- •1.Методичні та технічні новації моніторингу стану слуху у дітей раннього віку. Характеристика порушень слуху
- •Характеристика порушень слуху
- •Звукопровідний апарат органа слуху (зовнішнє і середнє вухо) й звукосприймальний апарат (внутрішнє вухо і слуховий нерв)
- •2.Цифрові технології в сучасних слухових пристроях
- •Слухові пристрої, що мають різні способи передачі акустичних сигналів
- •2.1.Адаптивні цифрові слухові апарати
- •Функціональні та електроакустичні характеристики цифрових слухових апаратів
- •2.2. Адаптивні системи кохлеарної імплантації
- •Система кохлеарної імплантації « Nucleus»
- •До питання можливостей модернізації скі
- •Слуховий апарат кісткової провідності вана
- •3. Бінауральне слухопротезування – оптимальний метод поліпшення слуху
- •Е фективність бінаурального слухопротезування
- •4. Інформаційно-комунікаційні технології
- •5. Аудіовербальний (слухомовленнєвий) підхід до реабілітації дітей з порушеннями слуху як запорука успішної підготовки до інклюзивного навчання
- •6. Особливості роботи з учнями, які мають порушення слуху: що варто знати педагогам
- •7. Роль сімї у створенні сприятливих умов для розвитку і виховання дитини з порушенням слуху
- •8. Розвиток слухового сприймання з перших місяців життя: вчимося жити у злагоді із довкіллям і згоді з собою
- •9. Соціальні стандарти та державні гарантії для дітей з особливостями психофізичного розвитку та інвалідністю
- •Висновки
- •Аудіометри
- •Розбірливість мовлення в шумі (sun)
- •Тональна аудіометрія
- •Технічні характеристики
- •Механізми слуху
- •Типи пошкодження слуху
- •Хворе внутрішнє вухо
- •Снт, пов'язана зі слуховим нервом
- •Снт, пов’язана з мозком
- •Порушення слуху
- •Вроджена сенсоневральна туговухість
- •Скринінг вродженої снт і глухоти
- •Набута сенсоневральна туговухість
- •Медикаментозне лікування гострої і раптової ідіопатичної снт
- •Слухопротезування
- •Хірургічне лікування
- •Кістково-інтегрований слуховий апарат «вана»
- •Кохлеарна імплантація
- •Які наслідки може мати операція
- •Операційний ризик і ускладнення
- •Транспорт
- •Бінауральний слух. Бінауральне слухопротезування
- •Чому потрібно користуватися слуховими апаратами на обидва вуха?
- •Стимулювання обох вух запобігає депривації ( погіршенню) слуху.
- •Зниження негативного впливу на людину оточуючого шуму та внутрішньовушного дзвону (шуму) у вухах.
- •Покращення здатності людини локалізувати звуки,що забезпечує більш безпечне перебування людини в навколишньому середовищі.
- •Покращення розбірливості мовлення в шумному оточенні та при розмові із декількома співрозмовниками.
- •Найбільш високий рівень слухового комфорту.
- •Покращення якості звуку - чути стане легко , приємно та надійно
- •Слухові апарати і система «SoundGate»
- •Адаптивна система кохлеарної імплантації
- •Кохлеарний Імплантат ci24re
- •Звуковий процесор ср810
- •Бездротовий пульт дистанційного керування. Cr110
- •Людям, які користуються системами кохлеарної імплантації «Cochlear», ми обіцяємо, що все життя вони будуть чути. Чути зараз і завжди!
- •Звуковий процесор Cochlear ™ Baha ® bp100
- •Програмне забезпечення корекційно-розвиткового характеру
- •Соціально-правова консультація Матеріальне, соціально-побутове і медичне забезпечення інвалідів з вадами слуху та мови
- •Перелік послуг, що надаються інвалідам з ураженням органу слуху
- •Завдання Центру слухомовленнєвої реабілітації нвп “вабос”:
- •Використовуючи нові технології, ми готові разом з Вами подолати шлях до успіху в навчанні Вашої дитини – крок за кроком від діагностики до інклюзії!
- •Оцінювання умов навчального закладу для впровадження інклюзивної практики навчання дітей з порушеннями слуху
- •Інструмент контролю : Рівень готовності закладу до навчання та виховання дітей з порушеннями слуху
- •Ресурсний консультативно-методичний центр
- •Центр слухомовленнєвої реабілітації
- •Міжрегіональний центр розвитку дитини тов «вабос-Малин»
2.1.Адаптивні цифрові слухові апарати
Сучасні слухові апарати (СА) базуються на застосуванні високопродуктивних спеціалізованих процесорів. Нині тенденції з розвитку комп'ютерної техніки загального призначення властиві і слуховим апаратам. Так само, як і персональні комп'ютери чи електронні записні книжки, слухові апарати мають різні стилі і дизайн, як от: завушні, внутрішньовушні і телефон-у-вусі (ТУВ-системи).
Не так давно, люди зі зниженим слухом часто відмовлялися від слухових апаратів через поганий дизайн та імідж слухового апарату як непривабливого, громіздкого слухового приладу. Сучасні ж слухові пристрої виглядають косметично привабливо завдяки великому вибору кольорів і стилів.
Удосконалюється не тільки дизайн, але і обробка звуку в сучасних СА. Із різномаїття звуків, оточуючих людину, найбільш важливими є мовленнєві, музичні, а також різноманітні шуми, що несуть інформацію про навколишнє середовище та про зміни в ньому. Алгоритми обробки звуків в СА мають бути різними і залежати від того, який із сигналів в поточний момент часу є корисним, а який заважає чи перешкоджає. Тобто алгоритми залежать від категорії і характеристики оточуючих сигналів.
Розбірливість мовлення в складних акустичних (звукових) ситуаціях - найбільша проблема для людей зі зниженим слухом. Саме тому залежно від стилю життя користувача і його комунікативних переваг, слуховий апарат має підсилювати найбільш важливі для слухача звуки і приглушувати небажані для нього перешкоди (шуми). При цьому СП повинен мати спеціальні структури і алгоритми обробки звукової інформації для зниження негативної маскуючого впливу шуму навколишнього середовища.
Впровадження цифрових технологій в практику слухопротезування надало користувачам СП нові реальні можливості та переваги. Перш за все - це можливість високоякісного і природного сприймання більшості навколишніх звуків. Останнє досягається за допомогою оптимізації різних характеристик слухового апарату, зокрема частотної характеристики чи акустичного підсилення, відповідно до частотно-порогової особливості залишкового слуху.
Так, наприклад, для осіб із сенсоневральною туговухістю, з явищем рекруїтменту гучності або вузьким динамічним діапазоном слуху, цифрова технологія в СА пропонує нелінійне підсилення звуків. Таким чином тихі звуки підсилюються значно більше, порівняно з підсиленням гучних звуків.
Сучасна технологія нелінійного підсилення звуків отримала назву WDRС (wide dynamic range cоmpression). Технологія WDRС забезпечує розширення динамічного діапазону і нелінійне підсилення звуку в певних частотах, залежно від індивідуальної величини динамічного діапазону залишкового слуху, рівня і частотного складу вхідного звукового сигналу. У практиці слухопротезування найбільш часто використовують одноканальні, двоканальні або багатоканальні слухові апарати.
Цифрові технології в СА з направленими (дирекційними) мікрофонами значно знижують вплив навколишнього шуму шляхом поліпшення відношення сигнал / перешкода. Відомо, що більшість людей з сенсоневральною туговухістю відчувають значні труднощі в розбірливості мовлення у шумі. Шум маскує корисний сигнал, особливо високочастотні мовленнєві фонеми. Спрямовані мікрофони в СА допомагають краще розпізнавати мовлення, особливо коли джерело мовлення і джерело шуму рознесені в просторі.
В адаптивному СА для приглушення шуму використовують також різні способи і алгоритми обробки сигналів, зокрема такі як вузькосмугова фільтрація, виявлення модуляційних характеристик мовлення та інше. При цьому адаптивні системи шумоприглушення працюють з урахуванням поточного рівня звуків мовлення і ступеня втрати слуху. Наявні в СА структури, такі як «менеджери тихих шумів», усувають перешкоди від джерел тихих звуків, зберігаючи при цьому можливість сприймати високоякісний мовленнєвий сигнал або музику.
При значному підсиленні в СА зазвичай зростає ризик виникнення зворотного акустичного зв'язку (фітбек), що проявляється як неприємний свист. Однією з переваг сучасних цифрових апаратів є можливість ефективного пригнічення «фітбеку».
Наступна перевага адаптивного цифрового СА - можливість аналізу поточної акустичної ситуації та внесення адаптивних змін в роботу СА в залежності від характеристик корисного сигналу і перешкоди. Для цього адаптивні СА оснащені системою моніторингу навколишнього середовища та аналізаторами. Останні фіксують певні статистичні дані про роботу апарату: загальний час і середній час використання, кількість та періодичність зміни рівня гучності і положення оперативних регуляторів у слуховому апараті. При цьому більшість цифрових СА мають спеціальні програми налаштування для конкретних слухових ситуацій, наприклад, для прослуховування музичних програм чи для розмови по телефону.
Успішне впровадження цифрової технології в сучасних слухових апаратах дозволяє оптимізувати налаштування та оцінку ефективності. Нині за допомогою мережі інтернету, фахівці слухового центру можуть встановити більш тісний контакт з користувачем СА, залучити батьків дитини до процесу налаштування СА та оцінки ефективності слухопротезування. Позаяк це ефективно впливає на результативність слухомовленнєвого розвитку дитини з порушеннями слуху.
