22. Зміст державної політики у сфері промисловості

Найважливішою сферою економіки з використанням матеріального виробництва є промисловість, до якої відносять промислово-виробничу діяльність підприємств і господарських організацій. Розвиток промисловості в значній мірі визначає вектор економічного розвитку держави й, відповідно, розвитку соціально-культурної сфери і рівня життя громадян

Державна промислова політика є важливою складовою

загальнодержавної політики. Вона спрямована на досягнення

промисловістю якісно нового рівня розвитку, посилення промислового

потенціалу держави, задоволення потреб населення, зростання

обсягів виробництва і підвищення конкурентоспроможності

промислової продукції.

У К А ЗПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ Про Концепцію державної промислової політики 2003р.

Концепція державної промислової політики (далі - Концепція)розроблена з урахуванням змін соціально-економічних відносин, щовідбулися в державі за останнє десятиріччя, та сучасного станурозвитку промислового виробництва, переходу його від стабілізації до зростання. Концепція передбачає реалізацію стратегії випереджаючого розвитку та євроінтеграції).

Метою державної промислової політики є створення сучасного,

інтегрованого у світове виробництво і здатного до саморозвитку

промислового комплексу, який відповідатиме аналогічним утворенням

у розвинутих державах світу за такими основними критеріями:

високий темп переходу до створення нових моделей та поколінь

продукції; ефективне застосування принципово нових машин,

матеріалів, комплектуючих, технологічних систем;

випуск конкурентоспроможної продукції, здатної задовольнити

потреби секторів економіки, від яких залежить безпека держави, та

споживчого ринку;

здатність виробництва до широкого впровадження

науково-технічних досягнень, високий рівень транснаціональної

інтеграції науки, технологій та промислового виробництва,

домінування у промисловості наукоємних галузей;

зрощування промислового, торговельного та фінансового

капіталів;

значний рівень розвитку інформаційної, впроваджувальної,

транспортної, постачально-збутової інфраструктури;

раціональне використання корисних копалин та впровадження

ресурсозберігаючих та відновлюваних технологій;

високий рівень екологічної безпеки;

досягнення оптимального співвідношення та ефективного

функціонування державного і приватного секторів промисловості.

Основними принципами державної промислової політики є:

забезпечення національних інтересів;

соціальна, екологічна спрямованість реформування промисловості;

реалізація інноваційного типу розвитку промисловості;

поєднання державного регулювання з ринковими механізмами саморегуляції;

програмно-цільовий підхід до вирішення завдань промислової політики;

поглиблення процесів інтеграції у світову економіку насамперед євроінтеграції.

Стратегія реалізації державної промислової політики полягає у

створенні належних умов для розвитку промисловості на ринкових

засадах з одночасним посиленням державного регулювання там, де

ринкові механізми діють неефективно.

Вона передбачає:

прискорення інституційних перетворень та утвердження конкурентного середовища;

забезпечення конкурентоспроможності промисловості через реалізацію її інноваційного шляху розвитку, формування нових технологічних укладів, підтримку розвитку наукоємних виробництв, особливо на початкових етапах;

прискорений розвиток внутрішнього ринку при одночасному збільшенні обсягів експорту, в першу чергу наукоємної продукції;

структурну перебудову виробництва, стимулювання його до оновлення, випереджальний розвиток ресурсозберігаючих та соціальне орієнтованих виробництв;

розвиток виробництв, які випускають імпортозамінну продукцію;

підвищення рівня життя та соціальної захищеності працівників

промисловості, посилення охорони праці та довкілля;

технічне забезпечення обороноздатності держави;

формування цілісних регіональних промислових комплексів,

залучення фінансових, енергетичних, матеріальних та інших ресурсів

регіонів для розвитку промисловості;

проведення єдиної технічної політики в сфері стандартизації,

координацію роботи органів державної влади щодо гармонізації

національних стандартів з міжнародними;

економічно доцільну участь вітчизняної промисловості в

міжнародному поділі праці.