1. Вступ. Стародавня історія України

Історія — наука, яка займається вивченням минулого людства, покладаючись при цьому на письмові та матеріальні свідчення минулих подій. Періодизація — поділ історії людства на періоди. Лінія часу — вісь, що описує час як пряму, простягнуту з минулого в майбутнє. Історичні джерела — пам’ятки минулого(старожитності), що є носіями історичної інформації. Археологія – наука, що досліджує минуле людства на основі вивчення речових історичних джерел. Археологічна культура – це комплекс подібних між собою археологічних пам’яток, що відносяться до одного часу і поширені в певній місцевості. Палеоліт — давня кам’яна доба, початковий і найтриваліший період історії людства. В цей час з’явилися усі види людини, сформувався первісний лад, виникло мистецтво та релігія. Кінець палеоліту датується ХІІ – Х тис. до н.е. Мезоліт – середня кам’яна доба, період, що був перехідним між палеолітом і неолітом. В цей час Винайдено човен, лук і стріли, з’явилися перші навички у виробленні глиняного посуду. Приручені перші тварини. Датується Х — VII тис. до н.е. Неоліт — новий кам’яний вік, заключний період кам’яної доби. Під час неоліту відбувається перехід від привласнюючих форм господарства до відтворювальних, створюються культурно-історичні області, широко поширюються вироби із кераміки. Датується VIII – IV тис. до н.е. Енеоліт – мідна доба, назва перехідного часу від заключного періоду кам’яної до бронзової доби, характеризується появою виробів із міді. Поруч із мідними знаряддями праці одночасно використовувалися і кам’яні, які переважали. Період формування великих спільних за походженням суспільних об’єднань, розквіту патріархату. Датується IV – ІІІ тис. до н.е. Бронзовий вік — історичний період, який характеризується виготовленням і використанням бронзових знарядь праці і зброї, появою кочового скотарства, поливного рільництва, писемності, рабовласницьких держав. Датується ІІІ – ІІ тис. до н.е. Ранній залізний вік – період історії людства, який характеризується використанням і поширенням виробів із заліза. На території України пов’язується з племенами кіммерійців, скіфів та сарматів. Датується І тис. до н.е. Привласнювальне господарство — форма господарства, що грунтується на вилученні з навколишнього середовища продуктів харчування, створенних природними процесами (мисливство, рибальство, збиральництво). Відтворювальне господарство — форма господарства, що грунтується на землеробстві та скотарстві. У цьому випадку люди вже споживають продукти, створені власне ними: хліб, вирощенні овочі та фрукти, м’ясо й молоко свійської худоби. Колонізація — заселення незайманих земель або захоплення чужих територій із подальшим їхнім заселенням. Кочівники(номади) — людські спільноти або цілі племена і народи, що з економічних, традиційно-культурних або інших причин не мають постійного нерухомого житла і переміщуються з одного місця на інше. Курган — пам’ятник у вигляді штучного пагорбу або насипу над стародавнім похованням. Притаманний кочовим спільнотам.