Eкзаменаційний білет № 6
Обмеження що існують при проектуванні вартісних показників пам’яток.
Особливості використання критерію оцінки «Вік пам’ятки».
Визначити
соціокультурну цінність та прогнозну
вартість окімоно «Корабель щастя».
Окімоно виготовлене з кістки за відомою моделлю «Такарабуне» (корабель щастя). Зображення корабля, на якому пливуть Сім богів доброї долі вважалися запорукою вдачі. Персонажі божественної Сімки впізнаються за певними атрибутами. Бісямонтен (сторож півночі) зображений грізним воїном, Бендзайтен (японський варіант буддійського жіночого божества з розряду дев) — з біва (лютнею). Дайкоку (хранитель віри та домашнього вогнища) — в костюмі карігіну та капелюсі торі-ебосі, з молотком; Хотей показаний як веселий товстий монах з довгими вухами; Фукурокудзю — старий з надто довгим черепом та з посохом у руці; Дзюродзін — з віялом; Ебісу — у високому капелюсі із заломом, з вудочкою та рибою тай (морський карась).
Сюжет «Такарабуне» набув поширення у японській гравюрі, а з ХІХ ст. спостерігається і в роботах різьбярів з кістки. Представлений предмет відрізняється від відомих аналогів великим розміром та численними цікавими подробицями. Боги щастя, вбрані в багато орнаментовані шати, наче група естрадних виконавців, грають на біва, б’ють у святкові барабани та пританцьовують. Лише товстун Хотей не бере участі у концерті — він п’є саке та бавиться з дитиною. На палубі можна побачити й інші атрибути безтурботного життя: пляшечки та діжечки з саке, солодощі у вазах, святкові делікатеси, подарунки, ігри. Заслуговує на увагу й сам корабель з фігурно вирізаним бортиком, прикрашений головою дракона, покритий різноманітними гравірованими візерунками та емалевими вставками. Під великими тугими вітрилами вся Сімка щасливо посміхається глядачеві.
Твір містить підпис, розташований на кормі корабля. Підпис за ієрогліфічним складом може бути прочитаним як «Мейсай». Підпис нанесений червоним лаком (урусі), що свідчить про виготовлення твору в японській майстерні. Зважаючи на великий розмір, предмет виконаний на замовлення однієї з європейських компаній, що поставляли твори японського мистецтва на європейський арт-ринок.
Атрибутивні ознаки:
1. Автор |
невідомий |
2. Датування: |
Поч. ХХ ст.. |
3. Розміри (см): |
110 х 116 х 50 |
4. Вага (кг): |
56,6 |
5. Матеріали: |
Кістка, дерево, корал |
12. Базова вартість |
10 000 доларів США. (вартість матеріалу) |
7. Стан збереженості: |
Задовільний |
8. Причетність до традицій: |
японська традиція мініатюрної пластики |
12. Експонування |
1. Виставка "Майстри та самураї" (Харків, АВЕК, 2006). 2. Виставка "У затінку сакури" (Харків, АВЕК, 2008) |
Eкзаменаційний білет № 7
Три основних Закони, які регулюють обіг пам’яток культури в Україні.
Особливості використання критерію оцінки «Рівень визнання автора пам’ятки» для різних видів пам’яток.
Визначити соціокультурну цінність та прогнозну вартість золотої монети.
Короткий опис пам’ятки. Монета «корабельний» не раніше 1471 р. Велике князівство Московське, Іван ІІІ і Іван Молодий (1458-1490). Матеріал: золото. Вага: 7,54 г. Розмір: 35.0 мм. Техніка виготовлення: карбування. Опис: Лицьовий бік. У центрі поля зображення хреста кінці рамен, якого прикрашені лілеями. Між раменами хреста зображено єдинорогів та стилізовані корони. Зворотній бік. У центрі поля зображення правителя на борту корабля. На голові князя корона у руках меч та щит, прикрашений стилізованим гербом. По краю поля у крапковому обідку легенда слов'янськими літерами: Збереження: потерта, подряпана, легенда частково стерта.
З наукової літератури відомо про дві монети, карбовані за часів правління Івана ІІІ і його сина Івана Молодого. З 1864 р. Ермітажу належить відомий з 1785 р. унікальний "угорський" золотий - російське наслідування угорському дукату Матвія Корвіна (до 1467 р.). На цій монеті син був названий великим князем поряд з батьком, що визначило дату випуску цієї монети, адже за літописами та державними грамотами цей титул спадкоємця престолу зустрічається тільки з 1471 р. На початку 1975 року Ермітаж придбав у однієї литовської сім'ї інший унікум того ж часу – наслідування англійському ноблю з російським написом. Це відомий за письмовими джерелами "корабельник". Про те, що ноблі ходили на Русі є багаточислені згадки у письмових джерелах, а саме у торгових угодах новгородських купців з німецькими . Термін "корабельник" вперше зустрічається у 1476 р. Письмові джерела свідчать, що використання золотої монети, як західноєвропейського виробництва так і російського, було досить обмеженим і її обіг відбувався у сфері міжнародної торгівлі, митних податках, почесних князівських жалуваннях "золотими" за ратні подвиги, у якості дипломатичних подарунків "поминків". З усього вищесказаного можна зробити висновок, що випуск відбувався у незначний проміжок часу і у обмеженій кількості. На вірність цього припущення вказує і те, що до цього часу відомо лише про два екземпляри наслідувань західноєвропейським монетам з ім'ям Івана ІІІ і зберігаються вони у одному з найбільших нумізматичних зібрань світу - Ермітажі. Обидві монети походять з приватних колекцій і до цього часу жодної з них не було знайдено у скарбах ні на території Росії, ні за її кордонами. Проте написання літер на корабельнику і угорському, дуже близьке написам, які зроблені на новгородських монетах. На думку дослідників, почерк цього невідомого торевта прослідковується на монетах Великого Новгорода з 1470 рр. з часів незалежності Новгорода від Москви, так і на великокнязівських монетах, які карбувались у Новгороді вже після приєднання міста до Москви у 1478 р. Базова вартість (вартість золота) - 57 долари США за грам.