Аментивний синдром

Аментивний синдром, або спутаність свідомості, проявляється порушенням усвідомлення навколишнього світу. Мислення інкогерентне, порушене орієнтування усіх видів, навколишній світ сприймається фрагментарно, з'являється розгубленість, афект здивування чи тривоги, що відповідає змісту мислення. Моторне збудження при цьому незначне, у межах ліжка. Галюцинації частіше слухові, уривчасті. Аментивний синдром зустрічається при важких і тривалих інфекційних захворюваннях, сепсисі, при черепно-мозковій травмі після виходу з коми, при важких термічних ушкодженнях. Тривалість аменції — від декількох годин чи днів до декількох тижнів і місяців (при інфекційних захворюваннях). Після аментивного стану спостерігається повна амнезія на весь період розладу свідомості.

Онейроідний синдром

Онейроїдний (сновидний) синдром — це затемнення свідомості з напливом фантастичних уявлень, в яких дійсні події перемішуються з нереальними. В уяві хворого з'являються картини, що сценоподібно змінюють одна одну. При цьому поведінка хворого не відповідає його внутрішнім переживанням. Він є активним учасником подій, перебуває в центрі ситуацій, що розвиваються, - на чолі армій чи держав, перший космонавт і т. ін. Хворий перевтілюється в інші образи — «Я» космонавта, полководця, державного діяча. Він часто змінюється і зовні. Буває, що хворий заявляє про зникнення своєї зовнішньої структури, відчуває себе скупченням атомів чи молекул при збереженні духовного начала. За емоційним проявом онейроїд буває експансивним і депресивним. Наведені вище приклади стосуються експансивного онейроїду. Депресивний онейроїд включає переживання загибелі світу, атомної війни, у чому хворий звинувачує себе. Онейроїду властиві більш послідовні, ніж при делірії асоціації. Після онейроїдного стану хворий пам'ятає все, що він переживав. Онейроїд буває при інфекційних захворюваннях, травмах голови, приступовидній шизофренії. Деякі вчені вважають, що онейроїд свідчить лише про ендогенне захворювання.

Сутінкове затьмарення свідомості

Клінічна сутність синдрому виявляється в образному порівнянні з сутінками, коли коло об'єктів сприйняття обмежене, саме сприйняття нечітке, викривлене, уривчасте. Ця обмеженість, неповнота інформації, що надходить до мозку, зниження об'єму асоціацій та їх викривлення і складає сутність цього синдрому. Порушується властиве нормальному мисленню опосередковування ситуації, блокується співвідносність теперішнього з минулим досвідом: все знайоме сприймається як уперше, побачене уявляється незнайомим. Поведінка втрачає цілеспрямований характер. Сутінковому затьмаренню свідомості притаманна збереженість автоматизмів, чим зумовлюється зовнішня упорядкованість поведінки, зв'язок і послідовність дій, зовнішня цілеспрямованість. При сутінкових затьмареннях бувають також різні галюцинації і маячні ідеї переслідування, отруєння, що супроджуються афектом страху, тужливості, злостивості. Виділяють три форми сутінкового затьмарення свідомості: коли немає позитивних симптомів; маячну — коли багато маячних ідей; епілептиформну — коли є велике збудження з галюцинаціями, під впливом яких хворий може вчинити суспільно небезпечні діяння. Сутінкове затьмарення виникає раптово, пароксизмально при епілепсії, чорепно-мозкових травмах, при судинних захворюваннях головного мозку. Воно триває вїд декількох хвилин до кількох днів. Так само раптово воно й обривається, часто після цього настає глибокий сон. Після сутінкового затьмарення спостерігається повна амнезія як на події, так і на суб'єктивні переживання у період приступу.

Різновиди сутінкових затьмарень свідомості відомі під назвами амбулаторного автоматизму, фуги, трансу, абсансу.

Амбулаторний автоматизм (мимовільне блукання) не має галюцинацій, маячних ідей, афективних порушень. Хворі здійснюють безцільні, немотивовані дії: без мети і необхідності переходять вулиці, кудись ідуть, щось купують, знімають одяг у транспорті. Спогади про блукання у хворих не зберігаються. Тривалість амбулаторного автоматизму — до кількох днів.

Фуги—короткочасні приступи амбулаторного автоматизму (від лат. fuga — втікаю). Тривалість — декілька хвилин.

Транс — тривалий (години, дні) амбулаторний автоматизм. Часом при цьому зберігається елементарна орієнтація у нескладних ситуаціях. У такому стані хворі їздять в інші міста, при цьому купують квитки, продукти харчування, підтримують розмови з пасажирами, хоч зовні справляють враження дещо розсіяних, неуважних.

Абсанс (від лат. absenns — відсутній). Розлади, що суб'єктивно сприймаються як «провал», миттєве виключення свідомості. Тривають вони долі секунди.

Різновидом амбулаторного автоматизму є також сомнамбулізм (від лат. somnus — сон І ambulare — гуляти), тобто блукання в нічний час. Приступ хвороби перериває сон, але не повністю, у хворого з'являються автоматизовані дії при затемненій свідомості. Він вночі встає з ліжка, ходить по кімнаті, переставляє речі, виходить на вулицю. Через деякий час такий хворий може повернутися в кімнату або ж заснути на вулиці, горищі, у підвалі, туалеті. Споминів про блукання у хворих не залишається. Такий сон частіше спостерігається у дітей і підлітків, але може виникати і в дорослих.

Аура-свідомість — основний симптом епілептичної хвороби. З неї починається епілептичний напад, але вона може бути і самостійним проявом хвороби. Розрізняють три види аури: вегетативну (порушення діяльності вегетативної нервової системи), психічну (виникають короткочасні галюцинації, маячення), онейроїдну (короткочасні «польоти в космос»). Тривалість аури — декілька секунд. Хворий пам'ятає зміст своїх переживань у стані порушеної свідомості, але не пам'ятає реальних подій і своєї поведінки.