2 Які типи сходів застосовують у громадських будівлях?

Сходи у громадських будівлях підрозділяють на головні, зв'язані з вхідним вузлом будівлі, допоміжні, призначені для додаткових зв'яз­ків між поверхами і аварійними евакуаційними виходами, та службові, застосовувані для технологічних зв'язків при виконанні функціональ­них процесів.

Окрім розглянутих раніше (у житлових будинках) сходи можуть бути, наприклад, двохмаршові прямолінійні, розгалужені прямокутні, розгалужені напівкруглі, гвинтові і ін. У будівлях, що мають велику висоту поверху, щоб зменшити кількість східців у марші роблять про­міжні площадки і марші по внутрішньому контуру сходової клітки. Тому сходи можуть бути також трьох- і чотирьохмаршеві. У цих ви­падках по центру сходових кліток утворюється квадратний чи прямо­кутний простір, який використовують для обладнання ліфтами (як при реконструкції житлових будівель старої забудови, що мають більшу за сучасну типову висоту поверху).

У громадських будівлях, що мають особливе значення, застосо­вують парадні, часто відкриті (без сходових кліток) сходи на висоту одного поверху. У будівлях театрів, кінотеатрів і концертних залів для зручної і швидкої зміни глядачів передбачають роздільні вхідні і вихід­ні сходи. У спортивних будівлях і спорудах великої місткості передба­чають шляхи евакуації з кожного сектора зали чи трибун.

Гвинтові сходи застосовують тільки як службові.

При розробці об'ємно-планувальних рішень громадських буді­вель необхідно прагнути економічного рішення вертикальних комуні­кацій, що забезпечують зручні, короткі шляхи руху від входів у будівлі до приміщень на усіх поверхах, а також задовольняють вимогам зму­шеної евакуації людей.

При висоті поверху 3,3 і 3,6 м найбільш зручні для руху, еконо­мічні і прості конструктивно двохмаршові сходи. При висоті поверху 3,3 м, ширині маршу 1,2 м і ухилі 1:2 довжина сходової клітки в чисто­ті складає 5,4 м, а при висоті поверху 3,6 м — 6,0 м. При висоті повер­ху 4,2; 4,8; 5,4 м можна застосовувати трьохмаршеві сходи, тому що прольот сходової клітки виходить більше 6 м.. Трьохмаршеві сходи виконують квадратної чи прямокутної форми, витягнутої уздовж зов­нішньої стіни будівлі. Крайні марші по кількості східців однакові, а середні мають меншу кількість східців Площа таких сходів на 55-60% більше, ніж двохмаршевих, і вони складніші конструктивно.

Мінімальну ширину маршів з населенням на поверсі більше 200 осіб, а також у кінотеатрах, театрах, клубах і лікарнях приймають 1,35 м, в інших будівлях, а також для допоміжних сходів - 1,2 м, а для схо­дів, що ведуть у приміщення з числом людей не більше 5 - 0,9 м. Ши­рина площадки має бути не менше ширини маршу (як в і житлових будинках), а в лікарнях не менше 1,5 м.

Билет 4. (УПтаП)

1. Наведіть класифікацію будівель і споруд за ступенем довговічності та за класом капітальності.

Довговічність - здатність будівельних конструкцій і будівель в цілому зберігати задані функціональні властивості протягом терміну їхньої служби у визначених умовах (кліматичних дій, розрахункови навантажень і ін.) та при заданих умовах обслуговування без руйну­вання, неприпустимих деформацій і втрати стійкості. Встановлено три (І-ІІІ) ступені довговічності, тобто установлених термінів такого об­слуговування, вимірюваних у роках:

I ступінь при терміну служби не менш 100;

II ступінь - те саме, не менш 50;

III - не менш 20.

При меншому терміну служби будівлі є недовговічними (тимча­совими, некапітальними). Такими є, зокрема, мобільні будівлі: збірно- розбірні, контейнерні, пересувні. З цього приводу будівлі також поді­ляють на стаціонарні і нестаціонарні (мобільні або інвентарні); прин­ципово можлива їх доцільна комбінація.

Довговічність залежить від умов обслуговування, якості будіве­льно-монтажних робіт (ретельності виготовлення, взаємного сполу­чення конструкцій, технічних умов і правил виробництва, що набуті теорією та практикою будівництва). Необхідну довговічність будівель забезпечують підбором необхідних будівельних конструкцій і матеріа­лів для них з відповідними показниками стійкості стосовно передба­чуваних при експлуатації навантажень і фізико-хімічних дій, тобто такими властивостями матеріалів, як несівна здатність, морозостій­кість, корозостійкість, біостійкість і ін.

За рівнем національно-господарської і містобудівної значимості встановлено чотири (І-ІУ) класи капітальності будівель:

I клас - великі громадські будівлі (музеї, театри і ін.); урядові заклади; житлові будинки висотою більш 9 поверхів; великі електрос­танції і ін.;

II клас - громадські будівлі масового будівництва в містах - школи, лікарні, дитячі установи, адміністративні будівлі, підприємства торгівлі і харчування; житлові будинки висотою 6—9 поверхів, великі виробничі будівлі і споруди;

III клас - житлові будівлі не більш 5 поверхів; громадські будів­лі і споруди невеликої місткості в сільських населених пунктах;

IV клас - малоповерхові будинки; тимчасові громадські будівлі; виробничі будівлі і споруди, розраховані на можливість експлуатації протягом короткого часу.

За капітальністю клас будівель і споруд забезпечують застосу­ванням будівельних конструкцій, що є відповідними ступеню вогнес­тійкості і ступеню довговічності. Житлові будинки І класу капітально­сті проектують не нижче І ступеня вогнестійкості з конструкціями не нижче І ступеня довговічності; II класу - не нижче II ступеня; III класу

- не нижче III за вогнестійкістю і II за довговічністю; у будівлях IV класу ступінь вогнестійкості не нормують, а довговічність має бути не нижче III. Будівлі І класу можуть бути будь-якої поверховості; II класу

- не вище 9 поверхів; III - не вище 5 поверхів; IV - не вище 2.