- •Лабораторно-практична робота № 1
- •Лабораторно-практична робота № 2
- •Лабораторно-практична робота № 3
- •Лабораторно-практична робота № 4
- •Лабораторно- практична робота № 4 (додаток 1 ) Облік та аналіз захворюваності і виробничого травматизму
- •2.1 Методи вивчення загальної захворюваності
- •2.2 Методи вивчення професійної захворюваності й розслідування випадків професійних захворювань
- •2.3 Методи вивчення виробничого травматизму
- •Розслідування хронічного професійного захворювання (отруєння)
- •Про нещасний випадок
- •Лабораторно-практична робота № 4 (додаток 2) Методика визначення та гігієнічна оцінка запиленості повітря
- •Сидементаційні методи (методи осадження)
- •Аспіраційні методи визначення запиленості повітря
- •Лабораторно-практична робота № 5 дослідження параметрів мікроклімату робочої зони до практичної роботи з курсу “Основи охорони праці ”
- •Лабораторно-практична робота №7 розрахунок штучного освітлення
- •Розрахунок блискавкозахисту
- •Лабораторно-практична робота № 9 бжд загальні принципи надання першої долікарської допомоги постраждалим
- •Перша допомога при кровотечах
- •Перша допомога при зовнішніх кровотечах
- •Перша допомога при внутрішніх кровотечах
- •Перша допомога при в розтягненнях і вивихах
- •Перша допомога при переломах
- •Перша допомога при опіках
- •Перша допомога при відмороженнях
- •Перша допомога при отруєннях
- •Перша допомога при отруєннях лікарськими препаратами
- •Перша допомога при укусах тварин
- •Перша допомога при шокових станах
- •Порядок виконання роботи
- •Рекомендована література для бжд:
2.3 Методи вивчення виробничого травматизму
З метою запобіганню виробничому травматизмові на адміністрацію підприємства покладають обов’язки з реєстрації, обліку нещасних випадків на виробництві та запобігання їм.
Активну участь у цьому процесі повинні брати працівники медико-санітарної служби, що обслуговують підприємство. Одним із головних завдань цехового лікаря є саме запобігання виробничому травматизму. Порядок розслідування й обліку нещасних випадків на виробництві встановлено «Положенням про розслідування та облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на підприємствах, в установах і організаціях».
Дія Положення поширюється на всі підприємства, установи й організації незалежно від форм власності, що діють на території України або перебувають під юрисдикцією України (надалі – підприємства), усіх громадян (у тому числі іноземних та осіб без громадянства), які є власниками (підприємцями) або уповноваженими ними особами (надалі – власник), а також тих, хто виконує роботу за трудовим договором (угодою), контрактом; проходить виробничу практику на підприємстві; залучають до роботи з інших підприємств.
Розслідування нещасних випадків та професійних захворювань з працівниками, які були у відрядженні за кордоном, а також з громадянами іноземних держав, які працюють на підприємствах, що перебувають під юрисдикцією України, проводять згідно з Положенням, якщо інше не передбачене міжнародними договорами (угодами).
Розслідування нещасних випадків, які сталися з працівниками на території країн СНД під час відрядження, проводять згідно з міжнародними договорами (угодами).
Дія Положення не поширюється на осіб, які працюють або проходять службу та з якими не укладають трудових договорів на підвідомчих і у військових частинах Міноборони, МВС, Держкомкордону, Національної гвардії, Служби безпеки. Порядок розслідування нещасних випадків з цими особами та їхній облік встановлюють зазначені органи за погодженням з Держнаглядом з охорони праці.
Нещасні випадки зі студентами вищих, учнями середніх спеціальних навчальних закладів, професійно-технічних училищ, загальноосвітніх шкіл та інших навчальних закладів, що сталися під час навчально-виховного процесу, розслідують і беруть на облік у порядку, встановленому Міністерством освіти.
Згідно з Положенням, розслідуванню й обліку підлягають нещасні випадки, що сталися на території підприємства та поза його територією під час виконання потерпілим трудових обов’язків, а також дорогою на роботу чи з роботи на транспорті, наданому підприємством. Беруть до уваги випадки, що сталися протягом як робочого часу ( у тому числі й під час перерви),» так і часу, потрібного для впорядкування засобів виробництва, одягу тощо перед початком роботи чи після її закінчення, а також у разі виконання робіт у вихідні, святкові дні та в понаднормовий час. Враховують також гострі отруєння на виробництві, відмороження, ураження блискавкою, теплові удари. Випадки хронічних професійних отруєнь та захворювань не належать до виробничого травматизму, і їх розслідують в описаному вище порядку. Факт травмування оформляють актом за формулою Н-1 (дивись додаток 2). Реєстрації підлягає кожний нещасний випадок на виробництві, що призвів до втрати робітником працездатності не менше одного дня, або нещасний випадок, через який працівника перевели з роботи за основною професією на іншу. Потерпілий чи очевидець нещасного випадку про кожний нещасний випадок на виробництві негайно повідомляє майстра або іншого безпосереднього керівника, який зобов'язаний негайно організувати першу допомогу потерпілому та. доставити його в медсанчастину (пункт охорони здоров'я) або інший лікувальний заклад. Сповістити начальника цеху або іншого керівника про нещасний випадок, зберегти до розслідування обстановку на робочому місці й стан обладнання таким, якими вони були в момент нещастя (якщо це не загрожує життю та здоров'ю робітників, котрі працюють поруч, не призведе до аварії й не порушить виробничого процесу).
Раз на добу медсанчастина (пункт охорони здоров'я або поліклініка), що обслуговує підприємство, подає адміністрації підприємства та профспілковому комітетові дані про нещасні випадки на виробництві.
Адміністрація підприємства негайно створює комісію для розслідування нещасного випадку. Ця комісія зобов'язана протягом 24 годин з'ясувати обставини й причини, за яких стався нещасний випадок, скласти акт за формою Н-1, розробити заходи з метою запобігання нещасним випадкам і подати їх керівникові підприємства для затвердження.
Адміністрація підприємства на підставі актів форми Н-1 повинна негайно вжити заходів щодо усунення причин, які зумовили нещасний випадок, і скласти звіт про потерпілих за встановленими формами, які підписують керівник і голова профкому підприємства. Територіальні статистичні управління узагальнюють звітні дані про травматизм і надсилають їх профспілковим органам та зацікавленим організаціям для аналізу, розробки і проведення належних профілактичних заходів.
Облік усіх потерпілих від виробничих травм ведеться у спеціальному журналі, який може служити первинним документом під час аналізу даних про характер і локалізацію травм. Поглиблений аналіз даних виробничого травматизму передбачає розрахунок таких інтенсивних показників:
Тяжкість травм - середня тривалість непрацездатності через травму, що визначається відношенням суми днів непрацездатності за всіма нещасними випадками до кількості нещасних випадків за даний період.
Показник частоти — середня кількість травм на 1000 робітників. Його вираховують за такою формулою:
Пч
=
де Пч — показник частоти; Н – кількість травм за певний період (місяць, квартал); Р — кількість робітників.
Для визначення тяжкості травми користуються такою формулою:
Пв
=
де Пв — показник тяжкості; Д — сума днів непрацездатності; Я — кількість травм за певний період.
До екстенсивних показників виробничого травматизму належать розподіли травм за характером ушкодження (електротравми, термічний та хімічний опіки, гостре отруєння, травма механічна, тепловий удар, відмороження та ін.), локалізацією (очі, тулуб, голова, внутрішні органи, кінцівки), статтю, віком, стажем роботи, причиною травми, професією потерпілих. Результати поглибленого аналізу нещасних випадків дають змогу лікареві пункту охорони здоров'я або медико-санітарної частини разом з інженером з техніки безпеки та лікарем з гігієни праці СЕС накреслити план заходів щодо профілактики травматизму на підприємстві.
Інспекцію з охорони праці підпорядковують головному інженерові підприємства. Він проводить таку роботу: а) ввідний інструктаж тих, хто поступає на роботу;
б) навчання правил роботи на небезпечних дільницях і робочих місцях;
в) ознайомлення з інструкцією з техніки безпеки щодо даної професії;
г) повторні інструктажі робітникам з особливо небезпечними умовами праці;
д) керівництво роботою нештатних інспекторів з охорони праці цехів підприємства;
Хід роботи:
Дати письмово відповіді на наступні питання:
Які методи застосовуються для вивчення загальної захворюваності і їх сутність (зміст)?
Який порядок обліку і розслідування випадків професійних захворювань на виробництві?
Зміст акту розслідування хронічного профзахворювання.
Який існує порядок розслідування і обліку випадків виробничого травматизму?
Які показники визначають при поглибленому аналізі даних виробничого травматизму?
Які основні пункти акту розслідування виробничого травматизму форми Н-1?
Додаток 1
Форма П-4
АКТ
