12. Завдання топографічної поверхні

Поверхні, утворення яких не підпорядковане певним законам, називаються каркасними або градоїчними поверхнями. Вони використовуються в авіації, суднобудуванні, автобудуванні та інших галузях техніки. До них відносяться і земна поверхня, яку прийнято називати топографічною поверхнею. На кресленні вона задається проекціями горизонталей. Горизонталі це лінії перетину топографічної поверхні з площинами, паралельними площині нульового рівня. Відстань між площинами – 1од.

 

Рис. 18 Рис. 19

На рис.18 горизонталі представляють собою замкнуті плоскі криві, по взаємному розташуванню яких і за відмітками можна судити про рельєф зображуваної місцевості.

По відстані між горизонталями топографічної поверхні можна судити про ухил поверхні в тому чи іншому напрямку. Чим менше відстані (інтервали) між проекціями суміжних горизонталей, тим крутіше ухили топографічної поверхні і навпаки. Ухили зображень на кресленні поверхні від точки, що має позначку 14, в напрямку «а» більш пологий, ніж у напрямку «b». (Рис.19)

Якщо горизонталі місцевості не замкнуті лінії, то числові відмітки ставляться з обох сторін для зручності побудов.

13. Побудова профілю місцевості.

Профілем топографічної поверхні називається лінія, отримана в результаті перерізу поверхні проеціюючою площиною або проеціюючою поверхнею.

На рис.20 показаний план топографічної поверхні, заданої горизонталями з числовими відмітками. Ця поверхня перетинається площиною 1-1. Заданий лінійний масштаб, за яким визначається величина 1 одиниці виміру.

У проекційного зв'язку побудований розріз (лінія перетину топографічної поверхні площиною).

У масштабі креслення зліва і вище наносяться позначки 11, 12, 13, 14, через них проводяться горизонтальні лінії, на яких відкладені точки перетину горизонталей місцевості з площиною. Отримані точки з'єднуються плавною кривою лінією і наноситься штриховка перерізу землі. Штрихування виконується без допомоги інструментів під кутом 45˚ до горизонтальної лінії, лініями довжиною 3-5 мм.

Рис. 20

14. Побудова лінії перетину топографічної поверхні з площиною

Щоб побудувати лінію перетину топографічної поверхні з площиною, треба побудувати точки перетину горизонталей місцевості з горизонталями площини. Перетинатися можуть тільки ті горизонталі, які мають одну і ту ж позначку, тому-що лежать в одній горизонтальній площині. Отримані точки перетину з'єднуються ламаною або плавною кривою лінією. (Рис.21).

Рис. 21

Особливу увагу треба звернути на побудову точки обмежує лінію перетину двох площин. На рис.22 такою точкою буде точка А. Точка А є точкою перетину відрізка прямої, що з'єднує дві сусідні горизонталі відкосу (22 і 23) з бісекторною лінією перетину.

Рис. 22

На рис.23 точкою, яка обмежує лінію перетину площин, буде точка В, яка лежить на лінії перетину правого відкосу із землею і будується аналогічно точці А (рис.22)

Рис. 23

Увага! Побудови точок, що лежать на лінії перетину площин, на кресленні не витирати.

15. Побудова лінії перетину конічної поверхні з топографічною

Рис. 24

Щоб побудувати лінію перетину конічної поверхні з місцевістю, треба знайти точки перетину горизонталей конуса обертання з горизонталями землі, що мають таку ж позначку, а значить, лежать з ними в одній горизонтальній площині. (Рис.24) Отримані точки, що належать лінії перетину конічної поверхні і топографічної, з'єднуються плавною кривою лінією за допомогою лекала.

Точки, які обмежують криву лінію перетину конічної поверхні і площини, будуються або по належності площині (т. А на рис.24) або по належності конусу (т. В на рис.24).