута |
Р5 – 13 |
Г1 – 1 (на спинці) |
3,2 |
Продовження таблиці 4.6.
1 |
2 |
3 |
4 |
Знаходять додаткову точку для оформлення лінії окату в розгорнутому вигляді |
Р2Р6 =Р2Р5 |
– |
За кресленням |
Відрізок бісектриси кута із точки Р6 – із точки Р6 вверх проводять перпендикуляр і бісектрису кута |
Р6 – 14 |
П5 – 13
|
3,2 |
Ширина рукава – відкладають від точки М по лінії низу |
ММ1=ММ2 |
Шрук(н) за моделлю |
13 |
Відрізки для оформлення низу рукава |
ММ3=ММ4 |
0,5 Шрук(н) |
7,2 |
Відрізок, який визначає рівень лінії ліктя |
КЛ |
0,5 КМ3 |
За кресленням |
Відрізок, який визначає величину прогину по передній лінії |
Л1Л2 |
– |
1…1,5 |
Точки Р4 та М2 з’єднують прямою лінією і продовжують вниз, якщо |
|||
Продовження таблиці 4.6.
1 |
2 |
3 |
4 |
передбачена виточка на ліктьовому зрізі. Із точки Л3 проводять перпендикуляр до лінії Р4М2 і отримують розхил виточки, який залежить від ширини рукава внизу. Чим вужча ширина рукава внизу, тим більший розхил ліктьової виточки. |
|||
Відрізок, який визначає заниження ліктьової лінії по лінії низу |
М2М5 |
Л4Л5 |
За кресленням |
У таблиці 4.7. Наведено креслення базової конструкції капюшону, він фігурує у 2-й моделі чоловічої колекції.
Таблиця 4.7.
Розрахунок для побудови креслення конструкції капюшона
Конструктивна ділянка та її оформлення |
Умовне позначення |
Розрахункова формула (розмірна ознака) |
Величина ділянки (відрізка), см |
1 |
2 |
3 |
4 |
Висота капюшона – відкладається на вертикалі, проведеної із точки А5 |
А5К |
ВГОР + ПР, де ПР – надбавка на свободу по висоті по моделі |
44 |
Відрізки, які визначають положення точки К1 на горизонталі, проведеної із точки |
А5К1 |
АА2 + ПР, де АА2 – довжина горловини спинки, дорівнює АА1 + 0,7 (постійно); |
15,2
10,3 |
Продовження таблиці 4.7.
1 |
2 |
3 |
4 |
А5 |
|
ПР – надбавка на свободу по ширині по моделі |
|
Із точок К1 і К3 (продовження лінії ширини борта) проводять вертикалі і на перетині з верхньої горизонталі ставлять К2і К3 |
|||
Відрізки, які визначають положення додаткових точок на лицевій стороні капюшона: точки К4 точки К5 точки К0 |
К3К4 К4К5 К4К0 |
По моделі Те саме 0,5 К4А10 |
4 4 По кресленню |
Відрізок, який визначає положення додаткової точки на бісектрисі кута із точки К2 |
К6К7 К6К8=К6К9 |
По моделі Те саме |
9 3,5 |
Відрізок, який визначає положення додаткової точки на лінії горловини |
А5К10 |
0,5А5А9 |
По кресленню |
Відрізок, який визначає величину розхилу виточки по середній лінії |
К1КII |
По моделі |
3 |
Продовження таблиці 4.7.
1 |
2 |
3 |
4 |
капюшона |
|
|
|
Із точки К7 вниз проводять вертикаль і на перетині з горизонталлю А5К1 ставлять точку К12, на якій знаходиться виточка. З точки зору декоративно – конструктивного оформлення капюшона дану виточку доцільно поєднувати з плечовим швом. Однак при використовуванні товстих тканин в уникненні потовщень виточку зміщують від плечового шва |
|||
Розхил виточки – залишкова величина між довгою по лінії вшивання капюшона на креслені і довгої горловини виробу в готовому вигляді |
К13К14 |
А8А9К11 – (АА2+А5А9А8), де АА2 + А5А9А8 = СШ + 2ПШР; ПШР = 0,2ПГ; ПГ = 10 |
5
24,3 |
Відрізок, який визначає величину довжини виточки |
К12К15 |
По моделі |
12 |
У результаті розрахунку базових конструкцій було одержано практичні навички з побудови базових конструкцій спинки, пілочки, рукава, брюк та капюшону.

,