Методичні вказівки до заняття № 1

Тема: Нуклеїнові кислоти і їх роль у зберіганні та експресії генетичної інформації

1. Актуальність проблеми: Розвиток науки призводить до переходу медицини від лікування хвороб на рівні організму, органу чи тканини до молекулярного рівня. Це відбувається через краще розуміння механізмів виникнення хвороб на рівні клітини та молекул. Так, знання про нуклеїнові кислоти, які є головними матеріальними носіями спадковості і мінливості, потрібне для майбутнього кращого розуміння механізмів експресії генів і особливостей роботи організму на генному рівні. Порушення цих процесів може призводити до виникнення патологій людини, зокрема, раку, спадкових хромосомних і молекулярних хвороб та ін.

2. Мета заняття:

Загальні цілі – вміти:

1. Пояснити структуру і біологічне значення нуклеїнових кислот, інтерпретувати особливості людської життєдіяльності на молекулярно-генетичному рівню.

2. Пояснити біологічне значення і механізми розвитку хвороб людини, викликаних змінами структурної і функціональної організації спадкової інформації клітини.

Конкретні цілі - вміти:

1. Розвʼязувати задачі, що моделюють синтез нуклеїнових кислот і його стадії.

2. Пояснювати роль нуклеїнових кислот в зберіганні і реалізації генетичної інформації

3. Інтерпретувати структуру і функції нуклеїнових кислот як основу молекулярної генетики, яка дозволяє доктору діагностувати, лікувати та профілактувати різні хвороби людини, що виникають на молекулярному рівні

4. Розуміти звязок між рівнем структурної організації, конформаціями та функціями нуклеїнових кислот.

5. Робити висновки про важливість процесів реплікації та рекомбінації у людському організмі.

3. Забезпечення початкового рівня знань і практичних навичок. А. Теоретичні питання для позакласного самостійного вивчення та обговорення на занятті:

1. Характеристика ДНК і її макромолекулярна організація. Конформації ДНК.

2. Біосинтез ДНК (репарація). Стадії і ферменти, які беруть участь у репарації

3. Підтримка генетичної стабільності ДНК: самокорекція та репарація. Типи репарації.

4. Визначення гена

5. РНК та їх роль у зберіганні і експресії генетичної інформації.

6. Хімічна структура РНК. Типи РНК та їх функції

Б. Література.

Основна:

1. Підручник. - Вінниця: Нова книга, 2004.- С.85-94, 101-109.

2. Биология. В 2-х кн. : Учебник для мед.вузов/. Ярігин В.Н.,Васильєва В.И.и др./ под редакцией В.Н.Ярігина/--М: Вісшая школа, 2004 (1997). – Том1, С. 65-83, 111-115, 147-152.

3. Цитогенетические основі жизни: Учеб. Пособие для студентов вісш. учеб. Заведений/ Г.Ф. Жегунов, Г.П. Жегунов. – Харьков: золотіе страниці, 2002. – С. 136-146, 157-161.

4. В.П.Пішак, О.І. Захарчук Навчальний посібник з медичної біології, паразитології та генетики. Чернівці. Медакадемія, 2004. – С.29-33.

5. Коломієць Н.Г. Молекулярні основи спадковості та мінливості. Вінниця. Нова книга, 2005. – С. 59-70, 72-78, 90-97.

Додаткова:

1. Конспекти лекцій

2.Цитогенетические основі жизни: Учеб. Пособие для студентов вісш. учеб. Заведений/ Г.Ф. Жегунов, Г.П. Жегунов. – Харьков: золотіе страниці, 2004. – 672 с.

3. Бочков Н.П. Клиническая генетика. Учебник – М.: ТЭОТАР – мед, 1997. – 448 с., ил.

4. Бужієвська Т.І. Основи медичної генетики. – К.: Здоровʼя, 2001. – 134 с.

5. Фогель Ф., Мотульский А. Генетика человека: в 3-х томах. Пер. с англ. -М: Мир, 1989-1990.

6. Сингер М. Гені и геномі. В 2-х томах. – М.: Мир, 2001. – 391 с.

7. Рис Э., Стернберг М. Введение в молекулярную биологию. - М.: Мир, 2002. – 142 с.,ил.

8. Глик Б., Пастернак Дж. Молекулярная биотехнология. - М.: Мир. 2002. - 588 с, ил.