- •Методичні вказівки
- •«Теплові електричні станції»
- •1 Призначення принципіальної теплової схеми тес
- •2 Загальна методика розрахунку принципової
- •2.1 Побудова процесу розширення пари в проточній частині
- •2.2 Розподіл регенеративного підігріву живильної води по ступенях і визначення тисків і ентальпій пари в доборах
- •2.3 Розрахунок мережної підігрівальної установки
- •2.4 Попереднє визначення витрати пари на турбіну
- •2.5 Визначення витрат пари з котла і живильної води
- •3 Теплові і матеріальні баланси елементів
- •3.1 Розрахунок сепараторів безперервної продувки котла
- •3.2 Розрахунок регенеративної схеми
- •4 Перевірка попередньої витрати пари на турбіну
- •5 Визначення електричної потужності турбоустановки
- •6 Визначення показників теплової
- •Перелік посилань
4 Перевірка попередньої витрати пари на турбіну
Перевірку матеріального балансу пари в турбіні виконують шляхом додавання всіх потоків пари, включаючи виробничий і опалювальний добори:
Д'Т=
ДК
+
+ДП
+ДОТ,
(4.1)
де ДК – витрата пари в конденсатор турбіни;
- сума регенеративних доборів;
ДП – витрата пари промислового добору;
ДОТ – витрата пари з опалювальних доборів.
Для теплової схеми рівняння матеріального балансу буде
Д'Т= Д1 +Д2 +Д3 +Дд +ДП +Д4 +Д5 +ДВС +Д6 +ДНС +Д7 +ДК +ДОУ +ДЭЖ. (4.2)
Отримане значення Д'Т повинне збігатися з раніше прийнятим значенням ДТ (2.8). Розбіжність пояснюється неточністю розрахунку. Якщо розбіжність перевищує 0,3 кг/с, необхідно уважно перевірити розрахунок і усунути помилку.
5 Визначення електричної потужності турбоустановки
Для визначення електричної потужності, що розвивається турбогенератором у розрахунковому режимі, необхідно кожен потік пари, що відводиться з турбіни, помножити на використаний теплоперепад відповідного потоку. Таким чином, рівняння електричної потужності турбіни:
N'Э
= (ДКНi
+
+
+ДПhП)МГ,
(5.1)
де ДК – витрата пари в конденсатор, кг/с;
Нi – корисно використаний теплоперепад у турбіні, при розширенні пари від початкових параметрів до тиску в конденсаторі, кДж/кг;
Дj – витрата пари з j-го регенеративного добору, кг/с;
hj – використаний теплоперепад j-го регенеративного добору, кДж/кг;
Дотi – витрата пари з i-го опалювального добору, кг/с;
hотi – використаний теплоперепад i-го опалювального добору, кДж/кг;
ДП – витрата пари промислового добору, кг/с;
hП – використаний теплоперепад промислового добору, кДж/кг;
МГ – механічний ККД турбіни й електричний ККД генератора, відповідно.
Отримана електрична потужність N'Э порівнюється з раніше прийнятою NЭ (заданої за умовою). Якщо потужність N'Э відрізняється від прийнятої NЭ не більш, ніж на 2%, то розрахунок закінчується, але уточнюють витрату пари на турбіну уведенням виправлення
,
(5.2)
де NЭ = NЭ - N'Э.
Якщо отримана в розрахунку потужність N'Э виявляється більше раніше прийнятої NЭ, то величина виправлення до витрати пари приймається з мінусом (-Д), для того щоб нова витрата пари була менше прийнятої раніше, тобто Д'Т= ДТ - Д. Навпаки, якщо розрахована потужність вийшла менше, то виправлення до витрати пари приймається зі знаком плюс (+Д), для того щоб нова витрата пари була більше прийнятої, тобто Д'Т= ДТ + Д.
У випадку, коли потужності відрізняються більш, ніж на 2%, то варто задатися новою, уточненою витратою пари на турбіну (зміною коефіцієнта регенерації Кр) і розрахунок повторити.
Після уточнення витрати пари на турбіну знаходять нове значення коефіцієнта регенерації
,
(5.3)
де Д'Т – уточнена витрата пари на турбіну.
