7. Роль сімї у створенні сприятливих умов для розвитку і виховання дитини з порушенням слуху

Сучасний педагогічний підхід до сім'ї, яка виховує дитину з особливостями психофізичного розвитку, розглядає її як реабілітаційну структуру, яка володіє потенційними можливостями створення максимально сприятливих умов для розвитку і виховання дитини. Сім'я несе відповідальність за ступінь і якість включення дитини в соціум.

П рактикою доведено, що за своєчасного залученні батьків у корекційно-розвивальний процес відбувається коригування і попередження появи у дитини вторинних відхилень у розвитку. Задяки цьому значно легше досягти максимально можливого рівня особистісного розвитку дитини з метою інтеграції її у суспільство.

Розглянемо типову ситуацію, з якою зазвичай стикається родина дитини з порушеним слухом.

Уявімо ситуацію, коли батьки дізналися і усвідомили, що їхня дитина має зниження слуху або глухоту. Найбільшою помилкою для такої сім'ї було б пустити на призволяще процес діагностики, лікування, реабілітації, виховання та освіти такої дитини.

Діагноз має бути не вироком. І бездіяльність у такому разі лише зашкодить! Батьки повинні озброїтися необхідними знаннями про характер і ступінь втрату слуху, цікавитися новітніми медичними, технічними та педагогічними технологіями поліпшення і відновлення слухової функції, про законодавство та права слабочуючих і глухих дітей.

Родина має усвідомити, з якими труднощами і перешкодами доведеться зіткнутися. Протягом періоду розвитку, виховання, реабілітації та навчання дитини, крім психічних та фізичних сил потрібні додаткові матеріальні та фінансові витрати. Своєчасна психологічна, педагогічна та матеріальна допомога такій сім'ї є важливим внеском у розвиток, навчання та соціалізацію особливої дитини.

За допомогою фахівців родина має оцінити індивідуальні потреби своєї дитини, матеріальні та інтелектуальні ресурси сім'ї та доступ до різних видів спеціальної допомоги та підтримки, в тому числі і соціальної.

Практика показує, що родина надає необхідну підтримку дитині тоді, коли батькі володіють позитивними особистими якостями (ресурсами). Подібна сім'я є природним розвиваючим середовищем для дитини. При цьому більшість батьків намагаються максимально підтримувати дитину з порушенням слуху в її слухомовленнєвому та когнітивному (пізнавальному) розвитку. Однак вони повинні чітко усвідомлювати, які проблеми, труднощі і завдання стоять перед ними на шляху підготовки слабочуючої і глухої дитини: від діагностики до інклюзивного навчання.

Спеціальні дослідження показали, що більшість батьків дітей з психофізичними порушеннями не володіють достатньою інформацією про нові методи корекції, сучасні способи реабілітації та навчання.

Розуміючись на законодавстві і знаючи низку спеціальних законів України, батьки активніше відстоюють права дитини на отримання соціальної допомоги від держави, на створення необхідних умов для компенсації, розвитку та навчання дитини, включаючи психологічну та матеріальну допомогу на придбання слухового пристрою або інших спеціальних засобів навчання.

Батьки мають бути зорієнтовані в причинах та наслідках зниження слуху, мати уявлення про вікові особливості розвитку слухомовленнєвих і когнітивних навичок дитини, слідкувати за інноваціями слухових пристроїв та корекційно-розвивальних технологій.

Рішення про навчання та виховання дитини в інклюзивному закладі - відповідальний етап у житті родини. Адже надаючи перевагу інклюзивній освіті варто зважити на всі відомі плюси і мінуси для прийняття правильного і обгрунтованого рішення, а саме:

• адекватно оцінити власні потенційні можливості та можливості дитини;

• оцінити власну готовність стати активними учасниками створення необхідних умов фізичного і психологічного благополуччя для всіх учасників інклюзивного освітнього процесу;

• з'ясувати чи є в місті (районі, регіоні) спеціалізований слуховий центр з кваліфікованими фахівцями, які мають постійно здійснювати сурдопедагогічний супровід дитини в процесі підготовки її до навчання та під час навчання в інклюзивній школі;

• з'ясувати чи є поряд інклюзивна школа і зрозуміти, чи достатньо підготовлені педагоги і шкільне середовище, щоб прийняти у заклад дитину з порушеним слухом;

• з'ясувати, яким буде ставлення батьків школярів до спільного навчання в одному класі дітей із різними освітніми можливостями;

• розуміти проблеми та умови забезпечення якості (стандарту) освіти через спільне навчання дітей з типовими та обмеженими можливостями здоров'я.

Для повноцінного навчання дитини з порушеним слухом в загальноосвітній школі разом із чуючими дітьми, бажано, щоб рівень її слухомовленнєвого розвитку відповідав віковому рівню розвитку нормально чуючих дітей. Для цього дитина з порушенням слуху має якомога раніше бути слухопротезована за допомогою двох сучасних адаптивних цифрових слухових пристроїв (оптимальним для слухопротезування вважається вік 6-10 місяців). При цьому всі без винятку діти зі слуховими пристроями та їх батьки потребують постійної професійної підтримки фахівців спеціалізованого слухового центру (спеціаліста з раннього втручання, сурдопедагога, логопеда і фахівця з підбору та налаштування слухового пристрою) - від народження дитини, і до закінчення школи. Хоча в Європейських країнах супровід осіб з порушеннями слуху здійснюється командою фахівців практично на протязі всього життя, в міру потреби.

Однією з форм соціальної підтримки учасників інклюзивного процесу є різні об'єднання батьків дітей з особливостями психофізичного розвитку і/та інвалідністю, наприклад, при школах або слухомовленнєвих центрах. Форми подібних об'єднань батьків можуть бути різними, але їх основна мета - це надання допомоги і підтримки безпосередньо сім'ям, а також навчальним закладам і фахівцям. Зокрема, батьківські комітети в інклюзивній школі можуть зіграти значну роль в організації належного матеріально-технічного та методичного забезпечення закладу (дитячого садка чи школи).

Практика показала, що зацікавлені батьки, спираючись на існуючі нормативні документи і соціальні закони, часто надають велику допомогу школі в методичному і матеріальному забезпеченні, успішно залучаючи для цієї мети різні бюджетні та позабюджетні кошти, спонсорів та благодійні організацій.

Постійний контакт батьків з фахівцями дитячих установ і слухового центру є найважливішою умовою і гарантією для належної (правильної) організації підготовки дитини до інклюзивного навчання.

На сьогодні формою оперативного обміну інформацією між фахівцями та батьками є мережа інтернет. За допомогою останнього батьки вчасно отримують необхідну інформацію і літературу, фахівцями проводяться on-line консультації та корекційно-розвиваючі заняття, а також може здійснюватися дистанційне періодичне налаштування слухових пристроїв.

Сьогодні порушення слуху або глухота не повинні інтерпретуватися батьками чи педагогами як «зовсім нічого не чути» або «жити у світі тиші». Завдяки сучасним технологіям, закладеним у слухових апаратах і системах кохлеарної імплантації, ця думка вже далека від істини.