- •1. Які схеми каркасів застосовують для багатоповерхових громадських будівель?
- •2. Які основні правила прив'язки конструкцій до координаційних осей?
- •1. Перелічить загальні вимоги до будівель та споруд.
- •2. Наведіть приклади структурних об'ємно-планувальних частин будівель.
- •1. Класифікація будівель і споруд за призначенням і капітальністю
- •Класифікація (галузева) будівель і споруд за функціональним призначенням
- •2 Які типи сходів застосовують у громадських будівлях?
- •Наведіть класифікацію будівель і споруд за ступенем довговічності та за класом капітальності.
- •2. Якими стандартами керуються в архітектурно-будівельному проектуванні?
- •1. Що таке нормалізація в архітектурному проектуванні?
- •Приклади ескізів для нормалізації:
- •2. Як маркірують сітки осей і позначки поверхів.
- •1. Якими можуть бути будівельні матеріали за дією на них вогню? На що впливає поняття вогнестійкості?
- •2. Що таке модуль у будівництві та архітектурі і яка його величина?Де застосовують будівельний модуль?
- •1. 11.7.2. Що таке уніфікація і типізація в архітектурно-будівельному проектуванні?
- •2. Назвіть об'ємно-планувальні елементи та композиційні схеми громадських будівель.
- •1. Перелічіть структурні конструктивні частини будівель.
- •Основні конструктивні елементи житлової будівлі
- •2. Як поділяють житлові будинки за призначенням? Як поділяють житлові будинки за поверховістю?
- •1. Наведіть приклади навантажень і дій. Класифікація
- •2. Які вимоги пред'являють до сходів будівель? Назвіть конструктивні елементи сходів.
- •1. Яке призначення будівельно-кліматичного районування?
- •Будівельно-кліматичне районування території України
- •Що відносять до вертикальних комунікацій громадських будівель?
- •2. Методи типового архітектурного проектування
- •1. Принципи проектування житлових будівель
- •2. Методи, принципи типового проектування
- •1. За якими ознаками поділяють приміщення громадських будівель?
- •2. Назвіть архітектурні конструкції житлових будівель
- •1. Наведіть нормативні площі і інші параметри квартир в багатоповерхових будівлях.
- •Типи квартир і їхні площі залежно від кількості житлових кімнат
- •2. Перелічить основні архітектурно-конструктивні елементи стін.
- •Назвіть архітектурно конструктивні елементи багатоповерхових будівель
- •Вхідні вузли в громадських будівлях (Класифікація, планувальні схеми, елементи вхідного вузла).
- •1. Якими можуть бути секції будинків щодо їх орієнтації по сторонах обрію?
- •Наведіть нормативні правила застосування сходів у житлових будівлях.
- •1. Перелічить види громадських будівель і споруд.
- •2. Коли застосовують прив’язку типових проектів у проектуванні будівель
- •Які чинники визначають об'ємно-планувальне рішення громадських будівель.
- •2. Якими по товщині можуть бути цегельні стіни?
- •1. Що відносять до горизонтальних комунікацій?
- •2. Назвіть які конструктивні схеми акт, ібс застосовують в проектуванні громадських будівель.
- •1. Що таке архітектурно-конструктивно-технологічна система (актс) та індустріалізовані будівельні системи (ібс)?
- •2. З яких конструктивних елементів складається скатний дах?
2. Як маркірують сітки осей і позначки поверхів.
МКРБ застосовують при встановленні розмірів між координаційними осями будівель. Так називають осьові лінії, уздовж яких розташовують несівні конструкції (стіни, колони і ін.).
Координаційні осі позначають кружечками і маркірують прописними літерами по прольотах і цифрами по кроках. Маркірують їх зліва направо і знизу вверх. Систему таких осей називають сіткою осей
Схема розташування координаційних осей у плані
Відстань в плані між осями у напрямку розташування несівних конструкцій називають прольотом (Ь), а відстань між конструкціями в іншому напрямі - кроком (В).
Висота поверху (Н) у багатоповерховій будівлі дорівнює відстані від рівня підлоги даного поверху до рівня підлоги вище розташованого поверху; в одноповерховій будівлі - від рівня підлоги до нижній грані несівної конструкції покриття.
а
б
Висоти поверхів згідно з МКРБ: а - у багатоповерховій будівлі; б - в одноповерховій
Позначки поверхів маркують – відмітками.
Відмітка - вираження висоти елементу від позначки підлоги першого поверху(0.000) в метрах.
Вище позначки поверху першого поверху: +3,300; або нижче позначки підлоги першого поверху: -1,500 .
Билет 6. (УПтаП)
1. Якими можуть бути будівельні матеріали за дією на них вогню? На що впливає поняття вогнестійкості?
Довговічність залежить від умов обслуговування, якості будівельно-монтажних робіт (ретельності виготовлення, взаємного сполучення конструкцій, технічних умов і правил виробництва, що набуті теорією та практикою будівництва). Необхідну довговічність будівель забезпечують підбором необхідних будівельних конструкцій і матеріалів для них з відповідними показниками стійкості стосовно передбачуваних при експлуатації навантажень і фізико-хімічних дій, тобто такими властивостями матеріалів, як несівна здатність, морозостійкість, корозостійкість, біостійкість і ін.
Характеристика конструкцій з вогнестійкості стосується ставлення до вогню матеріалів, з яких виготовлені окремі будівельні конструкції чи структурні конструктивні частини будівель.
Встановлено п'ять (І-У) основних ступенів вогнестійкості і три додаткових (ІІІа, ІІІб і ІУа).
Кожному ступеню вогнестійкості відповідають мінімальні межі вогнестійкості конструкцій і максимальні межі поширення вогню стосовно до груп горючості матеріалів, з яких виготовлені будівельні конструкції - спалимих, важкоспалимих і неспалимих. І, ІІ, ІІІ ступені є відповідними кам'яним будівлям, ІУ - дерев'яним оштукатуреним, У - дерев'яним.
Мінімальна межа вогнестійкості конструкцій - це час у годинах, протягом якого дана конструкція чинить опір дії вогню або високій температурі до появи певних ознак: утворення наскрізних тріщин, втрати несівної здатності (обвалення) підвищення температури на зворотній стороні конструкції більше певних величин. Межі вогнестійкості встановлені від 2,5 до 0,25 години. Максимальна межа поширеннявогню встановлює можливий розмір ушкодження конструкції внаслідок горіння. Межі поширення вогню встановлені від 0 до 40 см. Найбільш високі вимоги пред'являють до кістяку (тобто сукупності несів- них конструкцій будівель).
