- •1. Вступ
- •1.Значення дисципліни для формування фахівців – машинобудівників та дослідників. Структура дисципліни.
- •1.1. Поняття науки. Функції науки в суспільстві
- •1.2. Основні етапи розвитку науки
- •1.3. Організаційна структура науки та система підготовки наукових кадрів в Україні
- •Контрольні запитання
- •2. Основи методології наукового пізнання
- •2.1. Поняття знання, пізнання, практики
- •2.2. Метод і методологія: поняття і роль у науковому пізнанні
- •2.3. Організація науково – пізнавальної діяльності
- •2.3.1. Особисті якості ученого
- •2.3.2. Фактори наукової творчості і активізації творчого процесу
- •2.3.3. Організація роботи дослідника
- •Контрольні запитання
- •3. Етапи науковоГо дослідЖення
- •3.1. Види наукових досліджень.
- •3.2. Загальна схема наукового дослідження і зміст його етапів.
- •Контрольні запитання
- •4. Експеримент і його організація
- •4.1. Поняття та функції експерименту
- •4.2. Класифікація і вимоги до експериментів
- •4.3. Загальна організаційна схема експерименту
- •Контрольні запитання
- •5. Основи патентознавства
- •5.1. Поняття інтелектуальної власності
- •5.2. Об’єкти промислової власності, раціоналізаторські пропозиції та їх правова охорона в Україні
- •5.2.1. Об’єкти промислової власності в Україні
- •5.2.2. Раціоналізаторська пропозиція
- •5.2.3. Правова охорона об’єктів промислової власності і раціоналізаторських пропозицій
- •Форми правової охорони об’єктів промислової власності
- •5.2.4. Процедура одержання патенту на винахід (корисну модель)
- •5.2.5. Право на винагороду
- •Контрольні запитання
- •6. Застосування статистичних методів в дослідницькій роботі: одержання і обробка статистичної інформації
- •6.1. Числові характеристики випадкової величини та їх застосування для обробки і аналізу експериментальних даних
- •6.2. Вибірковий метод
- •6.3. Статистична перевірка гіпотез
- •6.3.1. Порівняння середніх значень двох сукупностей
- •6.3.2. Порівняння дисперсій двох сукупностей
- •6.4. Оцінки параметрів сукупностей
- •Контрольні запитання
- •7. Застосування статистичних методів в дослідницькій роботі: основи дисперсійного аналізу
- •7.1. Поняття дисперсійного аналізу
- •Статистичний комплекс для однофакторного дисперсійного аналізу
- •Статистичний комплекс для двофакторного дисперсійного аналізу
- •Контрольні запитання
Статистичний комплекс для двофакторного дисперсійного аналізу
Cтанки |
Партії сировини |
Середнє значення на і-му рівні
|
|||||
|
|
… |
|
… |
|
||
|
|
|
… |
… |
… |
|
|
|
|
|
… |
… |
… |
|
|
... |
... |
... |
… |
… |
… |
... |
... |
|
... |
... |
... |
|
... |
... |
... |
... |
… |
… |
… |
… |
… |
… |
… |
|
|
|
… |
… |
… |
|
|
|
|
|
… |
… |
… |
|
|
Оцінками
,
і
є
відповідно
-загальне
середнє значення
,
-середні
значення рівнів
,
.
Оцінки загальної дисперсії можна одержати з основної тотожності дисперсійного аналізу. У двофакторному дисперсійному аналізі загальна сума квадратів відхилень від загальної середньої розкладається, згідно формулі (7.3), вже не на дві складові (див. формулу (7.2)), а на три: складову загальної суми квадратів, обумовлену впливом фактора А, складову загальної суми квадратів, обумовлену впливом фактора В, складову, обумовлену впливом неврахованих факторів. З допомогою дисперсійних відношень можна встановити, наскільки суттєвий вплив кожної з цих складових.
Можемо записати:
,
або
C = C1 + C2 + С3 (7.4)
Складова C1 являє собою суму квадратів різниць між середніми значеннями по рядкам і загальним середнім і характеризує зміну ознаки по фактору А. Складова C2 являє собою суму квадратів різниць між середніми значеннями по стовпцям і загальним середнім і характеризує зміну ознаки по фактору В. Складова C3 –залишкова сумою квадратів, характеризує вплив неврахованих факторів. Сума С називається загальною або повною сумою квадратів відхилень окремих результатів випробувань від загального середнього.
Оцінки дисперсій будуть:
,
,
,
.
Для
встановлення значущості впливу факторів
А
і В
на досліджувану ознаку порівнюють
дисперсії по факторам із залишковою
дисперсією. Для цього обчислюють критерії
з k1=(r-1)
і k2=(r-1)(v-1)
ступенями
вільності і
з k1=(v-1)
і k2=(r-1)(v-1)
ступенями
вільності, порівнюють, як і в однофакторному
дисперсійному аналізі, обчислені
значення критеріїв з табличними і
роблять висновок про значущість
(суттєвість) впливу факторів.
Контрольні запитання
1.Поняття дисперсійного аналізу та його суть?
2.Поняття факторів у дисперсійному аналізі? Приклади.
3.Види дисперсійного аналізу?
4.Поняття статистичного комплексу в дисперсійному аналізі?
5.Умови проведення дисперсійного аналізу?
6.Навести приклад складання статистичного комплексу для проведення однофакторного дисперсійного аналізу.
7.Описати загальну схему проведення однофакторного дисперсійного аналізу.
8.Який показник приймається за критерій оцінки суттєвості впливу фактора в однофакторному дисперсійному аналізі?
9.Навести приклад складання статистичного комплексу для проведення двофакторного дисперсійного аналізу.
10.Описати загальну схему проведення двофакторного дисперсійного аналізу.
11.Які показники приймаються за критерії оцінки суттєвості впливу факторів в двофакторному дисперсійному аналізі?
