- •1. Вступ
- •1.Значення дисципліни для формування фахівців – машинобудівників та дослідників. Структура дисципліни.
- •1.1. Поняття науки. Функції науки в суспільстві
- •1.2. Основні етапи розвитку науки
- •1.3. Організаційна структура науки та система підготовки наукових кадрів в Україні
- •Контрольні запитання
- •2. Основи методології наукового пізнання
- •2.1. Поняття знання, пізнання, практики
- •2.2. Метод і методологія: поняття і роль у науковому пізнанні
- •2.3. Організація науково – пізнавальної діяльності
- •2.3.1. Особисті якості ученого
- •2.3.2. Фактори наукової творчості і активізації творчого процесу
- •2.3.3. Організація роботи дослідника
- •Контрольні запитання
- •3. Етапи науковоГо дослідЖення
- •3.1. Види наукових досліджень.
- •3.2. Загальна схема наукового дослідження і зміст його етапів.
- •Контрольні запитання
- •4. Експеримент і його організація
- •4.1. Поняття та функції експерименту
- •4.2. Класифікація і вимоги до експериментів
- •4.3. Загальна організаційна схема експерименту
- •Контрольні запитання
- •5. Основи патентознавства
- •5.1. Поняття інтелектуальної власності
- •5.2. Об’єкти промислової власності, раціоналізаторські пропозиції та їх правова охорона в Україні
- •5.2.1. Об’єкти промислової власності в Україні
- •5.2.2. Раціоналізаторська пропозиція
- •5.2.3. Правова охорона об’єктів промислової власності і раціоналізаторських пропозицій
- •Форми правової охорони об’єктів промислової власності
- •5.2.4. Процедура одержання патенту на винахід (корисну модель)
- •5.2.5. Право на винагороду
- •Контрольні запитання
- •6. Застосування статистичних методів в дослідницькій роботі: одержання і обробка статистичної інформації
- •6.1. Числові характеристики випадкової величини та їх застосування для обробки і аналізу експериментальних даних
- •6.2. Вибірковий метод
- •6.3. Статистична перевірка гіпотез
- •6.3.1. Порівняння середніх значень двох сукупностей
- •6.3.2. Порівняння дисперсій двох сукупностей
- •6.4. Оцінки параметрів сукупностей
- •Контрольні запитання
- •7. Застосування статистичних методів в дослідницькій роботі: основи дисперсійного аналізу
- •7.1. Поняття дисперсійного аналізу
- •Статистичний комплекс для однофакторного дисперсійного аналізу
- •Статистичний комплекс для двофакторного дисперсійного аналізу
- •Контрольні запитання
6.3. Статистична перевірка гіпотез
Дані вибіркових обстежень в багатьох випадках є основою для прийняття одного з кількох альтернативних рішень. При цьому через вплив механізму випадкового відбору будь – яке судження про генеральну сукупність, що базується на основі вибірки, буде супроводжуватись випадковою помилкою і тому повинно розглядатись не як категоричне, а як передбачуване. Такі передбачення про властивості і параметри генерального розподілу одержали назву статистичних гіпотез.
Суть перевірки статистичної гіпотези заключається в тому, щоб встановити, узгоджуються або не узгоджуються дані спостережень і висунута гіпотеза, чи можна розбіжність між гіпотезою і результатом вибіркового спостереження віднести за рахунок випадкової помилки, яка обумовлена механізмом випадкового відбору. Ця задача вирішується з допомогою спеціальних методів математичної статистики – методів статистичної перевірки гіпотез.
Статистична перевірка гіпотез має велике значення для практики. Зокрема, на ній базуються способи статистичного контролю якості виробленої партії продукції і контролю технологічного процесу виготовлення деталей.
Гіпотеза, яка підлягає перевірці, називається основною. Оскільки вона часто заключається в передбаченні відсутності систематичної розбіжності, або в нульовій розбіжності, між невідомими параметрами генеральної сукупності і заданою величиною, або між невідомими параметрами двох генеральних сукупностей, то її називають також нульовою гіпотезою і позначають через H0 (наприклад, якщо гіпотеза стверджує рівність невідомого параметра заданій величині, це записується як H0 : x=a). Кожній нульовій гіпотезі протиставляють альтернативну або конкуруючу гіпотезу Hа.
Судження про сумісність вибіркових даних з гіпотезою, що перевіряється, робиться на основі прийнятого в дослідженнях критерію, керуючись яким відхиляють або не відхиляють (приймають) гіпотезу. Критерій визначає, які дані вибірки вважаються такими, що не протирічать гіпотезі, яка перевіряється, і при яких вона повинна бути відхилена.
Прикладами статистичних гіпотез та їх перевірки можуть бути приклади стосовно питань порівняння середніх значень двох сукупностей і порівняння дисперсій двох сукупностей, які часто мають місце при проведенні різноманітних досліджень.
6.3.1. Порівняння середніх значень двох сукупностей
Нехай
маємо дві генеральні сукупності з
середніми
і
і дисперсіями Dx
і
Dy.
Висувається
гіпотеза, що ці середні рівні, тобто H0
:
=
.
Для її перевірки з кожної генеральної
сукупності проводиться вибірка: з першої
– чисельністю n1
з параметрами
і Dвx,
з
другої – чисельністю
n2
з
параметрами
і Dвy.
За
цими даними необхідно перевірити основну
гіпотезу. При цьому робиться додаткове
припущення, що дисперсії обох сукупностей
рівні –
Dx=Dy.
Це
припущення потребує спеціальної
перевірки.
Якщо обидві вибірки дость великої чисельності (в цьому випадку і за припущенням розподілені нормально), для перевірки використовується критерій
. (6.14)
Подальша
перевірка здійснюється з використанням
таблиці функції розподілу Лапласа. Якщо
вибірки малої чисельності (n˂30)
і застосування нормального розподілу
може призвести до помилок, то для того
ж критерію (6.14) використовується розподіл
Стьюдента (при цьому кількість ступенів
вільності буде f=n1+
n2
–
2). При
гіпотеза
H0
відхиляється,
при
– приймається.
