НВП ВАБОС

ДІТИ З ПОРУШЕННЯМИ СЛУХУ:

КРОК ЗА КРОКОМ ВІД ДІАГНОСТИКИ ДО ІНКЛЮЗІЇ

ПОСІБНИК ДЛЯ СПЕЦІАЛІСТІВ ТА БАТЬКІВ

Київ- 2013

За редакцією :

Колупаєвої А.А., доктора педагогічних наук, професора, заступника директора з наукових питань Інституту спеціальної педагогіки НАПН України

Мороза Б.С., доктора біологічних наук, Лауреата державної премії України, директора з науково-методичної роботи НВП ВАБОС

Автори:

Мороз Борис Семенович	д. б. н, директор з науково-методичної роботи НВП ВАБОС
Овсяник Валерій Прокопович	д. т. н., Генеральний директор НВП ВАБОС
Борисенко Олег Миколайович	д.м.н., віце-президент Української асоціації отиатрів, отонейрохірургів й отоневрологів
Срібняк Ілона Анатоліївна	к.м.н., член президіуму Української асоціації отиатрів, отонейрохірургів й отоневрологів
Таранченко Оксана Миколаївна	к.п.н., старший науковий співробітник лабораторії сурдопедагогіки ІСП НАПН України
Конюшняк Володимир Олександрович	заступник генерального директора НВП ВАБОС
Богданович Тетяна Володимирівна	провідний спеціаліст з питань реабілітації і навчання НВП ВАБОС
Заїка Світлана Кіндратівна	сурдопедагог Центру слухомовленнєвої реабілітаціі НВП ВАБОС
Федоренко Оксана Филимонівна	науковий співробітник лабораторії сурдопедагогіки ІСП НАПН України

Рекомендовано до друку Вченою радою Інституту спеціальної педагогіки НАПН України (протокол № 3 від 29 квітня 2013 року)

Зміст посібника охоплює організаційно-методичні особливості слухомовленнєвої реабілітації дітей з порушеннями слуху від діагностики до інклюзивного навчання.

Представлено апробований у Центрі слухомовленнєвої реабілітації НВП ВАБОС аудіо-вербальний (слухомовленнєвий) підхід до розвитку слухового сприймання та мовлення дітей з порушеннями слуху, що базується на основі застосування бінаурального слухопротезування адаптивними слуховими пристроями для повноцінного використання залишкового слуху дитини. Розкрито питання організації корекційно-розвивальної роботи в умовах дитячих реабілітаційних установ і вдома шляхом ефективної взаємодії фахівців і батьків та застосуванням методів і засобів сурдопедагогічних та інформаційно-комунікаційних технологій.

Приділено увагу причинам порушень слуху у дітей та можливостям сучасних пристроїв діагностики слуху, адаптивним слуховим апаратам і системам кохлеарної імплантації, комп'ютерним програмам для розвитку слуху та мовлення.

Порушено психологічні, правові та соціальні питання з якими стикаються фахівці й батьки у процесі включення глухих і слабочуючих дітей до загальноосвітнього середовища.

Посібник адресовано дефектологам, педагогам спеціальних і загальноосвітніх закладів, в групах та класах яких виховуються і навчаються діти з порушеннями слуху, співробітникам ПМПК, батькам дітей з порушеннями слуху, соціальним працівникам, студентам педагогічних закладів, та всім тим, хто небайдужий до проблем навчання дітей з особливостями психофізичного розвитку в Україні.

ЗМІСТ

1.МЕТОДИЧНІ ТА ТЕХНІЧНІ НОВАЦІЇ МОНІТОРИНГУ СТАНУ СЛУХУ У ДІТЕЙ РАННЬОГО ВІКУ. ХАРАКТЕРИСТИКА ПОРУШЕНЬ СЛУХУ 9

2.ЦИФРОВІ ТЕХНОЛОГІЇ В СУЧАСНИХ СЛУХОВИХ ПРИСТРОЯХ 13

2.1.АДАПТИВНІ ЦИФРОВІ СЛУХОВІ АПАРАТИ 14

2.2. АДАПТИВНІ СИСТЕМИ КОХЛЕАРНОЇ ІМПЛАНТАЦІЇ 18

2.3. СЛУХОВИЙ АПАРАТ КІСТКОВОЇ ПРОВІДНОСТІ ВАНА 20

3. БІНАУРАЛЬНЕ СЛУХОПРОТЕЗУВАННЯ – ОПТИМАЛЬНИЙ МЕТОД ПОЛІПШЕННЯ СЛУХУ 22

4. ІНФОРМАЦІЙНО-КОМУНІКАЦІЙНІ ТЕХНОЛОГІЇ 27

5. АУДІОВЕРБАЛЬНИЙ (СЛУХОМОВЛЕННЄВИЙ) ПІДХІД ДО РЕАБІЛІТАЦІЇ ДІТЕЙ З ПОРУШЕННЯМИ СЛУХУ ЯК ЗАПОРУКА УСПІШНОЇ ПІДГОТОВКИ ДО ІНКЛЮЗИВНОГО НАВЧАННЯ 33

6. ОСОБЛИВОСТІ РОБОТИ З УЧНЯМИ, ЯКІ МАЮТЬ ПОРУШЕННЯ СЛУХУ: ЩО ВАРТО ЗНАТИ ПЕДАГОГАМ 38

7. РОЛЬ СІМЇ У СТВОРЕННІ СПРИЯТЛИВИХ УМОВ ДЛЯ РОЗВИТКУ І ВИХОВАННЯ ДИТИНИ З ПОРУШЕННЯМ СЛУХУ 42

8. РОЗВИТОК СЛУХОВОГО СПРИЙМАННЯ З ПЕРШИХ МІСЯЦІВ ЖИТТЯ: ВЧИМОСЯ ЖИТИ У ЗЛАГОДІ ІЗ ДОВКІЛЛЯМ І ЗГОДІ З СОБОЮ 46

9. СОЦІАЛЬНІ СТАНДАРТИ ТА ДЕРЖАВНІ ГАРАНТІЇ ДЛЯ ДІТЕЙ З ОСОБЛИВОСТЯМИ ПСИХОФІЗИЧНОГО РОЗВИТКУ ТА ІНВАЛІДНІСТЮ 51

51

ВИСНОВКИ 53

ЛІТЕРАТУРА 56

ДОДАТОК 1 57

АУДІОМЕТРИ 57

ДОДАТОК 2 60

СЕНСОНЕВРАЛЬНА ТУГОВУХІСТЬ ТА ГЛУХОТА 60

ДОДАТОК 3 71

БІНАУРАЛЬНИЙ СЛУХ. 71

БІНАУРАЛЬНЕ СЛУХОПРОТЕЗУВАННЯ 71

ДОДАТОК 4 74

АДАПТИВНІ ЦИФРОВІ СЛУХОВІ АПАРАТИ 74

ДОДАТОК 5 84

АДАПТИВНА СИСТЕМА КОХЛЕАРНОЇ ІМПЛАНТАЦІЇ 84

ДОДАТОК 6 88

ЗВУКОВИЙ ПРОЦЕСОР Cochlear ™ Baha ® BP100 88

ДОДАТОК 7 92

Інститут спеціальної педагогіки НАПН України 92

Науково-виробниче підприємство «ВАБОС» 92

Ресурсний консультативно-методичний центр 92

корекційної роботи та інклюзивного навчання 92

АПАРАТНО-ПРОГРАМНИЙ МЕТОДИЧНИЙ 92

КОМП’ЮТЕРНИЙ КОМПЛЕКС 92

З КОРЕКЦІЙНО-РОЗВИТКОВОЮ ПРОГРАМОЮ 92

92

ДОДАТОК 9 97

СОЦІАЛЬНО-ПРАВОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ 97

ДОДАТОК 10 100

П А М Я Т К А 100

для батьків дітей – користувачів адаптивними слуховими пристроями: цифровими слуховими апаратами, системами кохлеарної імплантації 100

ДОДАТОК 11 104

ОЦІНЮВАННЯ УМОВ НАВЧАЛЬНОГО ЗАКЛАДУ ДЛЯ ВПРОВАДЖЕННЯ ІНКЛЮЗИВНОЇ ПРАКТИКИ НАВЧАННЯ ДІТЕЙ З ПОРУШЕННЯМИ СЛУХУ 104

Ми віримо, що люди з порушеннями слуху

зможуть легко спілкуватися без жодних обмежень,

завдяки сучасним технологіям

Нині педагогічна спільнота переживає період переосмислення підходів, відмови від усталених стереотипів і традицій, відповідно до освітніх модернізацій. Ключовим моментом є положення про те, що в системі освіти мають бути створені умови для розвитку і самореалізації кожної дитини.

Відтак провідне місце у світовій системі освіти посідає підхід, що базується на ідеях інклюзивного навчання. В основу означеного підходу закладено ідеологію, яка виключає будь-яку дискримінацію дітей та припускає розробку і застосування таких конкретних рішень, які дозволять кожній дитині з особливостями психофізичного розвитку та/або з інвалідністю бути рівноправним учасником академічного і суспільного життя.

Приорітетом інклюзивної освіти є створення освітнього середовища, в якому надається підтримка дітям з психофізичними порушеннями в умовах звичайного класу місцевої школи.

Необхідно усвідомлювати, що інклюзивне навчання - це не тільки «відкриті двері» в загальноосвітній дитячий заклад (садок чи школу) для дітей з особливостями психофізичного розвитку, зокрема і з порушеннями слуху, а й персональна відповідальність батьків дитини за вибір освітнього шляху. Якість освіти залежатиме від того, наскільки освітні послуги закладу відповідають особливим потребам дитини, тобто наскільки глуха чи слабочуюча дитина залучена до навчання та виховання в інклюзивному закладі.

На сьогодні важливим завдання в умовах інклюзивного навчання дітей з порушеннями слуху є забезпечення слухомовленнєвої реабілітації та залучення батьків до корекційно-розвивальної роботи з дитиною як у стінах загальноосвітнього закладу, так і поза його межами в умовах реабілітаційного центру.

Статистика показує, що значно зросла кількість дітей з порушенням слуху, які навчаються в загальноосвітніх школах України разом з чуючи однолітками. Цьому процесу передує раннє виявлення порушень слуху і адекватне слухопротезування адаптивними цифровими слуховими апаратами та /або системами кохлеарної імплантації. Завдяки цьому глухі діти мають унікальну можливість – природно, максимально наближено до можливостей своїх чуючих однолітків розвивати слух і мовлення.

Важливою основою для цього є раннє втручання, яке охоплює: ранню діагностику порушення слуху, оптимальне бінауральне слухопротезування, психологічний, сурдопедагогічний та технічний супровід родин, що мають дітей з порушеннями слуху. За активної і цілеспрямованої участі батьків спеціальна підтримка (корекційно-розвивальна робота), розпочата у ранньому дитинстві, має бути продовжена в дошкільних закладах у ході підготовки дитини до навчання у школі.

Відтак ключовими чинниками на шляху до прогресивного втілення інклюзивної моделі освіти є:

• належне матеріально-технічне забезпечення реабілітаційних та навчальних закладів;

• професійна підготовка фахівців до роботи з дітьми з особливими потребами;

• наявність відповідних методик корекційно-розвивального та навчального спрямування і програм, що мають забезпечувати підтримку учнів з особливостями психофізичного розвитку в загальноосвітньому та професійному просторі.

Адаптивні слухові пристрої й інформаційно-комунікаційні технології покликані компенсувати порушення природних функцій організму. Застосування означених технологій має на меті створити відповідні умови для повноцінної участі учнів з порушеннями слуху в загальноосвітньому просторі. Як інструмент, що дозволяє полегшити доступ до навчання протягом усього життя, адаптивні слухові та інформаційно-комунікаційні технології надають дітям з порушеннями слуху нові можливості в навчанні, кар'єрі та працевлаштуванні.

Забезпечення якості корекційно-розвивальної роботи та навчання в цілому залежить від кваліфікації фахівців, педагогів, їх безперервної професійної підготовки та перепідготовки. Світова практика показує, що застосування ІКТ в освіті, зокрема засобів дистанційного навчання поряд з інформаційними ресурсами, позитивно впливає на рівень підготовки та перепідготовки фахівців, що працюють із дітьми з собливостями психофізичного розвитку як в спеціальних, так і в інклюзивних закладах.

Ідея інклюзивного навчання є багатоаспектною і різноплановою - від зарахування учнів з особливими потребами у звичайні класи до трансформації філософії, цінностей і практичних підходів цілих освітніх систем. Серед компонентів успішного функціонування моделі інклюзивного навчання вирізняється організація мережі ресурсних консультативно-методичних центрів, як важливих установ науково-методичної і технічної підтримки всіх учасників корекційно-розвивального та навчального процесу.

На наш погляд, у контексті освіти дітей з порушеннями слуху, доцільно організувати роботу мережі ресурсних центрів, за такою схемою: координаційну функцію виконує провідний центр, тоді як в кожному регіоні діють ресурсні центри. Нині пропагується ідея організації центрів на базі спеціальних навчальних закладів. Спеціальні установи, крім своїх основних функцій, можуть виконувати функції консультативно-методичних центрів, а саме: забезпечувати спеціальний супровід дітей з особливими потребами в загальноосвітніх закладах, надавати консультації педагогам масових шкіл, бути технічною та навчально-методичною базою для шкіл, що впроваджують інклюзивну практику.

Українські реалії та перспективи є досить оптимістичними у цьому контексті. Зокрема, наказом Міністерства освіти і науки України від 12 грудня 2009 р. № 1153 передбачено «…створення навчально-реабілітаційних центрів на базі спеціальних загальноосвітніх шкіл-інтернатів, залучення фахівців і використання обладнання зазначених шкіл з метою поліпшення навчання дітей, які потребують корекції фізичного та / або розумового розвитку, в класах з інклюзивним навчанням і спеціальних класах загальноосвітніх навчальних закладів».

Різносторьоння підготовка до такого реформування вже зараз здійснюється Інститутом спеціальної педагогіки Національної академії педагогічних наук України спільно з Науково-виробничим підприємством «ВАБОС», що організували Ресурсний консультативно-методичний центр корекційної роботи й інклюзивного навчання та Центр слухомовленнєвої реабілітації «НВП ВАБОС».

Сучасні теоретичні підходи до проблеми реалізації інклюзивної моделі навчання і стан педагогічної практики зумовлюють основні пріоритетні напрями роботи такого центру (на прикладі підтримки осіб з вадами слуху): аудіометричне обстеження, слухопротезування з використанням сучасних цифрових слухових апаратів та систем кохлеарної імплантації («штучне вухо»), проведення корекційних занять з дітьми та підготовка їх до навчання в загальноосвітній масовій школі, зокрема в умовах інклюзивного навчання з використанням новітніх комп'ютерних технологій.

Важливою складовою роботи слухового центру має бути консультативна (очна, дистанційна) допомога батькам у роботі з дітьми з порушеннями слуху та організаційно-методична допомога психолого-медико-педагогічним працівникам усіх типів спеціальних і загальноосвітніх навчальних закладів.

З метою забезпечення комплексної реабілітації, створення передумов для соціалізації дітей дошкільного та шкільного віку в умовах спеціальної та інклюзивної освіти, було розроблено апаратно-програмний методичний комп’ютерний комплекс (АПМКК) «Живий звук», який має три складові: комп'ютерний комплект, комплект програмного та комплект методичного забезпечення .

Комп'ютерна корекційно-розвивальна програма «Живий звук» має свідоцтво про реєстрацію авторського права № 31679 та рекомендована Науково-методичною комісією з корекційної педагогіки МОН України. На сьогодні програма «Живий звук» успішно апробована і використовується більш ніж в ста дошкільних та шкільних навчальних закладах та реабілітаційних установах України.

Впровадження АПМКК «Живий звук» в освітню та корекційну практику дозволяє:

• створити базу даних про дітей з особливими потребами

• складати і коригувати індивідуальну реабілітаційну програму для дитини

• проводити очні і дистанційні наради, семінари, консультації фахівців та батьків з розвитку слухомоленнєвих і когнітивних навичок дитини

• проводити індивідуальні заняття з розвитку слухомовленнєвих і когнітивних навичок дитини

• шукати, одержувати, використовувати, поширювати та зберігати інформацію різного формату в електронній формі

• проводити моніторинг стану слуху і слухового сприймання, оцінювати ефективність слухопротезування

• налаштовувати та обслуговувати слухові апарати для забезпечення їх функціонування на рівні, необхідному для навчання, отримання професійних навичок і активної трудової діяльності.

Потенційними користувачами АПМКК «Живий звук» можуть бути такі навчальні заклади та організації:

• спеціальні загальноосвітні школи-інтернати для дітей з порушеннями слуху і мови

• загальноосвітні школи з інклюзивним навчанням

• вищі навчальні заклади та професійно-технічні навчальні заклади для навчання глухих і слабочуючих учнів й студентів

• реабілітаційні центри

• психолого-медико-педагогічної консультації

• ресурсні консультативно-методичні центри інклюзивного навчання.

Широке впровадження адаптивних слухових пристроїв та ІКТ в освітню та корекційну практику, наразі має бути провідною технічною та методичною базою закладів, в яких навчаються діти з порушеннями слуху.

Мета цього посібника - надати учасникам інклюзивного процесу (фахівцям-дефектологам, педагогам, сурдопедагогам, батькам глухих та слабочуючих дітей) необхідні відомості для прийняття виваженого рішення про можливість і доцільність вибору інклюзивного чи спеціального навчання для дитини з порушеннями слуху, та найбільш ефективні шляхи підготовки її до навчання в школі, а саме про:

• характеристики порушень слуху та сучасні методичні підходи і пристрої для моніторингу слуху у дітей раннього віку

• новітні технології компенсації втрати слуху, корекційні технології та методи їх реалізації

• слухомовленнєвий підхід до реабілітації дітей з порушеннями слуху в процесі підготовки їх до інклюзивного навчання

• роль сім'ї, соціальні стандарти та державні гарантії для дітей з порушеннями слуху у процесі інклюзивної освіти.

Автори висловлюють сподівання, що представлені в посібнику відомості допоможуть фахівцям і батькам глухих і слабочуючих дітей не тільки прийняти усвідомлене і обгрунтоване рішення про можливість і доцільність навчання дитини з порушеним слухом в інклюзивному закладі, а й успішно підготувати її до спільного навчання з чуючими однолітками в умовах звичайного класу місцевої школи.

1.Методичні та технічні новації моніторингу стану слуху у дітей раннього віку. Характеристика порушень слуху

Соціальна значущість проблеми виявлення вродженої та набутої у ранньому віці втрати слуху обумовлена впливом порушення слухової функції на мовленнєвий розвиток дітей, формування інтелекту та особистості в цілому. Встановлено, що навіть одностороннє або кондуктивне порушення слуху призводить до проблем у мовленнєвому і когнітивному розвиткові дитини. Так, майбутнє осіб з порушеннями слуху залежить від того, у якому віці виявлено зниження слуху. Позаяк для ефективної й своєчасної реабілітації й інтеграції дітей в мовленнєве середовище вроджені й набуті порушення слуху мають бути виявлені якомога раніше – ще в ранньому віці.

Нині в Україні існує програма моніторингу (скринінгу) слуху новонароджених. Вже з перших днів життя дитини лікар-сурдолог має з’ясувати наявність або відсутність загальноприйнятих факторів ризику що до вродженої й набутої у ранньому віці туговухості, та інформувати про отримані результати батьків й дільничого педіатра чи сімейного лікаря.

Д іти, які підпали під фактори ризику, мають пройти аудіометричне тестування в дитячій поліклініці чи слуховому центрі. Процедура полягає в оцінці лікарем-сурдологом реакції дитини на гучний звук. Як показує практика, означений метод дослідження слухової функції є доволі суб'єктивним і має ряд недоліків. Великий відсоток хибних результатів, як позитивних так і негативних, не дозволяє, зокрема виявити одностороннє порушення слуху, а також помірне зниження слухової функції у дітей .

Труднощі, які мають місце у ході виявлення втрати слуху у новонароджених та у дітей раннього віку, зазвичай пов'язані із відсутністю програми неонатального скринінгу та досить спорадичним використанням об’єктивних методів обстеження слухової функції.

На сьогодні ідеальною моделлю скринінгу слухової функції у новонароджених та дітей раннього віку є проведення аудіологічного моніторингу в два етапи з використанням об’єктивних методів діагностики. Першим етапом аудіологічного моніторингу є реєстрація та аналіз викликаної отоакустичної емісії (ОАЕ) в умовах пологового будинку чи на етапі виходжування новонароджених.

Сутність отоакустична емісії полягає в отриманні акустичної відповіді (звукового відображення) за умови збереженої природної функції слухового рецептора. Тобто вушний завиток генерує акустичне ехо низької інтенсивності у відповідь на слухові стимули. Фахівець простежує наявність навіть вкрай слабких звукових коливань, які генеруються вушним завитком. Означене явище реєструється в зовнішньому слуховому проході за допомогою мікрофона високої чутливості.

В икликана отоакустична емісія поділяється на види, залежно від типу стимулів, що використовуються в процесі вимірювання. Практика засвідчує, що отоакустична емісія є ефективним методом діагностики порушень слуху у немовлят і маленьких дітей.

Аналіз проведених досліджень показав, що викликана отоакустична емісія може бути зареєстрована у всіх нормально чуючих людей. У разі повторення сеанса, як правило, викликана отоакустична емісії залишається стабільною в часі. За даними обстежень, відмінність між лівим і правим вухом у понад 77% нормально чуючих людей складає менше ніж 3 дБ.

У ході проведених досліджень не виявлено статистично достовірної різниці між отриманими результатами ОАЕ у дітей, чоловіків і жінок.

В якості скринінгового методу доцільно також використовувати алгоритм реєстрації викликаних слухових потенціалів (СВП). Метод дозволяє визначити стан периферичного рецептора й провідних шляхів слухового аналізатора. У дитячій аудіології найбільшого поширення набула реєстрація коротколатентних СВП (КСВП).

На другому етапі аудіологічного моніторингу, який проводиться в умовах спеціалізованого медичного центру чи клініки, застосовується реєстрація слухових викликаних потенціалів і аудіометричне тестування.

Методика реєстрації коротколатентних викликаних слухових потенціалів (КСВП) є загальновизнаним клінічним інструментом в аудіології та неврології. Так, зрушення піку V хвилі, поріг його появи та величину затримки використовують для діагностики слуху у дітей, осіб, які в силу своїх психофізичних особливостей не в змозі адекватно описати слухові відчуття.

Для практичної реалізації об'єктивних і суб'єктивних методів обстеження слухової функції застосовують діагностичні пристрої, наприклад, аудіометри Senti і Sentiеrо, вироблені фірмою PATH Medical GmbH (Німеччина).

А удіометри Senti і Sentiеrо - це мобільні модульні портативні пристрої. Вони дозволяють проводити комплексне дослідження слуху об'єктивними методами у дітей та дорослих, проводити суб'єктивну тональну аудіометрію по повітряній та кістковій провідності (в т.ч. в ігровій формі), а також застосовувати тести на розбірливість мовлення.

З авдяки сенсорному екрану, керування приладом дуже просте та інтуїтивно зрозуміле - щоб змінити потрібний параметр досить просто натиснути на іконку, розташовану на екрані.

Результат моніторингу можна побачити на екрані приладу, а також надрукувати, зберегти на електронному носії чи передати в базу даних NOAH (див. Додаток 1 «Аудіометри»).