1. Податкова система, її складові та принципи побудови

Існує кілька підходів до трактування поняття податкова система, що відрізняються визначенням системної границі. Класичний системний аналіз розглядає систему як засіб розв’язання проблеми. Відповідно до цього в податкову систему варто включати всі складові, котрі забезпечують встановлення і стягування податкових платежів, контроль за виконанням правил оподаткування і покарання за їхнє порушення.

 

По повноті охоплення цих складових виділимо три трактування податкової системи.

1. У вузькому значенні під податковою системою розуміється сукупність законодавчо встановлених податків, зборів і обов'язкових платежів у бюджет і позабюджетні цільові фонди країни. Вони повинні бути взаємопов’язаними, доповнювати один одного, не вступати у протиріччя, тобто мати узгоджено-системний характер. Необхідно знати та враховувати переваги та недоліки кожної групи податків, а також кожного окремого податку, особливості їх стягування і впливу на економіку та соціальну сферу.

2. Розширювальне тлумачення доповнює податкову систему механізмом оподаткування, що включає:

• принципи і форми оподаткування,

• методи встановлення, нарахування та стягування платежів;

• механізм забезпечення дотримання правил.

Механізм оподаткування обумовлює систему організаційно-економічних відносин суб’єктів податкового права, засади їх взаємодії і забезпечує здійснення процесу оподаткування.

3. Більш широкий підхід розглядає податкову систему як взаємозалежну сукупність 3-х елементів:

• податків, зборів, обов'язкових платежів;

• механізму оподаткування;

• платників податків.

Якщо виходити з того, що в податкову систему варто уключити всі елементи, обов'язкові для виконання функцій податків і задач, що ставляться перед податковою системою, то включення платників податків у її склад є необхідним і доцільним. Дійсно, без реальних платників неможливо забезпечити надходження будь яких податкових платежів до бюджету та цільових фондів. При розробці податкової системи, її реформуванні необхідно враховувати характеристики потенційних платників податків, їх реальну поведінку, її мотивацію та особливості. Національні, конкретно-історичні, соціально-економічні особливості платників можуть бути факторами, що пояснюють суттєві розходження в ефективності застосування в різних країнах тих самих податків і механізмів оподаткування.

Широке розуміння, як правило, застосовується у наукових дослідженнях, в аналітичних розробках. Більш розповсюдженим є вузьке тлумачення податкової системи, саме воно закріплено у податковому законодавстві, зокрема, України, Росії.

Податкова система ґрунтується на нормативно-правовій базі, яка визначає зміст та формальні ознаки її елементів. Нормативно-правова база – це система основних видів нормативно-правових документів, що регулюють відносини у податковій сфері. До складу цієї системи відносяться: загальні закони (в Україні це,наприклад, закони “Про систему оподаткування”, “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”), спеціальні закони про певні податки (Закони “Про оподаткування прибутку підприємств”, “Про податок на додану вартість”, “Про податок на доходи фізичних осіб”, Декрет Кабінету Міністрів України “Про акцизний збір” та ін.), підзаконні акти (як правило, інструкції контролюючих органів, які конкретизують або роз’яснюють механізм дії законів).

Основними принципами побудови податкової системи є:

• Рівність, недопущення податкової дискримінації – забезпечення однакового підходу до платників (суб’єктів господарювання, фізичних і юридичних осіб, виключаючи нерезидентів) при визначенні обов’язків щодо сплати податків, зборів та обов’язкових платежів;

• Стабільність – забезпечення незмінності сукупності податків, зборів та обов’язкових платежів, їх ставок, а також податкових пільг протягом бюджетного року;

• Єдиний підхід до розробки податкових законів з обов’язковим визначенням платника податку і збору, об’єкту оподаткування, джерела сплати податку і збору, податкового періоду, ставок податку і збору, строків та порядку сплати податку, підстав для надання податкових пільг;

• Компетенція – установлення та скасування податків, зборів та обов’язкових платежів, а також пільг їх платникам здійснюється відповідним державним органом;

• Рівномірність сплати – установлення строків сплати податків, зборів та обов’язкових платежів, ураховуючи необхідність забезпечення своєчасного надходження коштів до бюджету;

• Економічна обґрунтованість – установлення податків, зборів та обов’язкових платежів, правил податкового механізму на підставі показників розвитку національної економіки, фінансових можливостей та спрямованості на досягнення збалансованості доходів та витрат бюджету;

• Доступність – забезпечення доступності та дохідливості інформації щодо норм податкового законодавства до платників податків.