- •1. Вступ
- •1.Значення дисципліни для формування фахівців – машинобудівників та дослідників. Структура дисципліни.
- •1.1. Поняття науки. Функції науки в суспільстві
- •1.2. Основні етапи розвитку науки
- •1.3. Організаційна структура науки та система підготовки наукових кадрів в Україні
- •Контрольні запитання
- •2. Основи методології наукового пізнання
- •2.1. Поняття знання, пізнання, практики
- •2.2. Метод і методологія: поняття і роль у науковому пізнанні
- •2.3. Організація науково – пізнавальної діяльності
- •2.3.1. Особисті якості ученого
- •2.3.2. Фактори наукової творчості і активізації творчого процесу
- •2.3.3. Організація роботи дослідника
- •Контрольні запитання
- •3. Етапи науковоГо дослідЖення
- •3.1. Види наукових досліджень.
- •3.2. Загальна схема наукового дослідження і зміст його етапів.
- •Контрольні запитання
- •4. Експеримент і його організація
- •4.1. Поняття та функції експерименту
- •4.2. Класифікація і вимоги до експериментів
- •4.3. Загальна організаційна схема експерименту
- •Контрольні запитання
- •5. Основи патентознавства
- •5.1. Поняття інтелектуальної власності
- •5.2. Об’єкти промислової власності, раціоналізаторські пропозиції та їх правова охорона в Україні
- •5.2.1. Об’єкти промислової власності в Україні
- •5.2.2. Раціоналізаторська пропозиція
- •5.2.3. Правова охорона об’єктів промислової власності і раціоналізаторських пропозицій
- •Форми правової охорони об’єктів промислової власності
- •5.2.4. Процедура одержання патенту на винахід (корисну модель)
- •5.2.5. Право на винагороду
- •Контрольні запитання
- •6. Застосування статистичних методів в дослідницькій роботі: одержання і обробка статистичної інформації
- •6.1. Числові характеристики випадкової величини та їх застосування для обробки і аналізу експериментальних даних
- •6.2. Вибірковий метод
- •6.3. Статистична перевірка гіпотез
- •6.3.1. Порівняння середніх значень двох сукупностей
- •6.3.2. Порівняння дисперсій двох сукупностей
- •6.4. Оцінки параметрів сукупностей
- •Контрольні запитання
- •7. Застосування статистичних методів в дослідницькій роботі: основи дисперсійного аналізу
- •7.1. Поняття дисперсійного аналізу
- •Статистичний комплекс для однофакторного дисперсійного аналізу
- •Статистичний комплекс для двофакторного дисперсійного аналізу
- •Контрольні запитання
Статистичний комплекс для однофакторного дисперсійного аналізу
-
Рівні
Результати випробувань
Середнє значення на і-му рівні
1
2
3
…
j
…
n
1
...
…
2
…
…
3
…
…
...
...
...
...
...
...
...
...
...
і
…
…
...
...
...
...
...
...
...
...
...
N
…
…
Припускаємо, що сукупності значень розривного навантаження у кожній партії сировини мають нормальний розподіл і рівні дисперсії.
Нехай
для і-го
рівня n
випробувань
мають середнє значення
,
що
дорівнює сумі загального середнього
значення μ
і його варіації
,
обумовленої і-м
рівнем фактора, тобто
Тоді
результат одного випробування можна
навести в такому вигляді:
,
(7.1)
де
– загальне
середнє,
– ефект,
обумовлений і-м
рівнем фактора,
– варіація
результатів всередині окремого рівня
(характеризує вплив на варіювання
результатів всередині окремого рівня
усіх неврахованих факторів, наприклад,
похибки вимірювань).
Згідно
поставленої задачі, необхідно оцінити
суттєвість впливу фактора γ
на
величину розривного навантаження.
Загальну варіацію змінної
можна
розкласти на складові, одна з яких
характеризує вплив фактора
γ, друга
– вплив не врахованих факторів. Для
цього необхідно знайти оцінки середніх
значень по рівням
і оцінку загального середнього
.
Оцінкою
є
середнє арифметичне n
випробувань, тобто
.
Оцінкою
є
середнє арифметичне всієї сукупності
випробувань, тобто
або
.
Сума
квадратів відхилень
від
,
або
знаходиться як
,
або
C = C1 + C2 (7.2)
Складова
C1
є сумою квадратів різниць між середніми
значеннями рівнів і середнім значенням
усієї сукупності випробувань. Вона
називається сумою квадратів відхилень
між групами і характеризує розбіжності
між рівнями. Її називають також
розсіюванням за факторами, тобто
розсіюванням під впливом досліджуваного
фактора. Складова C2
є
сумою квадратів різниць
між
окремими випробуваннями і середнім
значенням і-го
рівня. Її називають також залишковим
розсіюванням,
тобто
розсіюванням за рахунок неврахованих
факторів.
Складова
C
називається
загальною або повною
сумою
квадратів відхилень окремих випробувань
від загального середнього
.
Знаючи суми квадратів C, C1 і C2 можна надати оцінки відповідним дисперсіям – міжгруповій, внутрішньогруповій і загальній, у такому вигляді:
,
,
.
Якщо
вплив всіх рівнів фактора γ
однаковий,
рівні
і
– оцінки
загальної дисперсії. Тоді для оцінки
суттєвості впливу фактора γ
достатньо
перевірити нульову гіпотезу H0:
=
.
Для
цього обчислюють розрахункове значення
критерію
F=
/
з
і
ступенями
вільності. За таблицею знаходять табличне
значення критерію за прийнятим рівнем
значущості α
та
числовими значеннями
і
, тобто
Якщо
F˃
, то
нульова
гіпотеза відкидається
і
робиться висновок про суттєвий вплив
фактора
γ.
При F
˂
нульова
гіпотеза приймається і вважається, що
вплив фактора γ
не
суттєвий.
7.3. Двофакторний дисперсійний аналіз.
Двофакторний дисперсійний аналіз проводиться у випадку двох одночасно діючих факторів, коли необхідно оцінити їх вплив. Особливістю при цьому є необхідність врахування взаємодії між факторами.
Задачу оцінки впливу двох одночасно діючих факторів можна розглянути на такому прикладі. Маємо кілька однотипних станків і кілька видів сировини. Необхідно встановити, чи значущий (суттєвий) вплив різних станків і якості сировини в партіях на якість оброблюваних деталей. Це – приклад типової задачі двофакторного дисперсійного аналізу.
Вважаємо, що умови для проведення дисперсійного аналізу (див. однофакторний дисперсійний аналіз) виконані. Нехай фактор А – вплив наладки станка, фатор В – вплив якості сировини. Маємо r станків, тобто r рівнів фактора А і v партій сировини, тобто v рівнів фактора В. Результати випробувань представляємо у вигляді таблиці – статистичного комплексу (табл. 7.3). Перетин i-го рівня фактора А з j-м рівнем фактора В утворює i j-у клітинку, в яку записують результати випробувань, одержані при одночасному дослідженні факторів А і В на i-му і j-му рівнях.
Для
спрощення припускаємо, що в клітинках
маємо результат лише одного випробування
.
Припускаємо також, що між факторами А
і В
відсутня взаємодія; на i-му
рівні фактора А
результати спостережень мають середнє
значення
,
а на на
j-му
рівні фактора В
-
.
Тоді
результати одного випробування можна
представити у вигляді
, (7.3)
де
– загальне
середнє;
– ефект,
обумовлений впливом i-го
рівня фактора А;
– ефект,
обумовлений впливом j-го
рівня фактора В;
– варіація
результатів усередині окремої клітинки
(у випадку наявності в клітинці результату
лише одного випробування, варіація
дорівнює нулю).
Таблиця 7.3
