Аспіраційні методи визначення запиленості повітря

Аспіраційно-ваговий метод полягає в протягуванні певного об’єму повітря за допомогою електроаспіратора Мігунова або пилососа з реометром (прилад, який показує швидкість аспірації) через аерозольний фільтр АФА-В-18 з нетканого синтетичного фільтрувального полотна Петрянова (ФПП), закріпленого в спеціальному лійкоподібному алонж (рис. 4.2).

Фільтр (без паперового фіксуючого кільця) зважують на аналітичних або торсійних терезах до і після аспірації повітря.

Тривалість відбору проб повітря залежить від ступеня запиленості повітряного середовища, швидкості аспірації повітря при відборі проб, необхідної мінімальної наважки на фільтрі і визначається за формулою:

де: Т – час аспірації повітря, хв;

а – мінімальна необхідна наважка пилу на фільтрі, мг;

С – ГДК досліджуваного пилу, мг/м³;

W – швидкість аспірації повітря, л/хв.

При невеликій власній масі фільтра (до 100мг) максимальний доважок повинен бути не більше ніж 25-50мг. Розрахунок концентрації пилу (мг/м³) проводять за формулою:

де: С – концентрація пилу, мг/м³; q¹ – маса фільтра до аспірації повітря; q² – маса фільтра після аспірації повітря; V₀ – об’єм повітря, приведений до нормальних умов за формулою Гей-Люссака.

Рис. 4.2. Касети та алонжі для відбору проб повітря на фільтри: 1 – фільтр з тканини ФПП; 2 – пластмасовий алонж з фільтром; 3 – металевий алонж; 4 – корпус касети; 6 – кільце прокладки.

Аспіраційно-лічильний метод використовується у двох варіантах.

У першому варіанті фільтри АФА, використані для визначення масового вмісту пилу у повітрі, накладають фільтруючою поверхнею на предметне скло і тримають кілька хвилин над парами ацетону до розплавлення тканин фільтра до прозорої плівки, в якій під мікроскопом добре видно фіксовані пилові частинки.

Препарати, отримані як седиментаційним, так і аспірацій ним способом, досліджують під мікроскопом за допомогою окулярного мікрометра, який являє собою лінійку, нанесену на кругле скло з діаметром, що дорівнює внутрішньому діаметрові окуляра мікроскопа.

Для визначення розмірів пилових частинок слід установити ціну поділки мікрометричної лінійки. Для цього в окуляр мікроскопа поміщають окулярний мікрометр з поділками від 0 до 50. Об’єктивний мікрометр з ціною поділки 10 мкм фіксують на предметному столику мікроскопа. Суміщають поділки окулярного мікрометра з будь-якою поділкою об’єктивного мікрометра. За кількістю поділок окулярного мікрометра, що потрапили у певну кількість поділок об’єктивного мікрометра, визначають ціну поділки окулярної шкали (рис. 4.3). Наприклад, 12 поділок шкали окулярного мікрометра співпадають з однією поділкою шкали об’єктивного мікрометра, яка дорівнює 10 мкм. Звідси, одна поділка окулярного мікрометра дорівнює 10 / 12 = 0,83 мкм.

Зберігаючи ту ж саму оптичну систему, визначають розміри пилових часток, помістивши предметне скло з пилом замість об’єктив-мікрометра. Наприклад, найбільший розмір пилової частинки відповідає трьом поділкам шкали окулярного мікрометра, звідси розмір цієї пилинки становить 0,83 × 3 = 2,49 мкм.

В різних ділянках поля зору мікроскопа визначають розміри не менше 100-300 пилових часток, групують їх кількість за розмірами (заносять у табл.4.2.) і розраховують пилову формулу – відсоткове співвідношення пилових часток за розмірами до їх загальної кількості. Пилова формула дозволяє оцінити ступінь небезпеки пилу для легеневої системи: чим більший відсоток дрібнодисперсного пилу, тим він небезпечніший з точки зору розвитку пневмоконіозів чи загально токсичної дії.

Домашнє завдання

Задача 4.1.

У цеху станкобудівного заводу, де проводиться шліфування деталей, з метою оцінки умов праці досліджували повітря на запиленість. За допомогою електроаспіратора через фільтр АФА-В-18 пропустили повітря зі швидкістю 10л за хвилину протягом 30 хв. Температура повітря під час відбору 21 ºС, атмосферний тиск 755 мм рт. Ст*. Початкова вага фільтра 0,0920 г, після відбору проби 0,0933 г. Визначте концентрація пилу у повітрі і дайте оцінку отриманим результатам. Примітка * Приведення об'ємів повітря в літрах до нормальних умов виконується за формулою Гей-Люссака (формула 6.2)

та з використанням даних таблиці 6.1., дивись лабораторну роботу 6.

Таблиця 4.2.

Розрахунок пилової формули

Розмір пилинок, мкм	Кількість пилинок	Відсотки
До 2
2...5
5...10
Понад 10
Загальна кількість		100 %

Задача 4.2.

Рис. 4.3. Вимірювання ціни поділки Для визначення дисперсного складу пилу повітря

окулярної мікрометричної лінійки: цеху p виготовлення гранітних пам’ятників і плит

1 – окулярна мікрометрична лінійка; використовували окуляр-мікрометр мікроскопа, ціна

2 – об’єктив-мікрометр поділу якого становила 3 мкм. Визначення розмірів

пилинок показало, що 5 пилинок вміщалось, відповідно в 0,5; 1,5; 2,5; 3,5; 4,5; 5,5; 6,5 поділок. Визначте розмір пилових часток, складіть пилову формулу і дайте прогноз несприятливому впливу на організм робітників цеху.

Задача 4.3.

Розрахувати концентрацію пилу (у мг/м³) за умов, що через аспіратор було прокачано 2500 л повітря, а маса фільтра в алонжі змінилася з 0,0726 г до 0, 0964 г.

Контрольні питання:

1. Які джерела та яке гігієнічне значення запиленості повітря житлових, громадських, виробничих

приміщень і атмосфери ?

2. Яка існує класифікація пилу за походженням, хімічним складом, дисперсністю та за механізмом

утворення?

3. Що таке аеросуспензії, аерозолі дезінтеграції, конденсації ?

4. Яка сутніть законів Джибса - Стокса що до поведінки пилу у повітрі ?

5. Які фізичні та хімічні властивості пилу, від яких залежить його шкідлива дія на організм?

6. Яка анатомічна будова дихальних шляхів та сутність фізичних законів, на яких ґрунтується захист

дихальної системи від несприятливої дії пилу?

7. Які захворювання пов’язані з запиленістю повітря житлових, громадських, виробничих приміщень?

8. Що таке пневмоконіози, їх види, патогенез, профілактика ?

9. Як нормується запиленість повітря ?

10. Які існують методи визначення запиленості повітря та дисперсності пилу?

11. Що таке пилова формула і як її визначити?

12. Які існують профілактичні заходи, направлені на захист повітря атмосфери, житловихі виробничих

приміщень від запилення?