3.5. Оподаткування операцій фінансового лізингу.

Начало формы

3.5.Оподаткування операцій фінансового лізингу.

У відповідності до статті 153.2.4., 153.2.5 «Оподаткування операцій особливого виду», а саме підпункту 153. 7. Податкового кодексу України оподаткування операцій лізингу (оренди), здійснюється в такому порядку:

• Передача майна в оперативний лізинг (оренду) не змінює податкових зобов'язань орендодавця та орендаря. При цьому орендодавець збільшує суму доходів, а орендар збільшує суму витрат на суму нарахованого лізингового платежу за наслідками податкового періоду, в якому здійснюється таке нарахування. У такому ж порядку здійснюється оподаткування операцій із оренди землі та жилих приміщень;

• Передача майна у фінансовий лізинг (оренду) для цілей оподаткування прирівнюється до його продажу в момент такої передачі. При цьому орендодавець збільшує доходи, а в разі передачі у фінансовий лізинг майна, що на момент такої передачі перебувало у складі основних засобів орендодавця, - прирівнює до нуля балансову вартість відповідного об'єкта основних засобів згідно з правилами, визначеними статтею 146.17.2 (у якій визначається вартість обєктів амортизації) Податкового кодексу України для їх продажу, а орендар включає вартість об'єкта фінансового лізингу (без урахування процентів, нарахованих або таких, що будуть нараховані, відповідно до договору) до складу основних засобів з метою амортизації, за наслідками податкового періоду, в якому відбувається така передача.

• При нарахуванні лізингового платежу орендодавець збільшує доходи, а орендар збільшує витрати на таку частину лізингового платежу, яка дорівнює сумі процентів або комісій, нарахованих на вартість об'єкта фінансового лізингу (без урахування частини лізингового платежу, що надається в рахунок компенсації частини вартості об'єкта фінансового лізингу), за наслідками податкового періоду, у якому здійснюється таке нарахування.

У разі якщо в майбутніх податкових періодах орендар повертає об'єкт фінансового лізингу орендодавцю без придбання такого об'єкта у власність, така передача прирівнюється для цілей оподаткування до зворотного продажу орендарем такого об'єкта орендодавцю за ціною, яка визначається на рівні суми лізингових платежів у частині компенсації вартості об'єкта фінансового лізингу, що є несплаченими за такий об'єкт лізингу на дату такого повернення.

У разі якщо вартість об'єкта фінансового лізингу, що вперше або повторно вводиться в експлуатацію, визначається договором у сумі, що є меншою від вартості витрат на його придбання або спорудження, орган державної податкової служби має право провести позапланову перевірку для визначення рівня звичайної ціни;  передача в оренду житлового фонду або землі здійснюється за правилами оперативного лізингу;  передача житлового фонду у фінансовий лізинг здійснюється за вищенаведеними правилами;  перехід права власності на об'єкт лізингу від орендодавця (власника майна) до іншої особи (нового власника майна) із збереженням відповідних прав та обов'язків орендодавця за договором фінансового лізингу не змінює податкових зобов'язань орендодавця, орендаря та нового власника майна, сформованих до моменту передачі у власність такого майна (об'єкту лізингу) іншій особі (новому власнику майна).

Відображення в обліку операцій передачі житла в оренду з викупом здійснюється з урахуванням особливостей, що встановлені в розділі XX "Перехідні положення" Податкового кодексу.

При фінансовому лізингу валові доходи в лізингодавця та валові витрати в лізингоодержувача збільшаться не на всю суму лізингового платежу, а лише на його частину. При цьому частина лізингового платежу, що сплачується в рахунок компенсації частини вартості самого об'єкта фінансового лізингу, до складу валових витрат не входить. Датою збільшення валових витрат вважається дата нарахування такого платежу, а не його сплати. Отже, з огляду на норми такого закону лізинговий платіж поділяється лише на дві частини:

1) перша відшкодовує вартість об'єкта лізингу; 2) друга — сума процентів або комісій, нарахованих на вартість об'єкта фінансового лізингу.

Беручи до уваги податкове законодавство, доцільно у договорі не розбивати лізинговий платіж на чотири складові, оскільки можуть виникнути проблеми з податковим обліком інших складових, особливо при нарахуванні ПДВ. Компенсацію відсотків за кредитом та інші витрати лізингодавця, що безпосередньо пов'язані з виконанням договору фінансового лізингу, краще включати до другої частини лізингового платежу. Це безпечніше для податкового обліку.

Страхування предмета лізингу

Згідно зі ст. 13 Закону України "Про фінансовий лізинг" витрати на страхування об'єкта лізингу або пов'язаних із виконанням договору фінансового лізингу ризиків несе лізингоодержувач, якщо інше не встановлено договором. Проте з огляду на пп. 153. 7. Податкового кодексу України і брак права власності на майно, отримане в фінансовий лізинг, вважаємо питання віднесення витрат орендаря, понесених ним у разі страхування орендованого майна, до валових витрат неоднозначним та ризикованим. Закон України "Про фінансовий лізинг" є також спеціальним законом, в якому згідно зі ст. 13 передбачено покладання обов'язків щодо страхування предмета лізингу на орендаря. Крім того, закріплення обов'язків щодо страхування майна можна виокремити до істотних умов договору фінансового лізингу (в пункт — інші умови). Проте ризик щодо невизнання таких витрат відповідно до Податкового кодексу України є. Тому доцільно передбачити у договорі фінансового лізингу страхування майна за рахунок лізингодавця.

Амортизація

Відповідно до п. 1 ст. 18 Закону України "Про фінансовий лізинг" амортизація на предмет лізингу нараховується згідно із законодавством, тобто відповідно до норм п. 153. 7. Податкового кодексу України лізингоодержувач збільшує балансову вартість відповідної групи основних фондів на вартість основних фондів, які надаються йому у фінансовий лізинг у порядку, передбаченому для їх придбання. Податкова амортизація нараховується щоквартально, починаючи з кварталу, наступного за надходженням, зменшуючи оподатковуваний прибуток. Якщо об'єкт лізингу планується повернути лізингодавцю, то доцільно вести облік об'єкта окремо від групи, оскільки при його поверненні виникне потреба у визначенні залишкової вартості та звичайної ціни, про яку зазначено у пп. 153. 7. Податкового кодексу України.

Поліпшення та ремонти

Поточний і капітальний ремонти, реконструкція, модернізація, технічне переозброєння та інші види поліпшення основних фондів, отриманих у фінансовий лізинг, здійснюються у загальному порядку відповідно до пп. 146.11, 146.12, 146.19, 146.20,146.21 Податкового кодексу України., згідно з яким:

• 146.11. Первісна вартість основних засобів збільшується на суму витрат, пов'язаних із ремонтом та поліпшенням об'єктів основних засобів (модернізація, модифікація, добудова, дообладнання, реконструкція), що приводить до зростання майбутніх економічних вигод, первісно очікуваних від використання об'єктів у сумі, що перевищує 10 відсотків сукупної балансової вартості всіх груп основних засобів, що підлягають амортизації, на початок звітного податкового року з віднесенням суми поліпшення на об'єкт основного засобу, щодо якого здійснюється ремонт та поліпшення.

• 146.12. Сума витрат, що пов'язана з ремонтом та поліпшенням об'єктів основних засобів, у тому числі орендованих, у розмірі, що не перевищує 10 відсотків сукупної балансової вартості всіх груп основних засобів на початок звітного року, відноситься до витрат того звітного податкового періоду, в якому такі ремонт та поліпшення були здійснені.

• 146.19. У разі якщо договір оперативної оренди/лізингу зобов'язує або дозволяє орендарю здійснювати ремонти/поліпшення об'єкта оперативної оренди/лізингу, частина вартості таких ремонтів/поліпшень у сумі, що перевищує віднесену на витрати згідно з абзацом другим пункту 146.11 та пункту 146.12 цієї статті, амортизується орендарем як окремий об'єкт. При цьому орендарем не враховується балансова вартість об'єктів оперативної оренди/лізингу, за якою вони обліковуються на балансі орендодавця.

• 146.20. У разі повернення орендарем об'єкта оперативного лізингу/оренди орендодавцю внаслідок закінчення дії лізингового/орендного договору, а також у разі знищення, викрадення або зруйнування об'єкта оперативного лізингу/оренди такий орендар користується правилами, визначеними пунктом 146.16 цієї статті для заміни основних засобів. При цьому орендодавець не змінює вартість основних засобів, яка амортизується, або витрати на суму витрат, здійснених орендарем для поліпшення такого об'єкта.

• 146.21. Платники податку всіх форм власності мають право проводити переоцінку об'єктів основних засобів, застосовуючи щорічну індексацію вартості основних засобів, що амортизується, та суми накопиченої амортизації на коефіцієнт індексації, який визначається за формулою:  К = [І - 10]:100, і (а-1) де І - індекс інфляції року, за результатами якого (а-1)проводиться індексація. Якщо значення К не перевищує одиниці, і індексація не проводиться.

• Збільшення вартості об'єктів основних засобів, що амортизується, здійснюється станом на кінець року (дату балансу) за результатами якого проводиться переоцінка та використовується для розрахунку амортизації з першого дня наступного року.

• 146.16. У разі ліквідації основних засобів за рішенням платника податку або в разі якщо з незалежних від платника податку обставин основні засоби (їх частина) зруйновані, викрадені чи підлягають ліквідації, або платник податку змушений відмовитися від використання таких основних засобів внаслідок загрози чи неминучості їх заміни, руйнування або ліквідації, платник податку у звітному періоді, в якому виникають такі обставини, збільшує витрати на суму вартості, яка амортизується, за вирахуванням сум накопиченої амортизації окремого об'єкта основних засобів.

ПДВ

Згідно з Податковим кодексом України операції із передачі майна за договором фінансового лізингу прирівнюються до операцій з поставки товарів. Дата виникнення податкових зобов'язань у лізингодавця та податкового кредиту в лізингоодержувача встановлена п. 187.6. та п. 198.2. Податкового кодексу України. У лізингодавця датою виникнення податкових зобов'язань є дата фактичної передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лі-зингоодержувачу на підставі норми пп. 187.6. Податкового кодексу України. У лізингоодержувача право на податковий кредит на об'єкт фінансового лізингу виникає згідно з нормою пп. 198.2. Податкового кодексу України. на дату фактичного отримання такого об'єкта від лізингодавця. Операції з оплати вартості послуг за договором фінансового лізингу підлягають оподаткуванню ПДВ у загальному порядку. При цьому означеного закону виняток становить лише та частина лізингового платежу, яка є сумою процентів або комісій, нарахованих на вартість об'єкта фінансового лізингу, але в межах подвійної облікової ставки НБУ, встановленої на день нарахування таких процентів (комісій) за відповідний проміжок часу. Розраховується сума від вартості об'єкта лізингу, наданого у межах такого договору фінансового лізингу. За об'єктом фінансового лізингу, оціненого в іноземній валюті, сплата процентів з метою оподаткування визначається у гривнях за курсом валют, визначеним НБУ. Та частина лізингового платежу, що є компенсацією вартості об'єкта лізингу, обкладається ПДВ у періоді його передачі лізинго-одержувачу. Тому податкове зобов'язання в періоді нарахування лізингового платежу в цій його частині, що компенсує вартість об'єкта, уже не виникатиме. Стосовно інших витрат лізингодавця, які можуть в окремому вигляді бути складовими лізингового платежу, то вони оподатковуються ПДВ у загальному порядку