Опорний конспект теми

Мета: дати загальні уявлення щодо сутності, структури, типів та функцій понять «політична свідомість» та «політична культура»; проаналізувати основні функції політичної культури.

Ключові терміни та поняття: політична культура, структура політичної культури, функції політичної культури, тип політичної культури, політична субкультура, політична свідомість.

План викладу матеріалу

1. Політична свідомість.

2. Політична культура.

1. Політична свідомість

Політична свідомість – це сукупність почуттєвих і раціональних, емпіричних і теоретичних, ціннісних і нормативних, усвідомлених і підсвідомих уявлень про політичне життя, які визначають ставлення народу до влади і поведінку останньої.

Змістом політичної свідомості є: політичні ідеї, теорії, погляди, інтереси, настрої, почуття.

Політична свідомість явище складне та багатоструктурне, і водночас – цілісне, системне. Тому в науковій літературі існують різні критерії її типологізації:

1. Залежно від способу освоєння політичної дійсності людською свідомістю виділяють теоретичну та емпіричну політичну свідомість. Теоретична політична свідомість – це сукупність ідей, поглядів, учень, які виникають на основі наукових досліджень політичних явищ і процесів. Емпірична свідомість виникає на ґрунті повсякденного практичного досвіду людей і безпосередньо пов’язана з їх політичною поведінкою. Дещо ширшим утворенням, у якому домінує емпіричне знання, є повсякденна свідомість.

2. Залежно від суб’єкта політичної свідомості виділяють спеціалізовану і масову політичну свідомість. Носієм спеціалізованої свідомості виступають партії, спілки, політичні організації, які дотримуються певної політичної орієнтації, вибирають чи виробляють ідеологічну систему, що служить основою їхніх політичних платформ. Масова свідомість – широка сукупність різноманітних за своєю гносеологічною і соціальною природою духовних утворень, які належать широким верствам населення і включають у себе буденні й теоретичні знання, раціональні та ірраціональні уявлення.

Специфічним виявом масової суспільно-політичної свідомості є громадська думка – домінантне у суспільстві сукупне судження різних соціальних спільностей з приводу тих чи інших подій і явищ дійсності.

3. Залежно від рівня відображення політичного життя суб’єктом, розрізняють політичну ідеологію і політичну психологію. Політична ідеологія – система концептуально оформлених уявлень, ідей і поглядів на політичне життя, яка відбиває інтереси, світогляд, ідеали людей, класів, націй, суспільства, політичних партій, громадських рухів та інших суб’єктів політики. Політична психологія – це практична свідомість, яка є відображенням конкретних, чуттєво зафіксованих фактів політичного життя та їх оцінки людьми на основі свого безпосереднього життєвого досвіду і своєї практичної вигоди. Найповніше соціальна психологія проявляється у політичних настроях.

Значну роль у сприйнятті інформації про політику, особливо на рівні масової свідомості, відіграє стереотип. Політичні стереотипи – схематичні, стандартизовані, стійкі образи чи уявлення про політичні відносини і способи розв’язання проблем, які склалися на основі минулого досвіду.

Функції політичної свідомості: пізнавальна – є системою знань про навколишню політичну дійсність; оцінювальна – сприяє орієнтації у політичному житті, оцінці політичних подій; регулятивна – дає орієнтири щодо участі у політичному житті; інтегруюча – сприяє об’єднанню соціальних груп суспільства на базі спільних цінностей, ідей, настанов; прогностична – створює основу для передбачення змісту і характеру розвитку політичного процесу; нормативна – створює загальноприйнятий образ майбутнього.