- •1. Вступ
- •1.Значення дисципліни для формування фахівців – машинобудівників та дослідників. Структура дисципліни.
- •1.1. Поняття науки. Функції науки в суспільстві
- •1.2. Основні етапи розвитку науки
- •1.3. Організаційна структура науки та система підготовки наукових кадрів в Україні
- •Контрольні запитання
- •2. Основи методології наукового пізнання
- •2.1. Поняття знання, пізнання, практики
- •2.2. Метод і методологія: поняття і роль у науковому пізнанні
- •2.3. Організація науково – пізнавальної діяльності
- •2.3.1. Особисті якості ученого
- •2.3.2. Фактори наукової творчості і активізації творчого процесу
- •2.3.3. Організація роботи дослідника
- •Контрольні запитання
- •3. Етапи науковоГо дослідЖення
- •3.1. Види наукових досліджень.
- •3.2. Загальна схема наукового дослідження і зміст його етапів.
- •Контрольні запитання
- •4. Експеримент і його організація
- •4.1. Поняття та функції експерименту
- •4.2. Класифікація і вимоги до експериментів
- •4.3. Загальна організаційна схема експерименту
- •Контрольні запитання
- •5. Основи патентознавства
- •5.1. Поняття інтелектуальної власності
- •5.2. Об’єкти промислової власності, раціоналізаторські пропозиції та їх правова охорона в Україні
- •5.2.1. Об’єкти промислової власності в Україні
- •5.2.2. Раціоналізаторська пропозиція
- •5.2.3. Правова охорона об’єктів промислової власності і раціоналізаторських пропозицій
- •Форми правової охорони об’єктів промислової власності
- •5.2.4. Процедура одержання патенту на винахід (корисну модель)
- •5.2.5. Право на винагороду
- •Контрольні запитання
- •6. Застосування статистичних методів в дослідницькій роботі: одержання і обробка статистичної інформації
- •6.1. Числові характеристики випадкової величини та їх застосування для обробки і аналізу експериментальних даних
- •6.2. Вибірковий метод
- •6.3. Статистична перевірка гіпотез
- •6.3.1. Порівняння середніх значень двох сукупностей
- •6.3.2. Порівняння дисперсій двох сукупностей
- •6.4. Оцінки параметрів сукупностей
- •Контрольні запитання
- •7. Застосування статистичних методів в дослідницькій роботі: основи дисперсійного аналізу
- •7.1. Поняття дисперсійного аналізу
- •Статистичний комплекс для однофакторного дисперсійного аналізу
- •Статистичний комплекс для двофакторного дисперсійного аналізу
- •Контрольні запитання
1. Вступ
1.Значення дисципліни для формування фахівців – машинобудівників та дослідників. Структура дисципліни.
Ефективне функціонування сучасного виробництва неможливе без його систематичного технічного переоснащення і удосконалення, яке базується на досягненнях науки і техніки. При цьому елементи наукових досліджень у все більшій мірі стають частиною інженерно – конструкторської діяльності, оскільки розробка нових технологічних процесів, проектування механізмів і машин для їх реалізації і, нарешті, впровадження досягнень науки у виробництво вимагають постійного пошуку нових ідей, проведення досліджень робочих процесів механізмів і машин, вибору їх оптимальних параметрів. Тому фахівцю – машинобудівнику необхідно володіти методикою наукового пошуку, уміти ставити задачі дослідження, мати навички проведення експерименту, обробки, аналізу і узагальнення результатів досліджень.
Дисципліна «Основи наукових досліджень» є однією з дисциплін, необхідних для підготовки інженерних кадрів високого рівня для машинобудівної галузі. Вона дає майбутнім фахівцям з машинобудування знання з загальонаукових питань (поняття науки, поняття методу та його роль в наукових дослідженнях, організація науково – дослідої роботи тощо), питань складання програми, методики і організації проведення експерименту, а також обробки і аналізу експериментальих даних, оскільки у процесі створення нової техніки присутні елементи наукових досліджень, наприклад, проведення випробувань нових зразків і порівняння їх з існуючими технічними засобами. Конструюючи, розробляючи і втілюючи в життя нові машини, механізми і пристрої, фахівці – машинобудівники у своїй роботі постійно перебувають на передових рубежах науково–технічого прогресу, у режимі створення інтелектуальної продукції, а саме винаходів, промислових зразків, раціоналізаторських пропозицій. Отже, їм знадобляться знання з висвітлених в дисципліні питань з області інтелектуальої, зокрема промислової, власності – з об’єктів промислової власності та форм їх охорони, структури і правил складання заявки на винахід та формули винаходу тощо.
Дисципліна включає _____ годин лекцій, _____ годин лабораторних (практичних) занять, форма підсумкового контролю – залік.
1.1. Поняття науки. Функції науки в суспільстві
Наука – сфера людської діяльності, яка спрямована на одержання нових знань про природу, суспільство, мислення; одна з форм суспільної свідомості. Поняття «наука» включає в себе як діяльність з одержання нових знань, так і результат цієї діяльності – суму одержаних на даний час наукових знань, які утворюють у сукупності наукову картину світу. Термін «наука» вживають також для позначення окремих галузей наукового знання. Наприклад, наука механіка, наука хімія, наука соціологія.
Наукова діяльність – це процес пізнання закономірностей об’єктивного світу, процес виробництва знань та їх використання. Головне її спрямування – задоволення практичних потреб людства.
Кожна наука має свій об'єкт і предмет дослідження. Об'єкт – це частина об'єктивної реальності, яка вивчається наукою. Предмет – це частина, сторона об'єкта або «кут зору», під яким вивчається об'єкт.
Формами існування наукових знань про навколишню дійсність є факти, поняття, закони, принципи, аксіоми, постулати, теорії, концепції, гіпотези.
Важливу регулятивну роль у науці відіграють парадигми. Парадигма (грецьке paradeigma – приклад, зразок) – сукупність методологічних, світоглядних, управлінських, наукових та інших настанов, що сформувалися історично і прийняті у своїй спільноті (науковій зокрема) як зразок, норма, стандарт вирішення проблем.
Наука виконує у суспільстві ряд важливих функцій. Серед них, як головну, можна виділити пізнавальну (гносеологічну) функцію, з якою тісно переплітається практична функція, а також світоглядну, навчально – виховну та ін.