- •Догляд при захворюваннях дітей раннього віку.
- •Оцінка стану новонародженого за шкалою Апґар
- •Серцево – легенева реанімація новонароджених.
- •Киснева терапія новонародженим дітям
- •Проведення фототерапії новонародженого
- •Проведенння операції замінного переливання крові (озпк)
- •Догляд за пупковою ранкою при омфаліті.
- •Забір крові для бак. Дослідження. Інструкція
- •Розведення та розрахунок дози антибіотиків дітям раннього віку.
- •Додаток 2
- •Допомога при ларингоспазмі.
- •Розрахунок дози вітаміну д
- •Допомога при судомах
- •Обробка шкіри з попрілостями, екземою
- •Проведення лікувальної ванни
- •Допомога при ексикозі з токсикозом
- •Методика проведення оральної регідратації
- •Догляд за дитиною під час блювання
- •Допомога при анафілактичному шоці.
- •Ведення харчового щоденника.
- •Глава №2Тести для самоконтролю з теми: Захворювання новонароджених і дітей раннього віку.
- •Задача №1
- •Задача №2
- •Задача №3
- •Задача №4
- •Задача №5
- •Задача №6
- •Задача №7
- •Задача №8
- •Задача №9
Догляд за дитиною під час блювання
Послідовність |
Зміст |
1.Підготувати необхідне:
2.Підготовка медсестри: 4. Техніка виконання:
5.Завершення маніпуляції |
Предмети догляду за дитиною (чисті рушники, пелюшки). Одна зміна натільної та постільної білизни. Ватні кульки, марлеві серветки Лоток, миска, пробірки чи 200-грамова банка
Руки вимити з милом і витерти чистим рушником
1 Хворого зручно укласти в ліжко, повернути голову так, щоб вона була трохи нижче тулуба. 2. Закрити груди пелюшкою 3. Піднести до рота дитини лоток або миску. 2. Піднести до куточка рота лоток, або покласти згорнуту в кілька разів пелюшку чи рушник. 1. Після блювання хворому необхідно дати прополоскати рот теплою водою, обтерти губи, куточки рота, прочистити носові ходи. 2. Маленьким і дуже ослабленим дітям необхідно протерти рота марлевою серветкою, змоченою у воді, прочистити носові ходи, дати випити трохи кип’яченої води. ПАМ”ЯТАЙ! За дитиною слід встановити постійний нагляд, так. як блювання може повторитися.
За призначенням лікаря блювотні маси зібрати в чисту пробірку чи 200-грамову банку і відправити до лабораторії для дослідження. В направленні вказати: - прізвище та ім”я хворої дитини - рік народження - відділення, палату - дату, підпис. Вимий руки. Продезинфікуй лоток і використану білизну.
|
Допомога при анафілактичному шоці.
Рекомендації МОЗ Наказ № 767 від 27.12. 2006р.
Послідовність: |
Зміст |
Приготувати: Алгоритм виконання:
Призначення лікаря: |
Анафілактичній шок (АШ) – максимально тяжкий прояв алергічної реакції негайного типу. АШ – стан, який виникає гостро і загрожує життю, супроводжується порушенням гемодинаміки, що призводить до недостатності кровообігу та гіпоксії у всіх життєво важливих органах. АШ виникає після контакту хворого з алергеном, до якого він чутливий: медикаментозні препарати, вакцини, сироватки, харчові продукти, охолодження тіла, яд комах та інші причини. Джгут, шприці, систему для крапельного введення рідини, 0,1% р-н адреналіну, 1% р-р димедролу, 0,9% р-р натрію хлориду.
Невідкладна допомога 1.Припинити введення ліків, які викликали анафілактичний шок. 2.Хворого покласти, повернути голову обличчям набік, висунути нижню щелепу, зафіксувати язик. Забезпечити доступ свіжого повітря або інгаляцію 100% кисню. 3.Припинити подальше надходження алергену до організму: а) при парентеральному введенні алергену: обколоти навхрест місце ін’єкції (вжалення) 0,1% розчином адреналіну 0,1 мл/рік життя в 5,0 мл ізотонічного розчину натрію хлориду і прикласти до нього кригу; накласти джгут (якщо дозволяє локалізація) проксимальніше введення алергену на 30 хв., не здавлюючи артерії; якщо алергічна реакція викликана введенням пеніціліну – ввести 1 млн. ОД пеніцілінази в 2,0 мл ізотонічного розчину натрію хлориду д/м; б) при краплинному введенні алергену до носа та очей – промити носові ходи та кон’юнктивальний мішок проточною водою; в) при пероральному введенні алергену – промити хворому шлунок, якщо дозволяє стан.
Негайно ввести внутришньом’язово: 0,1% розчин адреналіну в дозі 0,05 – 0,1 мл / рік життя (не більше 1 мл) і 3% розчин преднізолону в дозі 5 мг/кг у м’язи дна ротової порожнини; антигістамінні препарати: 1% розчин димедролу 0,05 мл/кг (не більше 0,5 мл – дітям до 1 року і 1,0 мл – старшим року) або 2 % розчин супрастину 0,1 – 0,15 мл/рік життя. Госпіталізація у реанімаційне відділення після проведення комплексу невідкладних лікувальних заходів.
|
