177. Перспективи галузі металургії та металообробки після вступу України до сот

Відповідно до консолідованої тарифної пропозиції середньоарифметична ставка ввізного мита на продукцію металургії та металообробки зменшиться з 1,86% до 1,83%.

Відношення експорту до обсягів виробництва сектора становить приблизно 70%, імпорту до обсягів виробництва коливається на рівні 6-8%.

Вступ країни до СОТ не призведе до значного зменшення ставок тарифу.

Членство в СОТ скасує квоти на імпорт продукції сектора з України. Також це посилить позицію України у стосунках з Росією, якщо остання намагатиметься використовувати кількісні обмеження на імпорт окремих товарів металургійної промисловості з України. Ситуація в секторі визначатиметься кон‘юнктурою світового ринку, тоді як вплив СОТ буде мінімальним.

Світовий ринок чорних металів та виробів з них характеризується високим рівнем конкуренції, що серед іншого зумовлює активне використання таких інструментів як антидемпінгові розслідування (на цю галузь припало 821 з 2840 таких розслідувань, ініційованих протягом 1995-2005 рр.)

Членство в СОТ дає можливість оскаржувати такі рішення, про що свідчить той факт, що протягом 1998-2005 рр. орган врегулювання торговельних суперечок СОТ розглянув 30 звернень країн, металурги яких зіткнулись з обмеженнями з боку імпортерів.

Але при цьому слід зазначити, що в довгостроковій перспективі ситуація на ринку чорних металів та виробів з них визначатиметься такими чинниками:

• наявністю надлишкових виробничих потужностей внаслідок розширення виробництва в багатьох країнах з економікою, що динамічно розвивається,

• динамікою реструктуризації сектору в розвинутих країнах,

• модернізацією металургійного виробництва тощо.

За оцінками експертів, галузь металургії та металообробки виграє найбільше від вступу України до СОТ. Її сукупний випуск зросте на 22,0% в довгостроковій перспективі завдяки як тарифній реформі, так і покращенню доступу до ринків ЄС та Північної Америки. Як результат, значна частка зростання сукупного випуску припаде на розширення експорту (+25,6%), оскільки цей сектор має найбільший рівень інтенсивності експорту (77,2%). Добрі результати діяльності галузі позначаться на зростанні зайнятості в секторі. Очікується, що зайнятість працівників зросте на 19,2%.

178. Загальна характеристика Угоди сот про сільське господарство.

Відповідно до консолідованої тарифної пропозиції середньоарифметична ставка ввізного мита на сільськогосподарську продукцію зменшиться з 13,84% до 11,16%.

Відповідно до Угоди СОТ про сільське господарство внутрішня підтримка сільського господарства скоротиться протягом 5 років на 20% порівняно з базовим періодом.

Відношення експорту до обсягів виробництва сектора коливається від 8 до 6%, імпорту до обсягів виробництва - від 1 до 2 % (за виключенням неврожайного 2003 року).

Вступ України до СОТ надасть можливість посилити свої позиції на експортних ринках.

Вступ країни до СОТ призведе до значного зменшення ставок тарифу, але деякі з них залишатимуться незмінними до 2010 року. Країні доведеться реструктурувати допомогу сектору відповідно до умов СОТ, що відбувається вже зараз.

Оскільки цінова різниця між світовими цінами та цінами вітчизняного виробника зменшується, Україна залишатиметься нетто-експортером основних сільськогосподарських товарів.

Членство України у СОТ вимагає від нас провести певне ринкове реформування аграрного сектору та лібералізувати доступ до ринку аграрної та харчової продукції. Це питання є найбільш гострим з усієї кількості проблем, оскільки сільськогосподарський сектор є найменш реформований і забезпечує близько 16% робочих місць та 14,5% ВНП країни. Така частка сектору в економіці країни означає, що будь-яке втручання може викликати певні зміни економічних індикаторів, як рівень безробіття, розподіл доходів, загальний добробут та ін.

Міжнародна торгівля сільськогосподарською продукцією в рамках СОТ регулюється єдиною для всіх членів СОТ Угодою про сільське господарство, якою передбачено переведення всіх нетарифних бар'єрів (крім санітарних і фітосанітарних) щодо імпорту сільськогосподарської продукції у тарифи та визначення їх верхньої межі; поступове зниження імпортних тарифів; скорочення внутрішніх та експортних субсидій для сільськогосподарської продукції.

Відповідно до Угоди про сільське господарство внутрішня цінова підтримка сільського господарства, або так звані заходи “жовтої скрині” (показником, що її характеризує, є сукупний вимір підтримки – СВП), повинна бути скорочена протягом п'яти років на 20% порівняно з базовим періодом. Однак це скорочення не стосується бюджетних програм підтримки в рамках "зеленої скрині". Навпаки, Україна може без будь-яких СОТівських обмежень збільшити використання дозволених „зелених” субсидій, зокрема, на такі цілі як фінансування дослідницьких, учбових, консультативних і маркетингових програм, створення державних резервів для забезпечення продовольчої безпеки, у т.ч. Аграрного фонду, страхування та гарантування безпеки доходів, виплати на відшкодування збитків від стихійних лих, допомогу на структурну перебудову, виплати за програмами охорони довкілля та регіональними програмами допомоги.

Довідково: До “зеленої скрині” належать заходи, які не порушують принципів справедливої конкуренції, оскільки не спрямовані на підтримку обсягів виробництва та цін виробників. Ці заходи мають відповідати двом основним критеріям:

• підтримка повинна надаватися через урядові бюджетні програми, а не за кошти споживачів;

• наслідком підтримки не повинно бути надання цінової підтримки виробнику.

Україні доведеться обмежити використання субсидій, пов'язаних з прямою ціновою підтримкою, які підлягають скороченню згідно з Угодою про сільське господарство, проте вона може необмежено збільшити використання дозволених субсидій “зеленої скрині”.

Як показало дослідження, в результаті вступу до СОТ сукупний випуск в секторі сільського господарства зросте на 1,5% в довгостроковому періоді. Зокрема, очікується, що покращення доступу на ринки призведе до суттєвого зростання експорту (+43,5%). Покращення ефективності роботи галузі призведе до незначного скорочення зайнятості (-2,4%), причому цю робочу силу поглинуть інші сектори.

Зважена бюджетна політика, спрямована на модернізацію сільського господарства та розвиток його інфраструктури, дозволить в умовах членства України в СОТ забезпечити необхідну конкурентоспроможність та захищеність найбільш вразливого сектору української економіки.

Загалом слід зазначити, що державна політика у сфері сільського господарства потребує серйозного реформування з метою підвищення її ефективності.

Як свідчить міжнародний досвід, сьогодні державна аграрна політика повинна концентруватись на підвищенні конкурентоспроможності аграрного сектору, забезпеченні якості та безпеки продуктів харчування та сприяння охороні довкілля та ландшафту.

Одним з напрямків такого реформування має стати відокремлення підтримки сільськогосподарських виробників від підтримки розвитку сільських територій, перехід від виробничих субсидій до незалежних від обсягів та типу виробництва прямих платежів. Всі ці заходи узгоджуються з вимогами СОТ та довели свою ефективність в різних країнах.

179. Поняття технологічний уклад

Поняття «уклад» означає встановлення певного порядку чого-небудь. Технологічний уклад (ТУ) характеризується єдиним технічним рівнем складових його виробництв, пов'язаних вертикальними та горизонтальними потоками якісно однорідних ресурсів, які спираються на загальні ресурси кваліфікаційної робочої сили, загальний науково-технічний потенціал і певні технології

180. Види технологічного укладу

ТУ володіє складною внутрішньою структурою. Його ядро утворюєсукупність базисних технологічних процесів, що лежать в основівідповідних базисних технологічних сукупностей (ТЗ) та пов'язаних з нимиза допомогою доповнюють технологічних процесів. ТЦ, що становлять ТУ,охоплюють ТЗ всіх рівнів переробки ресурсів і замикаються навідповідний тип невиробничого споживання. Останній, замикаючивідтворювальний контур ТУ, служить одночасно найважливішим джерелом йогорозширення, забезпечуючи відтворення трудових ресурсів відповідногоякості.

Життєвий цикл ТУ включає чотири фази - становлення, зростання, зрілість ізанепад - і має характерну форму пульсацій. Перша - мала пульсаціявідповідає фазі становлення, коли розширення виробництв, що становлять

ТУ, здійснюється в несприятливому економічному середовищі, яка визначаєтьсядомінуванням попереднього ТУ. У цій фазі розвиток ТУ обмежено яквідносною неефективністю складових його технологій, так іопором господарських організацій та інституцій, пов'язаних звідтворенням попереднього ТУ. Лише з формуванням цілісного ВКнового ТУ, і за відповідних інституційних змінах створюютьсяумови для швидкого розширення нового ТУ, яке приймає форму другий --великий - пульсації.