7.Методи прямого та непрямого регулювання

Методи прямого впливу безпосередньо діють на функціонування суб’єктів ринку. Такий безпосередній вплив здійснюється за допомогою інструментів адміністративно-правового характеру які регламентують діяльність суб’єктів господарювання, та економічних інструментів прямого впливу. Основними інструментами прямого державного регулювання є: нормативно-правові акти, директивні заходи макроекономічних планів і цільових комплексних програм, державні замовлення, централізовано встановлені ціни, нормативи, ліцензії, квоти, державні бюджетні витрати, ліміти тощо.

Методи непрямого регулювання — це методи, які регламентують поведінку суб’єктів ринку не прямо, а опосередковано, через створення певного економічного середовища, яке змушує їх діяти у потрібному державі напрямку. До методів непрямого регулювання належать інструменти фіскального, бюджетного, грошово-кредитного, інвестиційного, амортизаційного, інноваційного та інших напрямів економічної політики, а також методи морального переконування.

Правове регулювання — це діяльність держави щодо встановлення обов’язкових для виконання юридичних норм (правил) поведінки суб’єктів права. Необхідний у цьому разі примус забезпечується розвитком громадської свідомості та силою державної влади.

Предметом правового регулювання економіки є: відносини між державою (державними органами) і суспільством, громадянами, суб’єктами господарської діяльності; відносини «всередині» держави, між її органами з приводу розподілу повноважень, визначення їхнього правового статусу; відносини між суб’єктами господарської діяльності тощо.

Основними формами правового регулювання економіки в Україні є: Конституція та закони України; укази та розпорядження Президента України; постанови та інші акти Верховної Ради України, постанови та розпорядження Кабінету Міністрів України, нормативно-правові акти центральних органів (міністерств, відомств); нормативні акти місцевих державних адміністрацій та органів місцевого самоврядування.

Адміністративні методи ДРЕ — це інструменти прямого впливу держави на діяльність суб’єктів ринку. Їхні ознаки: прямий вплив державного органу або посадових осіб на дії виконавців через встановлення їхніх обов’язків, норм поведінки та віддавання команд (наказів, розпоряджень); безальтернативний вибір способів розв’язування завдань, варіанта поведінки; обов’язко¬вість виконання наказів, розпоряджень; відповідальність суб’єк¬тів господарювання за ухиляння від виконання наказів.

8 Закон України “Про Загальнодержавну програму адаптації законодавства України до законодавства єс” як загальний нормативний акт, що визначає зміни у державному управлінні економікою

Адаптація законодавства України до законодавства ЄС – це послідовний процес наближення правової системи, включаючи законодавство та практику правозастосування, до ЄС відповідно до критеріїв, які висуваються ЄС до держав, що мають намір приєднатися до нього.

Адаптація законодавства України до законодавства ЄС є пріоритетною складовою процесу інтеграції України до ЄС.

Загальнодержавна програма адаптації законодавства України до законодавства ЄС є основоположним документом, який має визначити механізм досягнення Україною відповідності третьому Копенгагенському та Мадридському критеріям набуття членства в ЄС. Цей механізм спрямований на досягнення необхідного рівня адекватності правової системи України праву ЄС. Таке досягнення відповідності включає адаптацію законодавства, утворення інституцій та інші додаткові заходи, які є необхідними для ефективного правотворення та правозастосування.

Загальнодержавна програма адаптації законодавства України до

законодавства Європейського Союзу (далі - Програма) визначає

механізм досягнення Україною відповідності третьому

Копенгагенському та Мадридському критеріям набуття членства в

Європейському Союзі. Цей механізм включає адаптацію законодавства,

утворення відповідних інституцій та інші додаткові заходи,

необхідні для ефективного правотворення та правозастосування.

Метою адаптації законодавства України до законодавства

Європейського Союзу є досягнення відповідності правової системи

України acquis communautaire з урахуванням критеріїв, що

висуваються Європейським Союзом (ЄС) до держав, які мають намір

вступити до нього.

Адаптація законодавства України до законодавства ЄС є

пріоритетною складовою процесу інтеграції України до Європейського

Союзу, що в свою чергу є пріоритетним напрямом української

зовнішньої політики.

Державна політика України щодо адаптації законодавства

формується як складова частина правової реформи в Україні та

спрямовується на забезпечення єдиних підходів до

нормопроектування, обов'язкового врахування вимог законодавства

Європейського Союзу під час нормопроектування, підготовки

кваліфікованих спеціалістів, створення належних умов для

інституціонального, науково-освітнього, нормопроектного,

технічного, фінансового забезпечення процесу адаптації

законодавства України.

Першочерговою метою адаптації є забезпечення відповідності законодавства України зобов’язанням, що випливають з Угоди про партнерство і співробітництво між Україною і європейськими співтовариствами та їх державами-членами від 14 березня 1994 року, інших міжнародних договорів, що стосуються співробітництва України з ЄС.

Адаптація законодавства є пріоритетною складовою правової реформи в Україні.

Загальнодержавна програма – це комплекс взаємопов’язаних завдань з адаптації законодавства України до законодавства ЄС, спрямованих на реалізацію державної політики щодо створення сучасної правової системи України шляхом вдосконалення правотворчої та правозастосовчої діяльності органів державної влади, запровадження єдиної системи планування, координації та моніторингу роботи з адаптації законодавства.

Програма визначає мету, основні поняття, інституційний і нормативний механізм адаптації, засади фінансового, кадрового, інформаційного та матеріально-технічного забезпечення виконання Загальнодержавної програми адаптації.

Програма є рамковим документом. Конкретні заходи з адаптації, прогнозовані терміни виконання заходів з адаптації законодавства (зокрема витрати на підготовку нормативно-правових актів, навчання, інституційні зміни, проведення порівняльно-правових досліджень, переклад актів законодавства ЄС, розроблення глосарію термінів європейського права, забезпечення необхідним обладнанням, тощо) визначаються щорічними планами виконання Загальнодержавної програми адаптації Законодавства України до законодавства ЄС.

Прийняття Закону України “Про Загальнодержавну програму адаптації законодавства України до законодавства ЄС” передбачає зміну механізму фінансування роботи з адаптації законодавства. Новий механізм передбачає, що фінансування робіт, пов’язаних із виконанням Програми, здійснюватиметься окремою бюджетною програмою через Центр Європейського та порівняльного права – спеціальну державну установу, яка покликана здійснювати науково-аналітичне, інформаційне, методологічне, експертне забезпечення глосарію термінів європейського права. Обсяги фінансування на виконання Програми визначатимуться виходячи із щорічних планів виконання Загальнодержавної програми адаптації законодавства України до законодавства ЄС.

Розвиток національного законодавства у напрямку його зближення із законодавством ЄС має забезпечити високий рівень підготовки в Україні проектів актів законодавства. Це сприятиме створенню в Україні ринкового соціально-орієнтованого законодавства, яке забезпечить розвиток політичної, підприємницької, соціальної, культурної активності громадян України, економічний розвиток держави, а також поступове зростання добробуту громадян, наближення його до рівня, що склався у державах-членах ЄС.