Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
конференция (2).docx
Скачиваний:
1
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
43.02 Кб
Скачать

Тема дослідження: «характер взаємозвязку між етнічною ідентичностю та адаптивністю у молоді».

Об'єкт дослідження – молоді люди як носії етнічної ідентичності та адаптивності.

Предмет дослідження – особливості зв’язку між етнічною ідентичністю та адаптивністю.

Мета дослідження – дослідити характер зв’язку між етнічною ідентичністю та адаптивністю у молоді.

Теоретична гіпотеза дослідження – існує зв’язок між етнічною ідентичністю та адаптивністю особистості.

Емпірична гіпотеза нашого дослідження: 1) якщо в людини високі показники по шкалах позитивна ідентичність, відчуття приналежності, етнічна толерантність, соціальна толерантність, загальна толерантність, то в неї буде високий рівень адаптивності.

2)якщо в людини високі показники по шкалам етноегоїзм, етнофанатизм, етнонігілізм, то в неї буде низький рівень адаптивності.

Таким чином, метою нашого дослідження було вивчення характеру взаємозв’язку між етнічною ідентичністю та адаптивністю у молоді, яке конкретизувалося в наступних емпіричних завданнях:

  1. Виявити взаємозв’язок між етнічною ідентичністю і адаптивністю в групі досліджуваних ;

  2. Проаналізувати отримані результати;

  3. Перевірити чи відповідають дані емпіричного дослідження з очікуваними теоретичними.

Досліджувані (характеристика вибірки) для вирішення мети, розв’язання завдань та підтвердження гіпотез нашого дослідження відповідно відбиралися за такими характеристиками: особи, віком від 18 до 30 років. 18 чоловіків та 42 жінки. Загальна кількість респондентів – 60.

Під час проведення дослідження, приділялася увага етиці. Зберігалася конфіденційність респондентів.

Досліджуваним було запропоновано заповнити бланки семи методик:

1.Багаторівневий особистісний опитувальник "Адаптивність" (МЛО-АМ) розроблений А.Г.Маклаковим і С.В.Чермяніним.

2. Методика соціально-психологічної адаптації К. Роджерс, Р.Даймонд (адаптація А.К. Осницького).

3. Опитувальник «Самооцінка психологічної адаптивності» М.П.Фетискіна, В.В.Козлова, Г.М. Мануйлова.

4. Методика Дж. Фінні, яка вимірює вираженність етнічної ідентичності (адаптація А.М. Арбітайло).

5. Методика «Типи етнічної ідентичності» Г.У. Солдатовой, С.В. Рижової.

6. Шкальний опитувальник для дослідження етнічної ідентичності О.Л.Романової.

7. Опитувальник «Індекс толерантності» Г.У Солдатовой.

За методикою Дж. Фінні ми визначили, що 20 респондентів мають високі показники етнічної ідентичності, 20 - середній, 4 – низькі. У 22 респондентів афективний компонент виражений більше, ніж когнітивний. Тобто більшість респондентів відчувають емоційний зв’язок зі своєю етнічною групою, але не цікавляться історією свого народу.

За методикою «Типи етнічної ідентичності» Г.У. Солдатової та С.В.Рижової виявили, що у 2 респондентів провідним типом є етноегоїзм, у 3 етнічна індиферентність, у 5 національний фанатизм, у 37 позитивна етнічна ідентичність. Отже більша частина респондентів поважає свій народ, дотримується традицій, але в той же час готова до міжетнічних контактів.

За шкальним опитувальником для дослідження етнічної ідентичності О.Л.Романової вдалося визначити, що 4 респондента мають низький рівень почуття приналежності до своєї етнічної групи, 5 – високий, 38 – середній. Шкала значимості етнічної приналежності: 3 – низький, 23 – середній, 31 – високий. Шкала оцінки взаємовідносин національних меньшинств: 6 –низький, 35 – середній, 6 – високий.

Багаторівневий особистісний опитувальник "Адаптивність" (МЛО-АМ) розроблений А.Г.Маклаковим і С.В.Чермяніним показав, що 4 респондента мають хороший адаптаційно-особистісний потенціал, 19 – задовільний та 24 – незадовільний. Результати свідчать про низький загальний рівень адаптивності.

За методикою Роджерса – Даймонд, отримали такі результати: адаптивність у 5 респондентів розвинена на низькому рівні, у 39 на середньому та у 3 на високому. Ескапізм у 5 респондентів на високому, у 34 на середньому та у 8 на низькому.

Методика «Індекс толерантності» Г.У Солдатової показала, що у переважної більшості толерантність розвинена на середньому рівні – 40 респондентів, у 3 на низькому та у 4 на високому.

Методика «Самооцінка психологічної адаптивності» М.П.Фетискіна, В.В.Козлова, Г.М. Мануйлова показала, що низький рівень розвитку адаптивності мають 15 респондентів, середній - 20, високий – 12.

Для перевірки гіпотези використовувався коефіціцєнт кореляції Спірмена.

Вдалося знайти статистично значимі кореляційні зв’язки між показниками позитивної етнічної ідентичності та ескапізмом (-0,286*).

Етнонігілізм – нпу ( -0.292*).

Етнонігілізм – мн (-0,361**)

Етноізоляціонізм – прийняття себе (-0,267*)

Етноізоляціонізм – ескапізм (0,316)

Етнофанатизм – ескапізм (0,420**)

ОВ – НПУ (-0,291)

ОВ – КП (-0,204)

0В – МН (-0,389**)

Емоційний комфорт і соціальна толерантність (0,294)

Соціальна толерантність – нпу (0,342)

Соціальна толерантність – комунікативний потенціал (0,315)

Соціальна толерантність - моральна нормативність (0,332)

Етноегоїзм – нпу (-0,277)

Етнофанатизм – нпу (- 0,420)

Етноегоїзм –комунікативний потенціал (-0,312)

Соціальна толерантність – комунікат потенціал (0,315)

Етноегоїзм – оап (-0,313)

Етнофанатизм – оап (-0,377)