1.4. Рецензування і захист курсової роботи

Курсову роботу рецензує керівник роботи. В рецензії викладач має вказати позитивні сторони та недоліки роботи.

Курсова робота, яка має позитивну оцінку, допускається до захисту. На захисті студенту необхідно розкрити основний зміст роботи, навести пропозиції, обґрунтувати свою точку зору та відповісти на питання викладача.

Після захисту курсової роботи студент отримує оцінку («відмінно», «добре», «задовільно»), яку викладач виставляє в екзаменаційну відомість.

Робота з незадовільною оцінкою підлягає переробці протягом терміну, встановленого кафедрою. Студент, що отримав незадовільну оцінку, не допускається до іспиту з даного курсу.

2. Вимоги до оформлення курсових робіт

Курсовий проект (роботу) оформляють відповідно до державних стандартів України ДСТУ 3008-95 «Документація. Звіти у сфері науки і техніки. Структура і правила оформлення», список літературних джерел – згідно ДСТУ 7.1-2006.

Пояснювальна записка курсової роботи має бути надрукованою комп’ютерним способом на одному боці білого аркуша паперу формату А4 (210297 мм) (за необхідності допускається використання аркушів формату А3 (297420 мм)), шрифтом Times New Roman 14-го розміру, з інтервалом 1,5, грамотно і охайно. Сторінки повинні бути пронумерованими.

Нумерація сторінок наскрізна, включаючи список літератури та додатки і починається з титульного аркуша, на якому номер не ставлять. Номери сторінок проставляють арабськими цифрами у верхньому куті праворуч без крапки в кінці.

Обсяг курсової роботи – 45-50 сторінок машинописного тексту (без урахування додатків).

Кожна сторінка тексту обмежується берегами: верхній, лівий та нижній – не менше 20 мм, правий – не менше 10 мм. Абзацний відступ повинен бути однаковим впродовж усього тексту роботи і дорівнювати п’яти знакам.

Титульний аркуш повинен бути виконаний за встановленою формою (Додаток А).

Аркуші розміщують послідовно: титульний аркуш, бланк завдання, зміст, вступ, розділи, висновки, список використаних джерел, додатки.

На титульному аркуші студент ставить свій підпис і дату виконання.

Креслення виконують олівцем або з використанням засобів комп’ютерної техніки у відповідності з діючими стандартами. Вони повинні бути чіткими, зрозумілими та компактними на аркушах креслярського паперу формату А1.

При захисті курсової роботи виникає необхідність у демонстраційному матеріалі. З цією метою створюють мультимедійні презентації, які можуть містити текстові матеріали, фотографії, малюнки, звукове оформлення і дикторський супровід, відеофрагменти, тривимірну графіку тощо.

Завдання на курсову роботу є стислим викладенням суті виконаної роботи (додаток Б).

У тексті курсової роботи на всі додатки мають бути посилання. Кожний додаток слід розташовувати на новій сторінці з написанням зверху посередині сторінки слова "Додаток" і його позначення. Згідно з ДСТУ 3008-95 додатки слід позначати послідовно великими літерами української абетки, за винятком літер Г, Є, З, І, Ї, О, Ч, Ь, наприклад: Додаток А, Додаток Н і т.д. У випадку повного використання літер української абетки допускається позначати додатки А1, Б1, В1 і т.д.

Додаток повинен мати заголовок, який друкують (записують) з великої літери окремим рядком симетрично тексту. Додатки, як правило, виконують на аркушах формату А4. Допускають оформлення додатків на аркушах формату АЗ, А4хЗ, А4х4, А2 і А1 згідно з ДСТУ 2.301-68.

Текст кожного додатка, за необхідності, може бути розділений на розділи, підрозділи, пункти, підпункти, які нумерують у межах кожного додатка. Перед номером ставлять позначення цього додатка.

Ілюстрації кожного додатка позначають знизу сторінки під ілюстрацією з обов’язковим зазначенням назви: наприклад: Рис. 1. Схема …, Рис.2.

Формули. Формули в курсової роботі (якщо їх більше однієї) нумерують у межах розділу. Номер формули складається з номера розділу і порядкового номера формули в розділі, між якими ставлять крапку. Номери формул пишуть біля правого аркуша на рівні відповідної формули в круглих дужках, наприклад:(3.1) (перша формула третього розділу).

У формулах слід застосовувати позначення, встановлені відповідними державними стандартами. Пояснення символів і числових коефіцієнтів, що входять до формули, якщо вони не роз'яснені раніше у тексті, мають бути наведені безпосередньо перед формулою. Пояснення кожного символу слід давати з нового рядка у тій послідовності, в якій символи наведено у формулі. Перший рядок пояснення має починатися зі слів "де" без двокрапки після цього.

Приклад:

Рівняння прямої лінії розраховують так:

У_х = а₀ + а₁ x, (3.1)

де У – теоретичне значення результативного показника;

x – значення факторного показника;

а₀ – параметри рівняння (постійні величини, початок відліку);

а₁– параметри рівняння (величина показує, як змінюється y при кожному змінені x на одиницю).

Формули, що йдуть одна за одною і не розділені текстом, розділяють комою. Формули, що розміщені у додатках, мають нумеруватися окремою нумерацією арабськими цифрами в межах кожного додатка з додаванням перед кожною цифрою позначення літерами додатка, наприклад: (В.4).

Ілюстрації. Кількість ілюстрацій має бути достатньою для пояснення тексту. Ілюстрації (креслення, малюнки, графіки, схеми, діаграми) слід розмішувати безпосередньо після тексту, де вони згадуються вперше, або на наступній сторінці. На всі ілюстрації мають бути посилання у тексті.

Ілюстрації, за винятком ілюстрацій додатків, слід нумерувати арабськими цифрами порядковою нумерацією. Допускають нумерування ілюстрації у межах розділу. У цьому випадку номер ілюстрації складається з номера розділу і порядкового номера ілюстрації, відокремлених крапкою, наприклад: «рис. 1.2».

У разі посилання на ілюстрації слід писати ".... відповідно до рисунка 2", у разі наскрізної нумерації і нумерації в межах розділу "....відповідно до рисунка 1.2".

Таблиці. Цифровий матеріал, як правило, оформлюють у вигляді таблиць. Таблицю слід розташовувати безпосередньо після тексту, у якому вона згадується вперше, або на наступній сторінці. На всі таблиці мають бути посилання у тексті роботи. Таблиці, за винятком таблиць додатків, слід нумерувати арабськими цифрами. Таблиці кожного додатка позначають окремою нумерацією арабськими цифрами з додаванням перед цифрою позначення додатка.

Таблиці не поділяють на частини, тобто таблиці не переносяться на наступну сторінку. Слово "Таблиця" вказують один раз справа над таблицею.

Горизонтальні та вертикальні лінії, які розмежовують рядки таблиці, а також лінії зліва, справа і знизу, що обмежують таблицю, потрібно проводити обов’язково. Висота рядків таблиці - не менше 8 мм.

Таблиця 2.1

Економічні показники діяльності сільгосппідприємств Дніпропетровської області за організаційно-правовими формами господарювання у 2016 році

Показник	Держа-вні	Недер-жавні	У тому числі
			Господар-ські това-риства	Приватні підпри-ємства	Виробни-чі коопе-ративи	Інші
Кількість сільськогос-подарських підприємств, од.	10	249	181	52	4	12
Кількість прибутко-вих господарств, од.	7	223	163	47	4	9
Кількість збиткових господарств, од.	3	26	18	5	–	3
Рівень рентабельності всієї діяльності, %	-3,1	25,3	28,1	14,5	20,8	9,1
Рівень рентабельності рослинництва, %	6,6	17,5	18,2	15,6	27,6	9,2
Рівень рентабельності тваринництва, %	-24,1	12,1	14,2	0,0	-30,4	-1,0

Графу "Номер за порядком" в таблицю не включають. Для скорочення тексту заголовків і підзаголовків граф окремі поняття замінюють позначеннями, літерами, що встановлені ГОСТ 2.321-84, або іншими позначеннями, якщо вони пояснені у тексті або наведені на ілюстраціях.

Одиниці величин вказують або у заголовках, або у підзаголовках. Окрему графу для одиниць не виділяють. Якщо всі параметри, розміщені у таблиці, мають тільки одну одиницю, наприклад, тисяч тонн, то їх скорочене позначення (тис. тонн) розміщують над таблицею у назві таблиці. Якщо графи таблиці містять величини переважно однієї одиниці, але є й показники, виражені в інших одиницях, над таблицею розмішують напис про переважаючу одиницю, а відомості про інші одиниці подають у заголовках відповідних граф.

Числові значення величин в одній графі повинні мати, як правило, однакову кількість знаків після коми. За відсутності окремих даних у таблиці слід ставити тире.

Скорочення. Перелік скорочень слів, що допускається, встановлений ДСТУ 3582-97.

Умовні позначення літерами, графічні зображення або знаки мають відповідати чинному законодавству і державним стандартам.

У курсовій роботі всі слова мають бути написані повністю. Усі не загальноприйняті або маловідомі скорочення потрібно оговорити під час першого їх вживання. Допустимі такі скорочення:

• окремих слів: с.-г. (сільськогосподарський) - тільки в таблицях; рис. (рисунок), табл. (таблиця) - під час посилання у тексті, коли скорочення ставлять у круглі дужки, наприклад: …загальна земельна площа ТОВ «Автомобіліст» становить 3801 га, з них 3791 га сільськогосподарських угідь (табл. 2.1.); і т.д. (і так далі), і ін. (і інші), і т.п. (і таке подібне) - вкінці речення після переліку; р. (рік), рр. (роки), шт. (штук), тис. (тисячі), млн. (мільйони), млрд. (мільярди ) - біля чисел;

• спеціальних термінів: МО (міжнародні одиниці); П(С)БО – положення (стандарти) бухгалтерського обліку;

• наукових ступенів і звань: к.е.н. (кандидат економічних наук), д.е.н. (доктор економічних наук), доц. (доцент), проф. (професор), акад. (академік) - біля прізвищ у тексті;

• назв широковідомих установ: НАН України (Національна академія наук), УААН (Українська академія аграрних наук);

• назв наукових і навчальних закладів: ун-т (університет), ін-т (інститут), НДІ (науково-дослідний інститут) біля назв цих закладів у списку літератури;

• назв видавництв навчальних закладів: Вид-во Укр. держ. агр. ун-ту (Видавництво Українського державного аграрного університету), РВЦ НАУ (Редакційно-видавничий центр Національного аграрного університету) - у разі наведення цих назв у списку літератури.

Текст основної частини курсової роботи розділяють на розділи, підрозділи, пункти та підпункти.

Заголовки структурних частин курсової роботи «ЗМІСТ», «ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ», «ВСТУП», «РОЗДІЛ», «ВИСНОВКИ», «СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ», «ДОДАТКИ» друкують великими літерами симетричного набору. Заголовки підрозділів друкують маленькими літерами (крім першої великої) з абзацного відступу. Крапку в кінці заголовка не ставлять. Якщо заголовок складається з двох або більше речень, їх розділяють крапкою. Заголовки пунктів друкують маленькими літерами (крім першої великої) з абзацного відступу в розбивку в підбір до тексту, ставиться крапка.

Відстань між заголовком і текстом, виконаним машинописним способом, має дорівнювати 3-м, 4-м інтервалам, рукописним - 15 мм. Відстань між заголовками розділу і підрозділу відповідно - 2 інтервали та 8 мм.

Кожний розділ курсової роботи рекомендовано починати з нової сторінки.

Нумерація сторінок, розділів, підрозділів, пункті, підпунктів, рисунків, таблиць, формул подають арабськими цифрами без знака №.

Першою сторінкою курсової роботи є титульний аркуш, який включають до загальної нумерації сторінок роботи. На титульному аркуші номер сторінки не ставиться, на наступних – номер проставляють у правому верхньому куті сторінки без крапки в кінці.

Такі структурні частини курсової роботи, як зміст, перелік умовних позначень, вступ, висновки, список використаних джерел не мають порядкового номера. Звертаємо увагу на те що не всі аркуші, на яких розміщені згадані структурні частини дисертації, нумерують звичайним чином. Не нумерують лише їх заголовки, тобто не можна друкувати: "1.ВСТУП» або «Розділ 6. ВИСНОВКИ». Номер розділу ставлять після слова «РОЗДІЛ», після номера крапку не ставлять, потім з нового рядка друкують заголовок розділу.

Підрозділи нумерують у межах кожного розділу. Номер підрозділу складається з номера розділу і порядкового номера підрозділу, між якими ставиться крапка. В кінці номера підрозділу повинна стояти крапка, наприклад:»2.3» (третій підрозділ другого розділу). Потім у тому ж рядку наводять заголовок підрозділу.

Пункти нумерують у межах кожного підрозділу. Номер пункту складається з порядкових номерів розділу, підрозділу, пункту, між якими ставлять крапку. В кінці номера повинна стояти крапка, наприклад:»1.2.3» (другий пункт третього підрозділу першого розділу). Потім у тому ж рядку наводять заголовок пункту. Пункт може не мати заголовка.

Підпункти нумерують у межах кожного пункту за такими правилами, як пункти.