Управління освіти і науки

Волинської обласної державної адміністрації

Луцький педагогічний коледж

Кафедра суспільних дисциплін

ПОЛІТОЛОГІЯ.

ОПОРНІ КОНСПЕКТИ

Луцьк – 2014

УДК 32.001

ББК 66.0я72

П 50

Політологія. Опорні конспекти / упоряд. Г. І. Єрко. – Луцьк : Луцький педагогічний коледж, 2014. – 68 с.

Рецензенти:

Ярош Оксана Богданівна – доктор політичних наук, професор кафедри політології Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки

Філіпович Мирослава Богданівна – кандидат історичних наук, доцент, доцент кафедри політології, завідувач відділу аспірантури, докторантури та наукових стажувань Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки

Посібник охоплює основні проблеми політичної науки, які включені до навчальної програми з дисципліни «Політологія» для підготовки фахівців освітньо-кваліфікаційного рівня «бакалавр» педагогічних спеціальностей.

Містить короткий виклад тем, основних понять та категорій, які сприятимуть активізації пізнавальної діяльності студентів при вивченні політології.

Для студентів ВНЗ І–ІІ рівнів акредитації та усіх, хто цікавиться політикою.

Розглянуто на засіданні циклової комісії викладачів суспільних дисциплін Луцького педагогічного коледжу (13.01.2014, протокол № 5)

Рекомендовано до друку науково-методичною радою Луцького педагогічного коледжу (14.01.2014, протокол № 3)

Літературна редакція: Т. Й. Жалко, кандидат філологічних наук, доцент, доцент кафедри документознавства та інформаційної діяльності Луцького інституту розвитку людини Університету «Україна»

© Г. І. Єрко, 2014

© Луцький педагогічний коледж, 2014

ЗМІСТ

ВСТУП ……………………………………………………………………….	4
ОПОРНІ КОНСПЕКТИ
Змістовий модуль 1. ГЕНЕЗИС, СУТЬ ТА ЗМІСТ ПОЛІТИКИ
Тема 1. Політика як суспільне явище. Предмет і структура політології ..	6
Тема 2. Становлення та розвиток політичної думки ……………………...	10
Тема 3. Політична влада. Вибори в органи політичної влади ……………	19
Змістовий модуль 2. ПОЛІТИКА ТА ЇЇ ФУНКЦІОНУВАННЯ У ПОЛІТИЧНІЙ СИСТЕМІ СУСПІЛЬСТВА
Тема 4. Політичний процес. Політичний режим ………………………….	24
Тема 5. Політична система. Держава та громадянське суспільство ……..	30
Тема 6. Громадсько-політичні об’єднання, політичні партії та партійні системи ……………………………………………………………………….	33
Тема 7. Політична еліта та політичне лідерство …………………………..	37
Тема 8. Політична свідомість і політична культура ………………………	39
Тема 9. Ґендерна політика ………………………………………………….	42
Тема 10. Міжнародна політика і міжнародні політичні відносини ……...	47
РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА ТА ДЖЕРЕЛА …………………..	51
ОСНОВНІ ПОНЯТТЯ ТА КАТЕГОРІЇ З ПОЛІТОЛОГІЇ ……………	55

ВСТУП

Політологія є нормативною навчальною дисципліною, мета якої – опанування закономірностей політичних відносин та політичної структури суспільства, тенденцій розвитку національного і світового політичного процесу за допомогою засобів політичної науки.

Завданнями вивчення дисципліни є досягнення студентами базового рівня знань і умінь щодо предмета, понятійного апарату й проблематики політології.

У курсі «Політологія» відображено розвиток світової та української політичної думки, розкриваються поняття політичної системи, політичної влади, політичного режиму, держави, партії й партійних систем, парламентаризму, політичних процесів і політичної культури.

Вивчення політології сприяє залученню молодих фахівців до досягнень світової суспільно-політичної думки й вихованню громадянина демократичного суспільства, який: володіє певною сумою знань про політичні процеси і явища, функціонування політичних інститутів, здійснення політичної влади, а також правильної поведінки в суспільно-політичній сфері; вміє у межах Конституції та закону захистити свої інтереси, поважаючи інтереси та права інших людей.

Основними принципами викладання та вивчення політології є фундаментальність, системність, єдність логічного та історичного, національного і загальнолюдського, суспільного й особистісного, теорії та практики, навчання і виховання.

У результаті вивчення дисципліни «Політологія» студенти повинні

знати:

– предмет, методи, понятійний апарат політології;

– основні світові й вітчизняні політологічні течії і доктрини;

– ключові феномени і цінності політичного життя суспільства, політичної влади, політичної системи, політичного режиму, виборчих систем, політичної еліти та лідерства, політичної культури, консенсусу, громадянського суспільства тощо;

– основні тенденції внутрішньої та зовнішньої політики Української держави, історії і перспектив розвитку міжнародних відносин;

уміти:

– самостійно аналізувати процеси і явища політичного життя українського суспільства, розрізняти види та форми владних відносин, прояви прямої й представницької демократії;

– орієнтуватися в міжнародному політичному житті, геополітичній обстановці, уявляти місце й статус України в сучасному світі;

– формувати і відстоювати власну політичну позицію, чітко усвідомлювати свої громадянські права, свободи та обов’язки, аргументовано відстоювати принципи демократії, правової держави, громадянського суспільства.

Зміст дисципліни реалізується за такими складовими:

– теоретична: засвоєння теоретичних знань;

– практична: оволодіння навичками і методами наукової полеміки, логікою і культурою мислення;

– самостійна робота: вміння працювати з різноманітними джерелами, здійснювати пошук політологічної інформації з відповідної проблематики, самостійно систематизувати, аналізувати та узагальнювати матеріал.

Запропонований навчальний посібник складено на основі програми з курсу «Політологія».

Основна мета – допомогти студентові-заочнику у вивченні предмету та в організації самостійної роботи, більш професійно аналізувати та оцінювати політичну інформацію, сприяти формуванню власного бачення внутрішніх та зовнішніх проблем України, міжнародного співтовариства, методів їх урегулювання та розв’язання.

У структуру посібника входять основні поняття та терміни, які повинен засвоїти студент-заочник, питання для роздумів, самоконтролю, повторення. Особливу увагу приділено методичним розробкам семінарських занять, які є необхідною частиною навчального процесу. Визначено мету і план семінару, подано розширені методичні рекомендації, поставлено проблемні завдання, контрольні запитання, а також список літератури.

У кінці міститься перелік залікових питань, словник політологічних термінів, а також список літератури до теоретичного курсу і виконання самостійної роботи.

Опорні конспекти Змістовий модуль 1. Генезис, суть та зміст політики

Тема 1. Політика як суспільне явище. Предмет і структура політології

Програмна анотація

Сутність і зміст політики, її походження та взаємозв’язок з іншими сферами суспільного життя. Основні підходи до визначення поняття «політика». Економічні, соціальні та духовні детермінанти політики. Поле політики.

Політика як відображення політичних інтересів та потреб суб’єктів політики. Визначення і здійснення всезагальних інтересів як важлива передумова збереження цілісності диференційованого суспільства, порядку, взаємодії індивідів і спільнот між собою.

Поняття «об’єкт» і «суб’єкт» політики. Проблема моральності в сучасній політиці. Відносність моральності в політиці. Причини аморальності в політиці.

Рівні політики: нижчий, регіональний, національний, міжнародний.

Політика і сучасний розвиток українського суспільства.

Політологія як наука про політику, політичні системи, закономірності їх розвитку і функціонування в державно-організованому суспільстві і на міжнародній арені. Місце і роль політології у системі суспільних наук.

Теоретична і прагматична політології. Вселюдське, класове і національне в політології.

Наукові методи в системі вивчення політичних явищ: конкретно-історичний, системний, біхевіористичний, кількісний, порівняльний, методи прийняття рішень.

Основні завдання та соціальні функції політології. Зростання ролі науки про політику на сучасному етапі світового соціального розвитку, національного відродження України. Значення політології для формування політичної свідомості і культури студентів.

Структура курсу політології як навчальної дисципліни. Формування нової системи політичної освіти в Україні.

Опорний конспект теми

Мета: з’ясувати поняття політики як суспільного явища; розкрити сутність предмета та об’єкта політології як науки про політику; виділити і проаналізувати методи та функції політології, основні її закони і категорії.

Ключові терміни та поняття: політика, політичні відносини, політична свідомість, політична культура, політичні явища, політичний процес, об’єкти політики, суб’єкти політики, засоби політики, політична думка, політична наука, політичні знання, політична освіта, політична філософія, політична соціологія, етнополітологія.

План викладу матеріалу

1. Політика як суспільне явище.

2. Становлення політичної науки.

3. Предмет і структура політології.

1. Політика як суспільне явище

Політикою зазвичай називають усе, що передбачає діяльність з її досягнення. Сьогодні немає однієї загальної дефініції політики, яка б задовольняла всіх. Учені сперечаються, що становить її сутність: боротьба за владу; врегулювання конфліктів; володарювання; досягнення порядку чи щось ін.

Політика (від грец. politike – мистецтво управління державою) – це вид людської діяльності, пов’язаний із боротьбою за владу, розподілом цінностей, управлінням державними та суспільними справами.

Знання про політику – система теорій, концепцій, навчальних дисциплін, які використовують люди для пояснення світу політики і якими вони керуються у політичному практикуванні.

Призначення політики – на основі спільних інтересів об’єднувати всі верстви суспільства, спрямовувати їх дії на розв’язання важливих суспільно-державних завдань.

Рушійною силою політики є певний інтерес (суспільний тощо).

Суб’єкти політики – це особи, соціуми (створені ними організації і установи), які беруть активну, свідому участь у політичному процесі.

Об’єкти політики – усі явища політичного життя, на які спрямована діяльність суб’єктів політики.

Засобами політики є право, сила і мораль.

Поле політики – соціальне середовище, на базі якого і щодо якого формується власне політичне життя суспільства.

Структура політики поєднує такі елементи: політичну свідомість; політичні інститути; політичні відносини; політичну діяльність; політичний інтерес.

Політика як суспільна діяльність співвідноситься з іншими її формами – економікою, правом, мораллю, релігією.

Залежно від масштабів, змісту, завдань, політика поділяється на внутрішню і зовнішню.

Найчастіше виділяють такі функції політики:

1) управління – розробка основних напрямів економічного, соціального, духовного розвитку суспільства;

2) прогностична – визначення перспектив розвитку;

3) інтеграції – об’єднання різноманітних груп суспільства;

4) ідеологічна – розробка певного ідеалу;

5) виховна – соціалізація індивідів;

6) інноваційна – творче осмислення політичної дійсності та ін.