- •1. Які схеми каркасів застосовують для багатоповерхових громадських будівель?
- •2. Які основні правила прив'язки конструкцій до координаційних осей?
- •1. Перелічить загальні вимоги до будівель та споруд.
- •2. Наведіть приклади структурних об'ємно-планувальних частин будівель.
- •1. Класифікація будівель і споруд за призначенням і капітальністю
- •Класифікація (галузева) будівель і споруд за функціональним призначенням
- •2 Які типи сходів застосовують у громадських будівлях?
- •Наведіть класифікацію будівель і споруд за ступенем довговічності та за класом капітальності.
- •2. Якими стандартами керуються в архітектурно-будівельному проектуванні?
- •1. Що таке нормалізація в архітектурному проектуванні?
- •Приклади ескізів для нормалізації:
- •2. Як маркірують сітки осей і позначки поверхів.
- •1. Якими можуть бути будівельні матеріали за дією на них вогню? На що впливає поняття вогнестійкості?
- •2. Що таке модуль у будівництві та архітектурі і яка його величина?Де застосовують будівельний модуль?
- •1. 11.7.2. Що таке уніфікація і типізація в архітектурно-будівельному проектуванні?
- •2. Назвіть об'ємно-планувальні елементи та композиційні схеми громадських будівель.
- •1. Перелічіть структурні конструктивні частини будівель.
- •Основні конструктивні елементи житлової будівлі
- •2. Як поділяють житлові будинки за призначенням? Як поділяють житлові будинки за поверховістю?
- •1. Наведіть приклади навантажень і дій. Класифікація
- •2. Які вимоги пред'являють до сходів будівель? Назвіть конструктивні елементи сходів.
- •1. Яке призначення будівельно-кліматичного районування?
- •Будівельно-кліматичне районування території України
- •Що відносять до вертикальних комунікацій громадських будівель?
- •2. Методи типового архітектурного проектування
- •1. Принципи проектування житлових будівель
- •2. Методи, принципи типового проектування
- •1. За якими ознаками поділяють приміщення громадських будівель?
- •2. Назвіть архітектурні конструкції житлових будівель
- •1. Наведіть нормативні площі і інші параметри квартир в багатоповерхових будівлях.
- •Типи квартир і їхні площі залежно від кількості житлових кімнат
- •2. Перелічить основні архітектурно-конструктивні елементи стін.
- •Назвіть архітектурно конструктивні елементи багатоповерхових будівель
- •Вхідні вузли в громадських будівлях (Класифікація, планувальні схеми, елементи вхідного вузла).
- •1. Якими можуть бути секції будинків щодо їх орієнтації по сторонах обрію?
- •Наведіть нормативні правила застосування сходів у житлових будівлях.
- •1. Перелічить види громадських будівель і споруд.
- •2. Коли застосовують прив’язку типових проектів у проектуванні будівель
- •Які чинники визначають об'ємно-планувальне рішення громадських будівель.
- •2. Якими по товщині можуть бути цегельні стіни?
- •1. Що відносять до горизонтальних комунікацій?
- •2. Назвіть які конструктивні схеми акт, ібс застосовують в проектуванні громадських будівель.
- •1. Що таке архітектурно-конструктивно-технологічна система (актс) та індустріалізовані будівельні системи (ібс)?
- •2. З яких конструктивних елементів складається скатний дах?
2. Що таке модуль у будівництві та архітектурі і яка його величина?Де застосовують будівельний модуль?
Модуль (лат. modulus: міра) - вихідна в МКРБ міра, величина, прийнята за одиницю, що служить для вираження кратних співвідношень розмірів, сумірності і координації комплексів, будівель і споруд, їхніх частин, окремих конструкцій. Як модуль прийнята величина М = 100 мм, що є основним модулем.
Для підвищення ефективності уніфікації разом з основним прийняті також похідні (збільшений і дробовий) модулі.
Збільшений модуль дорівнює основному, збільшеному в ціле число разів, кратне 3. Установлено кращий ряд величин укрупнених модулів: 3М, 6М, 12М, 18М, 24М, 30М, 60М, тобто відповідно 300, 600, 1200, 1800, 2400, 3000, 6000 мм. Збільшені модулі використовують для призначення основних розмірів типових уніфікованих конструкцій та габаритних і інших об'ємно-планувальних розмірів (прольоту, кроку, висоти поверхів) будівель.
Дробовий модуль дорівнює частині основного з наступного кращого ряду величин: 1/2 М, 1/5 М, 1/10М, 1/20 М, 1/50 М, 1/100М, тобто відповідно 50, 20, 10, 5, 2, 1 мм.
Завдяки основному і рядам похідних модулів скорочують кількість типорозмірів і марок збірних будівельних виробів.
У збірних конструкціях (бетонних, залізобетонних металевих. деревяних, 'комбінованих за матеріалом) розрізняють їх тип, типорозмір і марку. Поняття типорозміру виробу сполучає в собі його тип (наприклад, стінова панель, плита покриття) і розміри (наприклад, габаритні - довжина, ширина). Тип конструкції є найбільш сталою характеристикою архітектурних конструкцій (наприклад, колона крайня з консоллю, колона середня з двома консолями). Типорозмір звичайно має низку марок, тобто конструктивних варіантів, що відрізняються якими-не-будь додатковими ознаками - класом бетону, кількістю арматури, наявністю отворів тощо. Кількість марок найбільш суттєво зменшує ефективність збірного будівництва, оскільки «індивідуалізує» типи збірних конструкцій, скорочуючи їх серійність.
Модульна координація в проектуванні можлива не тільки як геометрична, а ще як вантажна та силова. Так, модульні вирази мають навантаження на міжповерхові перекриття будівель, характеристичні навантаження від снігового покриву тощо. Несівна здатність колон багатоповерхових будівель можлива як кратна певному (модульному)
Різноманітна модульність надає будівлям збільшення «гнучкості» об'ємно-планувальної, конструктивної, технологічної, організаційної і ін. Це розширює можливості МКРБ завдяки узагальненої модульної координації у будівництві (УМКБ). Модульна координація параметрів у будівництві (розмірів, навантажень і несівної здатності і ін.) є основою забезпечення взаємо-, різно- і амбі- замінності збірних конструкцій в будівлях.
Билет 7. (УПтаП)
1. 11.7.2. Що таке уніфікація і типізація в архітектурно-будівельному проектуванні?
Найважливішими методами стандартизації, що забезпечують серійне промислове виробництво збірних конструкцій і деталей, а також будівельних матеріалів, є типізація і уніфікація.
В архітектурно- будівельному проектуванні це також принципи і методи типового проектування, орієнтованого в останні десятиліття минулого століття на масове будівництво серійних цивільних, промислових і інших будівель на повнозбірний напрям.
Типізація (грец. typos: відбиток, форма, зразок) - скорочення різновидів будівель, їхніх габаритних схем, об'ємно-планувальних і конструктивних елементів, окремих будівельних конструкцій, елементів і деталей по їхніх конструктивних видах, формах поперечного перерізу, застосовуваних матеріалів тощо. Тобто типізація стосується, переважно, їхніх формотворних і якісних характеристик, але застосовується також до інших (кількісних і змістовних) сторін проектування, наприклад, до забезпечення одноманітності величин проектних параметрів, зокрема, геометричних.
При типізації вибирають найкращі з технічних і економічних сторін АКТ-рішення окремих конструкцій і цілих будівель, призначених для багаторазового застосування в масовому будівництві.
Кількість типів і розмірів збірних конструкцій і деталей для будівель має бути обмеженою, бо при великій кількості однакових виробів підвищується продуктивність їх виробництва на заводах та скорочується час при монтажі з них будівель на будівельних майданчиках. Все це знижує вартість будівництва. Тому типізацію супроводжують уніфікацією.
Уніфікація (лат. ипш". один + /асєгє: робити) - скорочення числа параметрів будівель, їхніх габаритних схем, об'ємно-планувальних і структурних елементів, будівельних конструкцій і деталей. Тобто уніфікація стосується їхніх кількісних і змістовних характеристик, головним чином, геометричних параметрів (габаритних схем будівель, ширини, довжини і висоти приміщень, розмірів конструкцій, прив'язки конструкцій до модульних координаційних осей тощо), але застосовується також до інших (формотворних і якісних) параметрів, наприклад, до несівної здатності конструкцій, теплотехнічних властивостей ого- роджувальних елементів, рядів розрахункових навантажень на покриття і перекриття будівель і ін.
Типізація і уніфікація невіддільні одне від одного як відповідно якісно-кількісна і формо-змістовна сторони речей і їх у типовому архітектурно-будівельному проектуванні застосовують разом.