- •1.Об’єкти економічної політики держави
- •2. Суб’єкти економічної політики держави
- •4. Методи державного управління за в.Ф. Опришко
- •5.Система органів державного управління економікою
- •6.Метод державного управління економікою
- •7.Методи прямого та непрямого регулювання
- •8 Закон України “Про Загальнодержавну програму адаптації законодавства України до законодавства єс” як загальний нормативний акт, що визначає зміни у державному управлінні економікою
- •9.Поняття державної регуляторної політики
- •11. Сутність понять: “державне управління”, “державне втручання в економіку”,
- •12. Сутність поняття “державне регулювання економіки”
- •16., 17 Основні завдання державних органів щодо процесу реалізації економічної політики.
- •18.Основні адміністративно-правові засоби впливу у сфері підприємництва
- •19. Система суб’єктів, що здійснюють державний контроль у сфері підприємництва
- •20. Правові засади здійснення державної політики у сфері захисту економічної конкуренції
- •21. Державний контроль у сфері захисту економічної конкуренції
- •22. Зміст державної політики у сфері промисловості
- •23. Система органів, що здійснюють державне управління у сфері промисловості
- •24. Особливості здійснення державного контролю у сфері промисловості
- •27. Державний контроль та нагляд у паливно-енергетичній сфері???
- •28. Історія виникнення питання транспортної політики
- •29. Морські, автомобільні, повітряні, залізничні, трубопровідні комунікації
- •30. Місце України в системі Європейських транспортних комунікацій.
- •31. Міжрегіональна співпраця в галузі транспортної політики
- •32. Встановлення зон вільної торгівлі як шлях вирішення транспортних проблем.
- •34. Система органів державного управління у сфері транспорту
- •35. Система органів державного управління у сфері зв’язку
- •37. Нормативно-правове забезпечення здійснення державного управління у сферах будівництва та житлово-комунального господарства.
- •39. Державний контроль у будівництві та житлово-комунальному господарстві
- •43. Економічна безпека та економічна політика: сутність та стратегія
- •46. Нормативно-правові засади процесу адаптації законодавства до стандартів єс з моменту набрання чинності угоди про партнерство і співробітництво
- •45. Підготовка економіки до створення зони вільної торгівлі з Євросоюзом
- •47.Інституціонально-правове забезпечення трансформаційної економіки України
- •48.52 Першочергові завдання з адаптації різних сфер законодавства України до законодавства єс, Поняття адаптації законодавства України до права єс
- •49. Участь неурядових організацій в процесі адаптації законодавства України до законодавства єс
- •50. Шляхи вирішення проблеми адаптації національного законодавства до законодавства єс
- •51. Урядові та парламентські структури Польщі та Угорщини, відповідальні за питання європейської інтеграції.
- •53. Необхідність адаптації законодавства до законодавства єс
- •54. Досвід країн Центральної та Східної Європи на шляху адаптації національного законодавства до законодавства єс
- •56, 57. Особливості здійснення державного управління у Польщі щодо питання наближення права Польщі до права єс
- •59. Методи адаптації польського права до європейського
- •60. Роль парламенту України в процесі адаптації законодавства України до права єс
- •61. Поняття «глобалізації»
- •64. Поствестфальська структура
- •65. Поняття субсидіарності державного управління
- •66. Поняття іноземного інвестування
- •67. Принципи іноземного інвестування
- •68. Система та повноваження органів державної влади України, діяльність яких спрямована на управління іноземним інвестуванням
- •69. Основні напрями державної політики у сфері іноземного інвестування.
- •70. Інноваційно-інвестиційна модель розвитку України.
- •74.Основні напрями інвестиційної моделі економічного зростання України.
- •76.Зарубіжний досвід щодо інвестиційної політики.
- •77.Правове забезпечення інноваційного процесу.
- •78.Європейська Глобальна навігаційна супутникова система Галілео: створення та запровадження
- •81. Органи державної влади, що здійснюють управління розвитком міжнародного співробітництва
- •82.Міжнародні установи та організації, що здійснюють управління розвитком міжнародного співробітництва
- •83. Поняття управління міжнародною економічною інтеграцією України
- •86,87. Єдиний економічний простір: поняття, сутнысть
- •89 Особливості управління зовнішньоекономічної діяльності на регіональному рівні
- •90. Правове забезпечення діяльності системи органів місцевого самоврядування
- •3) Перед юридичними і фізичними особами (стаття 77 Закону).
- •91. Міжнародна співпраця у міжнародних організаціях, розвиток її форм
- •17. Угода про торговельні аспекти прав інтелектуальної власності (Угода тріпс)
- •94. Сутність Світової організації торгівлі
- •95 Світова організація торгівлі та Україна
- •10.04.2008 Р. Верховна Рада України прийняла Закон України “Про ратифікацію Протоколу про вступ України до Світової організації торгівлі”. Таке рішення підтримали 411 народних депутатів.
- •97. Роль парламенту України в процесі інтеграції країни до єс
- •102. Європейська Глобальна Навігаційна супутникова система Галілео.
- •103.Загальна характеристика державної політики у сфері будівництва.
- •104 Загальна характеристика державної політики у сфері житлово-комунального господарства.
- •105 Особливості зовнішньоекономічної політики.
- •106. Організація державного управління у сфері будівництва.
- •107. Організація державного управління у сфері житлово-комунального господарства.
- •110. Законодавча та інституціональна база економічної політики в Україні.
- •111 Особливості зовнішньоекономічної політики за умов глобалізації.
- •112. Економічна політика та економічна безпека.
- •113. Поняття та форми управління міждержавною інтеграцією України.
- •115. Правові проблеми, що виникають в процесі співробітництва України з єеп та єс.
- •116. Історія створення сот.
- •117. Подальші перспективи зближення систем управління економікою в результаті створення зони вільної торгівлі.
- •118. Світова організація торгівлі: загальна характеристика.
- •121. Сучасні проблеми та перспективи вступу України до сот.
- •122. Інформаційні та комунікаційні технології як передумови соціального та економічного розвитку країни.
- •124. Інформаційна епоха як результат мережевої форми організації.
- •125. Соціальний регрес та тіньова економіка.
- •126. Поствестфальська система зв’язків як нова технологія управління.
- •127. Сутність та поняття державного управління економікою.
- •128. Методи державного управління економікою.
- •129. Форми державного управління економікою.
- •130. Функції державного управління економікою.
- •131. Сутність сучасної державної економічної політики.
- •132. Принципи сучасної державної економічної політики.
- •133. Методи економічної політики.
- •134. Основні завдання державних органів щодо процесу реалізації економічної політики.
- •135. Роль законодавчого органу в реалізації економічної політики.
- •136. Процес становлення інвестиційної моделі економіки.
- •137. Інноваційна політика: етапи становлення, основні положення.
- •138. Зарубіжний досвід постіндустріальних країн щодо інноваційної економіки.
- •139. Загальна характеристика державної політики у сфері підприємництва
- •140. Загальна характеристика державної політики у сфері економічної конкуренції.
- •141. Організація державного управління у сфері підприємництва.
- •142. Основні адміністративно-правові засоби державного впливу у сфері підприємництва.
- •143. Органи виконавчої влади, що беруть участь у реалізації конкурентної політики.
- •145. Державний контроль у сфері підприємництва.
- •146. Державний контроль у сфері захисту економічної конкуренції.
- •147. Загальна характеристика промислової політики держави.
- •148. Загальні засади організації державного управління промисловістю.
- •149. Державний контроль у сфері промисловості.
- •150. Загальна характеристика державної політики у паливно-енергетичній сфері.
- •151. Організація державного управління у паливно-енергетичній сфері.
- •154. Система будівельних заощаджень.
- •155 Будівельні заощадження та їх види
- •156 Поняття «маргіналізації».
- •157. Види технологічного укладу
- •158 Система технологічних парків
- •159. Створення системи технологічних парків
- •161. Актуальні проблеми пов’язані зі світовою глобальною трансформацією
- •162. Державна економічна політика: методи
- •163. Засоби державної економічної політики.
- •166. «Нова фірма»: умови створення
- •173. Види фінансового будівництва в Німеччині і Франції
- •177. Перспективи галузі металургії та металообробки після вступу України до сот
- •178. Загальна характеристика Угоди сот про сільське господарство.
- •181. Способи технологічного укладу
- •186. Міжнародні організації технопарків
- •187. Передумови переходу до «Нової економіки
- •190. Загальна характеристика Угоди про технічні бар’єри в торгівлі
- •194. Загальна характеристика угоди що пов’язана інвестиційними заходами
- •199. Інституціональне забезпечення трансформаційної економіки України
- •200. Загальна характеристика Угоди про торговельні аспекти прав інтелектуальної власності
50. Шляхи вирішення проблеми адаптації національного законодавства до законодавства єс
Для ефективності правового механізму взаємодії ЄС та України важливо сформувати систему правових засобів і заходів, які забезпечували б інтеграційні процеси на кожній зі стадій відповідними способами. Така система заходів має включати: 1) порівняльно-правове дослідження правових систем ЄС та України, виявлення їх особливостей; 2) визначення оптимальних форм гармонізації, уніфікації і відповідних засобів їх здійснення; 3) визначення видів та рівнів гармонізації й уніфікації та сфер і меж їх застосування; 4) виявлення умов здійснення цих процедур; 5) створення відповідних колізійних механізмів; 6) узгодження термінології; створення словників термінів і понять
Інтеграцію України до Європейського Союзу проголошено пріоритетним напрямом зовнішньополітичного курсу держави. Ключовим елементом успішної євроінтеграції України є досягнення певного рівня узгодженості українського законодавства із правовими нормами Європейського Союзу. Зближення законодавства України із сучасною європейською системою права створить необхідні передумови для отримання Україною статусу асоційованого члена Європейського Союзу, що є її головним зовнішньополітичним пріоритетом держави.
Ефективність процесу адаптації законодавства значною мірою також залежить від розробки та запровадження системи дієвого інституційного механізму. Протягом останніх років в Україні створено певне інституційне підґрунтя для здійснення процесу адаптації, у якому сьогодні задіяні органи державної влади та спеціально створені органи.
Державна Рада з питань європейської і євроатлантичної інтеграції України (Державна Рада) була утворена Указом Президента України від 30 серпня 2002 року [1]. Національна Рада з питань адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу (НРПА) була утворена Указом Президента України від 30 серпня 2000 року [2]. Склад та Положення про Координаційну раду з адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу (КР) були затверджені Постановою Кабінету Міністрів України «Деякі питання адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу» від 15 жовтня 2004 року [3]. Постановою Кабінету Міністрів України від 15 травня 2003 року [4] на базі Центру порівняльного права та Центру перекладів актів європейського права при Міністерстві юстиції України створений Центр європейського та порівняльного права - спеціальна урядова установа, що покликана забезпечити науково-експертний, аналітичний, інформаційний та методологічний супровід адаптації законодавства України до актів ЄС.
. від 5 листопада 2008 року було затверджено державну цільову програму підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації фахівців у сфері європейської та євроатлантичної інтеграції України на 2008 - 2011 роки. Метою програми було визначено належне забезпечення органів державної влади та органів місцевого самоврядування фахівцями, що здатні компетентно виконувати зазначені завдання на державному, регіональному і місцевому рівні, із створенням ефективної системи підготовки, перепідготовки та підвищення їх кваліфікації. Виконання програми сприятиме забезпеченню розвитку кадрового потенціалу для реалізації стратегічного курсу України на європейську інтеграцію, досягненню належного забезпечення органів державної влади та органів місцевого самоврядування фахівцями,
Важливим у роботі, пов'язаній з реалізацією стратегічного курсу України на європейську інтеграцію та адаптації її законодавства, є підвищення рівня поінформованості громадян про зміст національних інтересів, мету європейської інтеграції України, історію ЄС та функціонування його інституцій, адаптацію законодавства, співпрацю України з ЄС, а також його державами-членами. Тому постановою Кабінету Міністрів України від 2 липня 2008 року було затверджено державну цільову програму інформування громадськості з питань європейської інтеграції України на 2008 - 2011 роки
