- •1.Об’єкти економічної політики держави
- •2. Суб’єкти економічної політики держави
- •4. Методи державного управління за в.Ф. Опришко
- •5.Система органів державного управління економікою
- •6.Метод державного управління економікою
- •7.Методи прямого та непрямого регулювання
- •8 Закон України “Про Загальнодержавну програму адаптації законодавства України до законодавства єс” як загальний нормативний акт, що визначає зміни у державному управлінні економікою
- •9.Поняття державної регуляторної політики
- •11. Сутність понять: “державне управління”, “державне втручання в економіку”,
- •12. Сутність поняття “державне регулювання економіки”
- •16., 17 Основні завдання державних органів щодо процесу реалізації економічної політики.
- •18.Основні адміністративно-правові засоби впливу у сфері підприємництва
- •19. Система суб’єктів, що здійснюють державний контроль у сфері підприємництва
- •20. Правові засади здійснення державної політики у сфері захисту економічної конкуренції
- •21. Державний контроль у сфері захисту економічної конкуренції
- •22. Зміст державної політики у сфері промисловості
- •23. Система органів, що здійснюють державне управління у сфері промисловості
- •24. Особливості здійснення державного контролю у сфері промисловості
- •27. Державний контроль та нагляд у паливно-енергетичній сфері???
- •28. Історія виникнення питання транспортної політики
- •29. Морські, автомобільні, повітряні, залізничні, трубопровідні комунікації
- •30. Місце України в системі Європейських транспортних комунікацій.
- •31. Міжрегіональна співпраця в галузі транспортної політики
- •32. Встановлення зон вільної торгівлі як шлях вирішення транспортних проблем.
- •34. Система органів державного управління у сфері транспорту
- •35. Система органів державного управління у сфері зв’язку
- •37. Нормативно-правове забезпечення здійснення державного управління у сферах будівництва та житлово-комунального господарства.
- •39. Державний контроль у будівництві та житлово-комунальному господарстві
- •43. Економічна безпека та економічна політика: сутність та стратегія
- •46. Нормативно-правові засади процесу адаптації законодавства до стандартів єс з моменту набрання чинності угоди про партнерство і співробітництво
- •45. Підготовка економіки до створення зони вільної торгівлі з Євросоюзом
- •47.Інституціонально-правове забезпечення трансформаційної економіки України
- •48.52 Першочергові завдання з адаптації різних сфер законодавства України до законодавства єс, Поняття адаптації законодавства України до права єс
- •49. Участь неурядових організацій в процесі адаптації законодавства України до законодавства єс
- •50. Шляхи вирішення проблеми адаптації національного законодавства до законодавства єс
- •51. Урядові та парламентські структури Польщі та Угорщини, відповідальні за питання європейської інтеграції.
- •53. Необхідність адаптації законодавства до законодавства єс
- •54. Досвід країн Центральної та Східної Європи на шляху адаптації національного законодавства до законодавства єс
- •56, 57. Особливості здійснення державного управління у Польщі щодо питання наближення права Польщі до права єс
- •59. Методи адаптації польського права до європейського
- •60. Роль парламенту України в процесі адаптації законодавства України до права єс
- •61. Поняття «глобалізації»
- •64. Поствестфальська структура
- •65. Поняття субсидіарності державного управління
- •66. Поняття іноземного інвестування
- •67. Принципи іноземного інвестування
- •68. Система та повноваження органів державної влади України, діяльність яких спрямована на управління іноземним інвестуванням
- •69. Основні напрями державної політики у сфері іноземного інвестування.
- •70. Інноваційно-інвестиційна модель розвитку України.
- •74.Основні напрями інвестиційної моделі економічного зростання України.
- •76.Зарубіжний досвід щодо інвестиційної політики.
- •77.Правове забезпечення інноваційного процесу.
- •78.Європейська Глобальна навігаційна супутникова система Галілео: створення та запровадження
- •81. Органи державної влади, що здійснюють управління розвитком міжнародного співробітництва
- •82.Міжнародні установи та організації, що здійснюють управління розвитком міжнародного співробітництва
- •83. Поняття управління міжнародною економічною інтеграцією України
- •86,87. Єдиний економічний простір: поняття, сутнысть
- •89 Особливості управління зовнішньоекономічної діяльності на регіональному рівні
- •90. Правове забезпечення діяльності системи органів місцевого самоврядування
- •3) Перед юридичними і фізичними особами (стаття 77 Закону).
- •91. Міжнародна співпраця у міжнародних організаціях, розвиток її форм
- •17. Угода про торговельні аспекти прав інтелектуальної власності (Угода тріпс)
- •94. Сутність Світової організації торгівлі
- •95 Світова організація торгівлі та Україна
- •10.04.2008 Р. Верховна Рада України прийняла Закон України “Про ратифікацію Протоколу про вступ України до Світової організації торгівлі”. Таке рішення підтримали 411 народних депутатів.
- •97. Роль парламенту України в процесі інтеграції країни до єс
- •102. Європейська Глобальна Навігаційна супутникова система Галілео.
- •103.Загальна характеристика державної політики у сфері будівництва.
- •104 Загальна характеристика державної політики у сфері житлово-комунального господарства.
- •105 Особливості зовнішньоекономічної політики.
- •106. Організація державного управління у сфері будівництва.
- •107. Організація державного управління у сфері житлово-комунального господарства.
- •110. Законодавча та інституціональна база економічної політики в Україні.
- •111 Особливості зовнішньоекономічної політики за умов глобалізації.
- •112. Економічна політика та економічна безпека.
- •113. Поняття та форми управління міждержавною інтеграцією України.
- •115. Правові проблеми, що виникають в процесі співробітництва України з єеп та єс.
- •116. Історія створення сот.
- •117. Подальші перспективи зближення систем управління економікою в результаті створення зони вільної торгівлі.
- •118. Світова організація торгівлі: загальна характеристика.
- •121. Сучасні проблеми та перспективи вступу України до сот.
- •122. Інформаційні та комунікаційні технології як передумови соціального та економічного розвитку країни.
- •124. Інформаційна епоха як результат мережевої форми організації.
- •125. Соціальний регрес та тіньова економіка.
- •126. Поствестфальська система зв’язків як нова технологія управління.
- •127. Сутність та поняття державного управління економікою.
- •128. Методи державного управління економікою.
- •129. Форми державного управління економікою.
- •130. Функції державного управління економікою.
- •131. Сутність сучасної державної економічної політики.
- •132. Принципи сучасної державної економічної політики.
- •133. Методи економічної політики.
- •134. Основні завдання державних органів щодо процесу реалізації економічної політики.
- •135. Роль законодавчого органу в реалізації економічної політики.
- •136. Процес становлення інвестиційної моделі економіки.
- •137. Інноваційна політика: етапи становлення, основні положення.
- •138. Зарубіжний досвід постіндустріальних країн щодо інноваційної економіки.
- •139. Загальна характеристика державної політики у сфері підприємництва
- •140. Загальна характеристика державної політики у сфері економічної конкуренції.
- •141. Організація державного управління у сфері підприємництва.
- •142. Основні адміністративно-правові засоби державного впливу у сфері підприємництва.
- •143. Органи виконавчої влади, що беруть участь у реалізації конкурентної політики.
- •145. Державний контроль у сфері підприємництва.
- •146. Державний контроль у сфері захисту економічної конкуренції.
- •147. Загальна характеристика промислової політики держави.
- •148. Загальні засади організації державного управління промисловістю.
- •149. Державний контроль у сфері промисловості.
- •150. Загальна характеристика державної політики у паливно-енергетичній сфері.
- •151. Організація державного управління у паливно-енергетичній сфері.
- •154. Система будівельних заощаджень.
- •155 Будівельні заощадження та їх види
- •156 Поняття «маргіналізації».
- •157. Види технологічного укладу
- •158 Система технологічних парків
- •159. Створення системи технологічних парків
- •161. Актуальні проблеми пов’язані зі світовою глобальною трансформацією
- •162. Державна економічна політика: методи
- •163. Засоби державної економічної політики.
- •166. «Нова фірма»: умови створення
- •173. Види фінансового будівництва в Німеччині і Франції
- •177. Перспективи галузі металургії та металообробки після вступу України до сот
- •178. Загальна характеристика Угоди сот про сільське господарство.
- •181. Способи технологічного укладу
- •186. Міжнародні організації технопарків
- •187. Передумови переходу до «Нової економіки
- •190. Загальна характеристика Угоди про технічні бар’єри в торгівлі
- •194. Загальна характеристика угоди що пов’язана інвестиційними заходами
- •199. Інституціональне забезпечення трансформаційної економіки України
- •200. Загальна характеристика Угоди про торговельні аспекти прав інтелектуальної власності
177. Перспективи галузі металургії та металообробки після вступу України до сот
Відповідно до консолідованої тарифної пропозиції середньоарифметична ставка ввізного мита на продукцію металургії та металообробки зменшиться з 1,86% до 1,83%.
Відношення експорту до обсягів виробництва сектора становить приблизно 70%, імпорту до обсягів виробництва коливається на рівні 6-8%.
Вступ країни до СОТ не призведе до значного зменшення ставок тарифу.
Членство в СОТ скасує квоти на імпорт продукції сектора з України. Також це посилить позицію України у стосунках з Росією, якщо остання намагатиметься використовувати кількісні обмеження на імпорт окремих товарів металургійної промисловості з України. Ситуація в секторі визначатиметься кон‘юнктурою світового ринку, тоді як вплив СОТ буде мінімальним.
Світовий ринок чорних металів та виробів з них характеризується високим рівнем конкуренції, що серед іншого зумовлює активне використання таких інструментів як антидемпінгові розслідування (на цю галузь припало 821 з 2840 таких розслідувань, ініційованих протягом 1995-2005 рр.)
Членство в СОТ дає можливість оскаржувати такі рішення, про що свідчить той факт, що протягом 1998-2005 рр. орган врегулювання торговельних суперечок СОТ розглянув 30 звернень країн, металурги яких зіткнулись з обмеженнями з боку імпортерів.
Але при цьому слід зазначити, що в довгостроковій перспективі ситуація на ринку чорних металів та виробів з них визначатиметься такими чинниками:
• наявністю надлишкових виробничих потужностей внаслідок розширення виробництва в багатьох країнах з економікою, що динамічно розвивається,
• динамікою реструктуризації сектору в розвинутих країнах,
• модернізацією металургійного виробництва тощо.
За оцінками експертів, галузь металургії та металообробки виграє найбільше від вступу України до СОТ. Її сукупний випуск зросте на 22,0% в довгостроковій перспективі завдяки як тарифній реформі, так і покращенню доступу до ринків ЄС та Північної Америки. Як результат, значна частка зростання сукупного випуску припаде на розширення експорту (+25,6%), оскільки цей сектор має найбільший рівень інтенсивності експорту (77,2%). Добрі результати діяльності галузі позначаться на зростанні зайнятості в секторі. Очікується, що зайнятість працівників зросте на 19,2%.
178. Загальна характеристика Угоди сот про сільське господарство.
Відповідно до консолідованої тарифної пропозиції середньоарифметична ставка ввізного мита на сільськогосподарську продукцію зменшиться з 13,84% до 11,16%.
Відповідно до Угоди СОТ про сільське господарство внутрішня підтримка сільського господарства скоротиться протягом 5 років на 20% порівняно з базовим періодом.
Відношення експорту до обсягів виробництва сектора коливається від 8 до 6%, імпорту до обсягів виробництва - від 1 до 2 % (за виключенням неврожайного 2003 року).
Вступ України до СОТ надасть можливість посилити свої позиції на експортних ринках.
Вступ країни до СОТ призведе до значного зменшення ставок тарифу, але деякі з них залишатимуться незмінними до 2010 року. Країні доведеться реструктурувати допомогу сектору відповідно до умов СОТ, що відбувається вже зараз.
Оскільки цінова різниця між світовими цінами та цінами вітчизняного виробника зменшується, Україна залишатиметься нетто-експортером основних сільськогосподарських товарів.
Членство України у СОТ вимагає від нас провести певне ринкове реформування аграрного сектору та лібералізувати доступ до ринку аграрної та харчової продукції. Це питання є найбільш гострим з усієї кількості проблем, оскільки сільськогосподарський сектор є найменш реформований і забезпечує близько 16% робочих місць та 14,5% ВНП країни. Така частка сектору в економіці країни означає, що будь-яке втручання може викликати певні зміни економічних індикаторів, як рівень безробіття, розподіл доходів, загальний добробут та ін.
Міжнародна торгівля сільськогосподарською продукцією в рамках СОТ регулюється єдиною для всіх членів СОТ Угодою про сільське господарство, якою передбачено переведення всіх нетарифних бар'єрів (крім санітарних і фітосанітарних) щодо імпорту сільськогосподарської продукції у тарифи та визначення їх верхньої межі; поступове зниження імпортних тарифів; скорочення внутрішніх та експортних субсидій для сільськогосподарської продукції.
Відповідно до Угоди про сільське господарство внутрішня цінова підтримка сільського господарства, або так звані заходи “жовтої скрині” (показником, що її характеризує, є сукупний вимір підтримки – СВП), повинна бути скорочена протягом п'яти років на 20% порівняно з базовим періодом. Однак це скорочення не стосується бюджетних програм підтримки в рамках "зеленої скрині". Навпаки, Україна може без будь-яких СОТівських обмежень збільшити використання дозволених „зелених” субсидій, зокрема, на такі цілі як фінансування дослідницьких, учбових, консультативних і маркетингових програм, створення державних резервів для забезпечення продовольчої безпеки, у т.ч. Аграрного фонду, страхування та гарантування безпеки доходів, виплати на відшкодування збитків від стихійних лих, допомогу на структурну перебудову, виплати за програмами охорони довкілля та регіональними програмами допомоги.
Довідково: До “зеленої скрині” належать заходи, які не порушують принципів справедливої конкуренції, оскільки не спрямовані на підтримку обсягів виробництва та цін виробників. Ці заходи мають відповідати двом основним критеріям:
• підтримка повинна надаватися через урядові бюджетні програми, а не за кошти споживачів;
• наслідком підтримки не повинно бути надання цінової підтримки виробнику.
Україні доведеться обмежити використання субсидій, пов'язаних з прямою ціновою підтримкою, які підлягають скороченню згідно з Угодою про сільське господарство, проте вона може необмежено збільшити використання дозволених субсидій “зеленої скрині”.
Як показало дослідження, в результаті вступу до СОТ сукупний випуск в секторі сільського господарства зросте на 1,5% в довгостроковому періоді. Зокрема, очікується, що покращення доступу на ринки призведе до суттєвого зростання експорту (+43,5%). Покращення ефективності роботи галузі призведе до незначного скорочення зайнятості (-2,4%), причому цю робочу силу поглинуть інші сектори.
Зважена бюджетна політика, спрямована на модернізацію сільського господарства та розвиток його інфраструктури, дозволить в умовах членства України в СОТ забезпечити необхідну конкурентоспроможність та захищеність найбільш вразливого сектору української економіки.
Загалом слід зазначити, що державна політика у сфері сільського господарства потребує серйозного реформування з метою підвищення її ефективності.
Як свідчить міжнародний досвід, сьогодні державна аграрна політика повинна концентруватись на підвищенні конкурентоспроможності аграрного сектору, забезпеченні якості та безпеки продуктів харчування та сприяння охороні довкілля та ландшафту.
Одним з напрямків такого реформування має стати відокремлення підтримки сільськогосподарських виробників від підтримки розвитку сільських територій, перехід від виробничих субсидій до незалежних від обсягів та типу виробництва прямих платежів. Всі ці заходи узгоджуються з вимогами СОТ та довели свою ефективність в різних країнах.
179. Поняття технологічний уклад
Поняття «уклад» означає встановлення певного порядку чого-небудь. Технологічний уклад (ТУ) характеризується єдиним технічним рівнем складових його виробництв, пов'язаних вертикальними та горизонтальними потоками якісно однорідних ресурсів, які спираються на загальні ресурси кваліфікаційної робочої сили, загальний науково-технічний потенціал і певні технології
180. Види технологічного укладу
ТУ володіє складною внутрішньою структурою. Його ядро утворюєсукупність базисних технологічних процесів, що лежать в основівідповідних базисних технологічних сукупностей (ТЗ) та пов'язаних з нимиза допомогою доповнюють технологічних процесів. ТЦ, що становлять ТУ,охоплюють ТЗ всіх рівнів переробки ресурсів і замикаються навідповідний тип невиробничого споживання. Останній, замикаючивідтворювальний контур ТУ, служить одночасно найважливішим джерелом йогорозширення, забезпечуючи відтворення трудових ресурсів відповідногоякості.
Життєвий цикл ТУ включає чотири фази - становлення, зростання, зрілість ізанепад - і має характерну форму пульсацій. Перша - мала пульсаціявідповідає фазі становлення, коли розширення виробництв, що становлять
ТУ, здійснюється в несприятливому економічному середовищі, яка визначаєтьсядомінуванням попереднього ТУ. У цій фазі розвиток ТУ обмежено яквідносною неефективністю складових його технологій, так іопором господарських організацій та інституцій, пов'язаних звідтворенням попереднього ТУ. Лише з формуванням цілісного ВКнового ТУ, і за відповідних інституційних змінах створюютьсяумови для швидкого розширення нового ТУ, яке приймає форму другий --великий - пульсації.
