1.5.1. Якими вміннями має володіти організатор дитячих свят?

Кожній людині творчої професії, — особливо педагогові-музиканту, організатору дитячих свят, — не обійтися без певних умінь. Деякі з них зумовлені вродженими талантами, інші — формуються поступово і потребують систематичних зусиль і самоконтролю.

Що це за вміння і як їх розвивати? Насамперед — це виконавський талант. Його потрібно зрощувати й відшліфовувати, адже саме він дає змогу наповнити музичні заняття та свята енергією «живого звуку». Це, своєю чергою, потребує від педагога:

* наполегливості;

* працездатності;

* самомотивації.

Кожен музичний керівник має практикувати й удосконалювати організаторські навички, адже творча людина нічого не досягне без уміння ставити мету і планувати етапи її досягнення. Тим паче, коли ця мета — не лише для себе, а й для групи дітей, які в силу свого віку ще не можуть себе організовувати та свідомо утримувати в робочому настрої.

Згадаємо про такі необхідні для педагога-музиканта риси, як душевна щедрість, повна самовіддача, захопленість справою. Якщо вони відсутні — організація свята не принесе радості ні вам, ні вашим вихованцям. Не менш важливо володіти педагогічним тактом, що дає змогу для кожного з дітей дібрати роль або номер по силах та здібностях, дотримуватись тонкої грані між вимогливістю і невиправданою строгістю. Украй потрібні почуття гумору, широка ерудиція, а також схильність до імпровізаці, адже без них неможливо ані написати сценарій свята, ані організувати його, ані владнати складні ситуації, яких завжди вистачає. Музичному керівнику повсякчас необхідно шліфувати й навички комунікації. Вони є передумовою налагодження плідної взаємодії з колегами, дітьми та їхніми батьками протягом репетицій, із глядачами безпосередньо під час свята.

Зрештою, дуже важливими для музичного керівника є культура мовлення, увага до слова, адже організація свята передбачає роботу з текстом сценарію (часто віршованим) — і цей текст обов’язково має бути складений грамотно, зв'язно, логічно.

Це далеко не повний перелік необхідних умінь для організатора дитячого свята. Вони — лише основа, відштовхуючись від якої кожен педагог розвиває своє особистісне та творче Я, самовдосконалюється. І важливим аспектом цієї роботи має бути чітке розуміння психологічних особливостей дошкільника, яке дає змогу зробити свято таким, що принесе йому радість.

1.5.2 Як варто проводити репетиції перед святковим заходом?

Основну частину підготовки до свята музичний керівник має здійснювати під час занять, а також індивідуальної роботи з дітьми. Вивчення колективних пісень, таночків відбувається протягом кількох тижнів, тож зазвичай перед святом діти їх упевнено знають. А тому й прогін цих номерів на генеральній репетиції — абсолютно зайвий. Те саме стосується сольних виступів дітей. Нехай вони для більшості залишаться сюрпризом, несподіванкою.

От для кого варто провести імпровізовану репетицію, то це для дітей молодшого віку. Напередодні свята їх бажано ознайомити з приміщенням, де вони виступатимуть, дозволити вдосталь порозглядати нові атрибути, прикраси зали, щоб на святі ці «новинки» вже не відволікали їхню увагу.

Коли дитина висловлює своє занепокоєння майбутнім виступом, або педагог сам відчуває, що певні фрагменти сценарної дії потребують додаткової уваги, можна провести репетицію так званих точкових моментів свята. Потрібно показати дітям місця, де вони стоятимуть під час виступу, куди вони йтимуть після нього тощо. Педагог має допомогти вихованцям упевнитися в тому, що все пройде як слід, адже вони все знають та вміють.

І головне — щоб свято стало феєрверком приємних емоцій для дітей, не варто їм повністю розкривати всі задуми. Нехай, наприклад, участь дорослих персонажів залишиться таємницею, деякі сюжетні перипетії відбудуться спонтанно, а ігри — без підготовки. А під час свята несподівано з’являться цікаві декорації, атрибути (для старших дошкільників), подарунки.

Отже, репетицій у звичному сенсі взагалі не має бути. Зрештою, діти — не актори театру, до яких на спектакль завітають вимогливі глядачі, а тому все має бути бездоганно відточено й завчено. Якщо ми хочемо зробити свято не для себе, не для батьків, а власне для дітей — варто подбати про те, щоб саме діти й отримали від свята максимум позитивних яскравих вражень.