- •1.Об’єкти економічної політики держави
- •2. Суб’єкти економічної політики держави
- •4. Методи державного управління за в.Ф. Опришко
- •5.Система органів державного управління економікою
- •6.Метод державного управління економікою
- •7.Методи прямого та непрямого регулювання
- •8 Закон України “Про Загальнодержавну програму адаптації законодавства України до законодавства єс” як загальний нормативний акт, що визначає зміни у державному управлінні економікою
- •9.Поняття державної регуляторної політики
- •11. Сутність понять: “державне управління”, “державне втручання в економіку”,
- •12. Сутність поняття “державне регулювання економіки”
- •16., 17 Основні завдання державних органів щодо процесу реалізації економічної політики.
- •18.Основні адміністративно-правові засоби впливу у сфері підприємництва
- •19. Система суб’єктів, що здійснюють державний контроль у сфері підприємництва
- •20. Правові засади здійснення державної політики у сфері захисту економічної конкуренції
- •21. Державний контроль у сфері захисту економічної конкуренції
- •22. Зміст державної політики у сфері промисловості
- •23. Система органів, що здійснюють державне управління у сфері промисловості
- •24. Особливості здійснення державного контролю у сфері промисловості
- •27. Державний контроль та нагляд у паливно-енергетичній сфері???
- •28. Історія виникнення питання транспортної політики
- •29. Морські, автомобільні, повітряні, залізничні, трубопровідні комунікації
- •30. Місце України в системі Європейських транспортних комунікацій.
- •31. Міжрегіональна співпраця в галузі транспортної політики
- •32. Встановлення зон вільної торгівлі як шлях вирішення транспортних проблем.
- •34. Система органів державного управління у сфері транспорту
- •35. Система органів державного управління у сфері зв’язку
- •37. Нормативно-правове забезпечення здійснення державного управління у сферах будівництва та житлово-комунального господарства.
- •39. Державний контроль у будівництві та житлово-комунальному господарстві
- •43. Економічна безпека та економічна політика: сутність та стратегія
- •46. Нормативно-правові засади процесу адаптації законодавства до стандартів єс з моменту набрання чинності угоди про партнерство і співробітництво
- •45. Підготовка економіки до створення зони вільної торгівлі з Євросоюзом
- •47.Інституціонально-правове забезпечення трансформаційної економіки України
- •48.52 Першочергові завдання з адаптації різних сфер законодавства України до законодавства єс, Поняття адаптації законодавства України до права єс
- •49. Участь неурядових організацій в процесі адаптації законодавства України до законодавства єс
- •50. Шляхи вирішення проблеми адаптації національного законодавства до законодавства єс
- •51. Урядові та парламентські структури Польщі та Угорщини, відповідальні за питання європейської інтеграції.
- •53. Необхідність адаптації законодавства до законодавства єс
- •54. Досвід країн Центральної та Східної Європи на шляху адаптації національного законодавства до законодавства єс
- •56, 57. Особливості здійснення державного управління у Польщі щодо питання наближення права Польщі до права єс
- •59. Методи адаптації польського права до європейського
- •60. Роль парламенту України в процесі адаптації законодавства України до права єс
- •61. Поняття «глобалізації»
- •64. Поствестфальська структура
- •65. Поняття субсидіарності державного управління
- •66. Поняття іноземного інвестування
- •67. Принципи іноземного інвестування
- •68. Система та повноваження органів державної влади України, діяльність яких спрямована на управління іноземним інвестуванням
- •69. Основні напрями державної політики у сфері іноземного інвестування.
- •70. Інноваційно-інвестиційна модель розвитку України.
- •74.Основні напрями інвестиційної моделі економічного зростання України.
- •76.Зарубіжний досвід щодо інвестиційної політики.
- •77.Правове забезпечення інноваційного процесу.
- •78.Європейська Глобальна навігаційна супутникова система Галілео: створення та запровадження
- •81. Органи державної влади, що здійснюють управління розвитком міжнародного співробітництва
- •82.Міжнародні установи та організації, що здійснюють управління розвитком міжнародного співробітництва
- •83. Поняття управління міжнародною економічною інтеграцією України
- •86,87. Єдиний економічний простір: поняття, сутнысть
- •89 Особливості управління зовнішньоекономічної діяльності на регіональному рівні
- •90. Правове забезпечення діяльності системи органів місцевого самоврядування
- •3) Перед юридичними і фізичними особами (стаття 77 Закону).
- •91. Міжнародна співпраця у міжнародних організаціях, розвиток її форм
- •17. Угода про торговельні аспекти прав інтелектуальної власності (Угода тріпс)
- •94. Сутність Світової організації торгівлі
- •95 Світова організація торгівлі та Україна
- •10.04.2008 Р. Верховна Рада України прийняла Закон України “Про ратифікацію Протоколу про вступ України до Світової організації торгівлі”. Таке рішення підтримали 411 народних депутатів.
- •97. Роль парламенту України в процесі інтеграції країни до єс
- •102. Європейська Глобальна Навігаційна супутникова система Галілео.
- •103.Загальна характеристика державної політики у сфері будівництва.
- •104 Загальна характеристика державної політики у сфері житлово-комунального господарства.
- •105 Особливості зовнішньоекономічної політики.
- •106. Організація державного управління у сфері будівництва.
- •107. Організація державного управління у сфері житлово-комунального господарства.
- •110. Законодавча та інституціональна база економічної політики в Україні.
- •111 Особливості зовнішньоекономічної політики за умов глобалізації.
- •112. Економічна політика та економічна безпека.
- •113. Поняття та форми управління міждержавною інтеграцією України.
- •115. Правові проблеми, що виникають в процесі співробітництва України з єеп та єс.
- •116. Історія створення сот.
- •117. Подальші перспективи зближення систем управління економікою в результаті створення зони вільної торгівлі.
- •118. Світова організація торгівлі: загальна характеристика.
- •121. Сучасні проблеми та перспективи вступу України до сот.
- •122. Інформаційні та комунікаційні технології як передумови соціального та економічного розвитку країни.
- •124. Інформаційна епоха як результат мережевої форми організації.
- •125. Соціальний регрес та тіньова економіка.
- •126. Поствестфальська система зв’язків як нова технологія управління.
- •127. Сутність та поняття державного управління економікою.
- •128. Методи державного управління економікою.
- •129. Форми державного управління економікою.
- •130. Функції державного управління економікою.
- •131. Сутність сучасної державної економічної політики.
- •132. Принципи сучасної державної економічної політики.
- •133. Методи економічної політики.
- •134. Основні завдання державних органів щодо процесу реалізації економічної політики.
- •135. Роль законодавчого органу в реалізації економічної політики.
- •136. Процес становлення інвестиційної моделі економіки.
- •137. Інноваційна політика: етапи становлення, основні положення.
- •138. Зарубіжний досвід постіндустріальних країн щодо інноваційної економіки.
- •139. Загальна характеристика державної політики у сфері підприємництва
- •140. Загальна характеристика державної політики у сфері економічної конкуренції.
- •141. Організація державного управління у сфері підприємництва.
- •142. Основні адміністративно-правові засоби державного впливу у сфері підприємництва.
- •143. Органи виконавчої влади, що беруть участь у реалізації конкурентної політики.
- •145. Державний контроль у сфері підприємництва.
- •146. Державний контроль у сфері захисту економічної конкуренції.
- •147. Загальна характеристика промислової політики держави.
- •148. Загальні засади організації державного управління промисловістю.
- •149. Державний контроль у сфері промисловості.
- •150. Загальна характеристика державної політики у паливно-енергетичній сфері.
- •151. Організація державного управління у паливно-енергетичній сфері.
- •154. Система будівельних заощаджень.
- •155 Будівельні заощадження та їх види
- •156 Поняття «маргіналізації».
- •157. Види технологічного укладу
- •158 Система технологічних парків
- •159. Створення системи технологічних парків
- •161. Актуальні проблеми пов’язані зі світовою глобальною трансформацією
- •162. Державна економічна політика: методи
- •163. Засоби державної економічної політики.
- •166. «Нова фірма»: умови створення
- •173. Види фінансового будівництва в Німеччині і Франції
- •177. Перспективи галузі металургії та металообробки після вступу України до сот
- •178. Загальна характеристика Угоди сот про сільське господарство.
- •181. Способи технологічного укладу
- •186. Міжнародні організації технопарків
- •187. Передумови переходу до «Нової економіки
- •190. Загальна характеристика Угоди про технічні бар’єри в торгівлі
- •194. Загальна характеристика угоди що пов’язана інвестиційними заходами
- •199. Інституціональне забезпечення трансформаційної економіки України
- •200. Загальна характеристика Угоди про торговельні аспекти прав інтелектуальної власності
49. Участь неурядових організацій в процесі адаптації законодавства України до законодавства єс
ефективна реалізація процесу європейської інтеграції вимагає залучення до його становлення, спрямування та просування широкого кругу недержавних організацій. Два важливих консультаційних органи - Комітет регіонів та Економічний та соціальний Комітет, є основними двигунами розвитку таких відносин у Євросоюзі, а також у процесі розширення Союзу. Як наслідок, країни, які хочуть формувати близькі відносини з ЄС, повинні враховувати участь та активність з боку представників організацій громадянського суспільства на кожному рівні прийняття рішень.
Неурядові організації (НУО) в Україні також уже стали фактом суспільно-політичного життя країни, одним із суб’єктів політичного процесу. Діяльність неурядових організацій є одним із показників того, що громадянське суспільство в Україні народжується й прагне ствердження..
НАЦ акумулюють значний інтелектуальний потенціал, нагромадили досвід співробітництва з дослідницькими організаціями інших країн. Є всі підстави стверджувати, що суспільна потреба в неурядових аналітичних центрах існує. Більше того, ті центри, що мають кредит громадянської довіри можуть служити своєрідним «інтелектуальним мостом» між владою та суспільством.
Неурядові дослідницькі структури виступають генераторами нових ідей для влади, пропонуючи аналітичну продукцію, новаційні рішення, механізми їх реалізації, використовуючи при цьому для їх розробок позабюджетні кошти. Тобто держава має змогу залучити додатковий інтелектуальний ресурс, не витрачаючи при цьому ні копійки.
НАЦ - не тільки посередники між інтелектуальним середовищем і держапаратом, а й інструмент громадянського контролю, ініціатор публічного обговорення найгостріших внутрішніх і зовнішніх проблем, що стоять перед країною. Саме вони вперше винесли на публічне обговорення проблеми тіньової економіки, реформи у військовій сфері, використання владою адмінресурсу під час виборчих кампаній.
Аналітичні центри проводять публічні дискусії з обговорення передвиборних програм партій і блоків, організують екзит-поли, проводять регулярні соціологічні опитування, визначаючи настрої та сподівання суспільства. Виступаючи генераторами свіжих ідей, альтернативних пропозицій та ефективним каналом “зворотного зв’язку” між владою й громадськістю, НАЦ можуть стати ефективною рушійною силою інтеграційного процесу.
залучення широкої громадськості до вироблення державної політики та популяризації ідеї європейської інтеграції (організація громадської підтримки євроінтеграційного курсу та широка суспільна інформованість про ЄС на сьогодні є одним з головних завдань діяльності Уряду на європейському напрямі);
o підвищення загального рівня поінформованості населення про ЄС, його історію, сучасний стан і перспективи розвитку, відносини з Україною;
o надання інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності органів державної влади;
o формування механізмів регіональної інтеграції;
o сприяння розвиткові форм суспільного діалогу (шляхом згладжування гострих кутів у питаннях зовнішньополітичних пріоритетів як еліти так і населення);
o встановлення партнерських відносин з НАЦ країн Європи;
o залучення приватного бізнесу до некомерційної суспільної діяльності.
Діяльність НАЦ у сфері європейської інтеграції України можна умовно розбити на шість головних напрямів [3].
Перший – здійснення незалежних аналітичних досліджень. Результати проведеного аналізу, як правило, розміщуються у власному друкованому виданні та на WEB-сайті організації у мережі Internet.
Другий – міжнародні контакти. Українські НУО співпрацюють із зарубіжними аналітичними центрами та провідними експертами з метою реалізації спільних проектів, обміну інформаційно-аналітичною продукцією, участі в міжнародних конференціях і зустрічах.
Третій – організація публічних акцій (круглих столів, конференцій, семінарів, брифінгів, зустрічей тощо). Такі заходи є незалежними форумами для дебатів, що сприяють виробленню конкретних пропозицій для владних структур. Серед учасників: народні депутати України, фахівці Комітету з питань Європейської інтеграції Верховної Ради України, Головного управління зовнішньої політики Адміністрації Президента України, провідні науковці, вітчизняні та закордонні незалежні експерти, дипломати, представники ЗМІ.
Четвертий – проведення соціологічних опитувань громадської думки населення України та експертних опитувань. Отримані при опитуваннях результати є індикаторами стану та перспектив європейської політики України, а відтак, вони повинні активно використовуватися державними органами для вироблення ефективної політики на європейському напрямі.
o П”ятий – співпраця з органами держаної влади. Сьогодні вже не можна говорити, що влада зовсім не враховує думку аналітиків “третього сектора
Шостий – співпраця з представниками ЗМІ. Саме цей напрям діяльності дозволяє НУО доносити думку громадськості до влади. Практично щодня представники мас-медіа використовують аналітичні матеріали, експертний коментар, оцінки й прогнози, фактичні дані, результати соціологічних/експертних опитувань НУО. Крім того, науково-публіцистичні та періодичні видання регулярно публікують статті експертів НУО стосовно питань "європейського вектора" зовнішньополітичної діяльності України.
Ініціативи НУО на всіх основних євроінтеграційних напрямах їхньої діяльності можна лише вітати, оскільки виграш буде очевидним для суспільства та де
