2.3. Організація науково – пізнавальної діяльності

2.3.1. Особисті якості ученого

Науково – пізнавальна діяльність людини за своїм характером є творчою діяльністю (творчість – діяльність, яка породжує щось якісно нове, чого раніше не існувало).

Для досягнення успіху у науковій діяльності людини повинна бути наділена певними рисами, зокрема здатністю до інтелектуальної діяльності, інтуїцією та ін.

2.3.2. Фактори наукової творчості і активізації творчого процесу

Актуальним і водночас складним питанням у науковій діяльності є питання підвищення творчого потенціалу, активізації творчої діяльності. Науковці виказують різні думки стосовно природи творчої діяльності, зокрема й того, чи регламентується вона якимсь правилами, методами або ж здійснюється стихійно, тобто не може ні плануватись, ні програмуватись. Вивченням закономірностей наукової творчості займається спеціальна галузь знань, яка називається евристикою.

Важливе соціальне значення має пошук шляхів активізації творчої діяльності. До її чинників можна віднести розвиток творчої мотивації, фантазування, використання різного виду аналогій тощо.

2.3.3. Організація роботи дослідника

Наукова робота – важка і складна. Для успішної діяльності науковий працівник повинен не лише мати необхідні особисті якості (працьовитість, інтуїція тощо), але й правильно організовувати свою роботу, раціонально витрачати час і розподіляти зусилля.

Контрольні запитання

1.Поняття знання і пізнання (життєвого і наукового)?

2.Поняття практики, її структура та значення для науки?

3.Поняття методу і методології та їх роль у науковому пізнанні?

4.Поняття загальнонаукових методів пізнання? Назвати загальнонаукові методи пізнання та пояснити їх суть.

5.Поняття загального методу пізнання та його суть?

6.Назвати теоретичні методи пізнання та пояснити їх суть.

7.Назвати емпіричні методи пізнання та пояснити їх суть.

8.Організаційні фактори ефективної роботи дослідника?

3. Етапи науковоГо дослідЖення

3.1. Види наукових досліджень.

Наукове дослідження – це комплекс логічних (теоретичних) побудов та експериментальних операцій, які виконуються по відношенню об’єкта дослідження з метою визначення його властивостей та закономірностей їх змін для пізнавального та практичного застосування.

За цільовим призначенням виділяють такі види наукових досліджень:

- фундаментальні,

- прикладні,

- розробки.

3.2. Загальна схема наукового дослідження і зміст його етапів.

Загальна схема наукового дослідження наведена на рис. 3.1.

Дослідження починається з того, що дослідник звертає увагу на явище (проблему), яка має місце в умовах виробництва, наприклад, великі витрати

палива на гектар, втрати урожаю, низька якість оранки тощо. На основі спостережень за цим явищем дослідником формулюється мета і назва теми (з можливими у подальшому уточненнями).

Мета повинна бути конкретною. Метою досліджень може бути, наприклад, економія палива, покращення умов праці тощо.

Вибору теми дослідження передує вивчення стану питання в даній і суміжних областях. Вибрана тема повинна бути актуальною, мати наукову новизну, бути економічно ефективною.

За результами вивчення стану питання можуть уточнюватись назва теми, конкретизуватись мета, обираються об’єкт і предмет дослідження.

Об’єкт дослідження – це процес (явище), що породжує проблемну ситуацію і обраний для вивчення. Предмет дослідження – все те, що знаходиться в межах об’єкта дослідження. Предметом дослідження, як правило, виступають залежності, зв’язки.

Вирішення задач дослідження починається з побудови гіпотези.

Гіпотеза – наукове припущення про суть явища, яка певним чином проявляється зовні, або припущення про вигляд кількісного зв’язку між параметрами, характеристиками.

На основі всіх даних досліджень робляться висновки і надаються рекомендації.

Висновки – це коротке викладення одержаних результатів. Вони повинні включати тільки нові дані і кількість їх повинна бути невеликою.

Впровадження – фактичне використання результатів досліджень на практиці. Може бути здійснене в різних формах:

-серійне виробництво машини (з попереднім виготовленням і випробуванням експериментальних зразків);

-розробка і випробування макету машини;

-розробка агрозоотехнічних вимог;

-затвердження документів з результатами досліджень і рекомендаціями профільними міністерствами, установами;

-опублікування результатів досліджень (в журналах, книгах; найпростіша форма впровадження);

-включення в навчальні курси (навчальні дисципліни).