- •Підприємство як суб’єкт господарювання. Види підприємств та їх класифікація.
- •Джерела отримання прибутку.
- •Цекли життя підприємства. Стратегія діяльності.
- •Рентабельність діяльності підприємства.
- •Цілі діяльності підприємства. Вимоги до цілей.
- •Класифікація витрат підприємства.
- •Персонал підприємства.
- •Реструктуризація та онація підприємства.
- •Порядок створення підприємства.
- •Штатний розклад
- •Основна і додаткова заробітна плата.
- •Державне регулювання діяльності підприємства.
- •1.Порядок розробки виробничої програми.
- •2. Можливі причини та механізм ліквідації підприємства. Банкрутство підприємства.
- •I. Банкрутство – симптоми – тотальна заборгованість - повна неплатоспроможність:
- •1.Форми оплати праці.
- •2.Інвестаційна діяльність підприємства.
- •1.Додаткова заробітна плата: премії, дотації надбавки.
- •2. Іноваційна діяльність підприємства.
- •2.Оподаткування підприємства.
- •1.Знос та амортизація основних фондів.
- •2.Податкові пільги.
- •1.Оборотні фонди підприємства.
- •2.Основні напрямки розподілу прибутку підприємства.
- •1.Класифікація основних фондів підприємства.
- •2. Виробнича програма та її показники.
- •1.Якість та конкурентоспроможність продукції.
- •2.Управління підприємством, цілі, завдання, функції.
- •1.Продуктивність праці: сутність, показники.
- •1.Витрати виробництва та собівартість.
- •2.Персонал підприємства структура, показники чисельності.
- •1.Доходи підприємства.
- •2. Чинники (фактори), які впливають на розмір доходів торговельного
- •2.Персонал підприємства: показники руху персоналу.
- •1.Ресурсний потенціал підприємства та його складові.
- •2.Конкурентоспроможність підприємства.
- •1.Матеріально-технічне забезпечення підприємства.
- •2.Планування діяльності підприємства.
- •1.Виробнича потужність підприємства.
- •2. Функціональна структура підприємства
1.Якість та конкурентоспроможність продукції.
Конкуренція – це об’єктивне економічне явище і важлива складова ринкового механізму – визначає сутність відносин господарюючих суб’єктів в питаннях встановлення цін, обсягів пропозиції, задоволення попиту споживачів для забезпечення своєї ефективності діяльності на ринку. Наявність конкуренції змушує п-во ставати учасником боротьби за споживача і розробляти конкурентну стратегію, яка спрямована на: дослідження кола існуючих і потенційних конкурентів, визначення стану та тенденції розвитку конкурентної боротьби ,оцінку конкурентної позиції п-ва на ринку, своїх конкурентних переваг ,обґрунтування методів конкурентної боротьби. .Можливість виживання п-ва в умовах постійної конкурентної боротьби залежить від його конкурентоспроможності, а саме: здатності впливати на ринкову ситуацію у власних цілях, здібності виробляти продукцію
2.Управління підприємством, цілі, завдання, функції.
Внутрішня структура органів управління має здебільшого східчастий характер, особливо на великих та середніх підприємствах..1.Лінійна структура управління — найбільш спрощена система. Вона передбачає одноначальність: Керівник одноосібно віддає розпорядження, контролює і керує роботою виконавців .Керівник Виконавці.2Лінійно-штабна структура управління — використовується на середніх по масштабах підприємствах, а також на великих — у керуванні цехами та відділами. керівник залучає штабних фахівці здійснюють збір інформації, її аналіз і з доручення керівника розробляють проекти необхідних розпорядницьких документів. Керівник несе персональну відповідальність за обгрунтованість розпоряджень, що надходять виконавцям від його імені, а фахівці відповідають тільки особисто перед керівником. має певні недоліки: можлива суперечливість розпоряджень, труднощі координації діяльності управлінських служб, гальмування оперативності роботи органів управління. Керівник Фахівці Фахівці Виконавці3.Функціональна структура управління полягає в тому, що керівник підприємства частину своїх повноважень передає (делегує) своїм заступникам або керівникам функціональних відділів та цехів.
Дивтональна структура управління базується на поглибленні поділу управлінської праці. (стратегічні рішення, маркетингові дослідження, фінансова діяльність тощо) отже за дивізіональною структурою кожний виробничий підрозділ корпорації (концерну) має власну достатньо розгалужену структуру управління, яка забезпечує автономне його функціонування. Матрична структура управління. Вона полягає в тому, що на підприємстві призначається менеджер або головний підрозділ з якогось напрямку діяльності підприємства (або продуктові); припустимо, з освоєння виробництва нового виробу. Головна особливість матричних структур - це їхня винятково висока гнучкість та орієнтація на нововведення. Проте матричні структури управління мають і певні недоліки: збільшення чисельності управлінського персоналу, зростання кількості інформаційних зв'язків між працівниками підрозділів, можливі конфліктні ситуації між ними. Використання матричної організаційної структури управління є виправданим на підприємствах, що об'єднують велику кількість виробництв із коротким життєвим циклом продукції.
Білет №16