2. Назвіть об'ємно-планувальні елементи та композиційні схеми громадських будівель.

Об'ємно-планувальні рішення громадських будівель можуть бу­ти вельми різноманітними, але найпоширеніші такі (за формою в пла­ні):

прямокутні, східчасті, округлі, П-подібні.

У формуванні об'ємно- планувальних рішень і у виборі сітки осей визначальними є робочі приміщення.

За складом основних приміщень громадські будівлі мо­жуть бути підрозділені на наступні групи:

• будівлі, що мають значне число багаторазово повторюваних приміщень, рівнозначних по функціональному призначенню і площам невеликих розмірів (школи, лікарні, адміністративні і інші установи);

• будівлі, що мають головне приміщення у вигляді великого залу чи декількох залів і ряд приміщень менших розмірів, зв'язаних з голо­вними приміщеннями (театри, кінотеатри, клуби, криті спортивні спо­руди, цирки, кіноконцертні зали і т.п.);

• будівлі змішаного типу, до складу яких входить значне число основних невеликих приміщень, а також залів (вищі навчальні заклади, проектні і науково-дослідні інститути, адміністративні будівлі і ін.);

• будівлі, основні приміщення яких складають зали, функціона­льно зв'язані між собою (музеї, картинні галереї, вокзали, виставкові павільйони тощо). У будівлях з багатьма залами застосовують анфіла- дну планувальну схему (тобто з розташуванням входів у зали по центральній осі).

Багатоповерхові і висотні громадські будівлі мають зазвичай угруповання основних приміщень навколо центрально розташованих вертикальних комунікацій (сходово-ліфтових вузлів). Якщо у таких будівлях є зали, то їх розташовують на верхньому поверсі.

Билет 8. (УПтаП)

1. Перелічіть структурні конструктивні частини будівель.

До структурних конструктивних частин будівель відносять: ос­нови і фундаменти, стіни, перекриття, окремі опори, каркаси, дахи і покриття, перегородки, сходи, вікна і двері; є низка інших частин, характерних для будівель різного призначення, які будуть роз­глядатися далі разом з переліченими.

Основні конструктивні елементи житлової будівлі

1 - основа; 2 - фундамент; 3 - стіна; 4 - перекриття; 5 - перегородка; 6 - підлога; 7 – стійки; 8 - вікно; 9 - двері;

10 - сходова клітка;11-покриття; 12 - покрівля; 13 - вимощення

Основами називають ґрун­ти, на яких розташовують буді­влі. Навантаження від будівель сприймають основи через фун­даменти, на які вони безпосере­дньо спираються.

Фундаменти - це підземні конструктивні елементи буді­вель, що сприймають наванта­ження від розташованих вище них конструктивних елементів і передають їх на основи. Нижню площину фундаменту, що сти­кається з основами називають підошвою. При східчастому пе­рерізі фундаменту верхні пло­щини його ступіней є обрізами.

Стіни це - звичайно вер-

Якщо стіни несуть навантаження тільки від власної ваги, це - самонесівні стіни. Вони виконують лише огороджувальну (або захис­ну) функцію. Коли стіни, окрім того, несуть навантаження від перек­риттів і даху, що спираються на них, тоді їх називають несівними, хоча одночасно вони виконують і огороджувальну або захисну функцію.

Несівні та самонесівні стіни спираються на фундаменти і пере­дають на них навантаження: несівні - від усієї будівлі, а самонесівні - тільки власну вагу. Якщо ж стіни (наприклад, розрізані по висоті пове­рхів на великі панелі чи блоки) самі спираються на колони каркаса або на міжповерхові перекриття, то вони виконують лише огороджувальну функцію і є навісними.

За своїм місцезнаходженням в будівлі стіни можуть бути по­довжніми і поперечними; останні, якщо вони зовнішні, є торцевими.