1. Що відносять до горизонтальних комунікацій?

Горизонтальні комунікації. Крім розглянутих вище вхідних вузлів із прилягаючими до них приміщеннями до горизонтальних ко­мунікацій відносять у коридорних будівлях - коридори, а в зальних -

фойє і кулуари.

Коридори в громадських будівлях можуть бути чотирьох видів:

• середні з розміщенням приміщень по обидві боки коридору;

• бічні з розташуванням приміщень з одного боку коридору;

• змішаного типу, тобто частково середні і частково бічні,

• подвійні середні з розташуванням між ними приміщень, що не потребують природного освітлення.

Враховують особливості груп приміщень у відношенні забезпе­чення природної освітленості і провітрювання, шляхів евакуації, рек­реаційних приміщень. При середньому коридорі і глибині приміщень, обумовленої умовами природного освітлення в межах 6—7,5 м, шири­на будівлі складає 12—18 м.

Об'ємно-планувальні рішення з подвій­ними середніми коридорами забезпечують найбільшу компактність будівель, найменшу площу зовнішніх огороджень і тепловтрати. Ши­рина корпуса при цьому може бути 24—30 м.

Довжину коридорів призначають у залежності від їхньої освіт­леності і ступеня вогнестійкості будівель.

При однобічному освітленні вікнами, розташовуваними у торцях коридорів, довжина останніх не може перевищувати 20 м, при двосторонньому - 40 м. У будівлях І й ІІ ступенів вогнестійкості довжина коридорів між виходами чи сходови­ми клітками не може бути більше: у дитячих садах 20 м, у лікарнях - 30 м, в інших громадських будівлях - 40 м. Тупикові коридори в інших громадських будівлях можуть бути до 25 м. При необхідності збільши­ти довжину коридорів для їх освітлення влаштовують світлові кишені (холи) з відстанню між ними 20—25 м.

Ширину коридорів у будівлях приймають (у м): в адміністрати­вних - бічні 2,0, середні 2,4 і службові 1,4; у лікувальних бічні - 2,4, середні 3,5, у палатах 2,4; у службових 1,6; у будівлях навчальних за­кладів при використанні їх як залів рекреацій не менш 2,6, а площа 0,5—0,6 м² на одного учня.

Фойє звичайно влаштовують перед входами в зали театрів, кі­нотеатрів. Продовження фойє уздовж глядацької зали називають кулу­арами, у які звичайно виходять двері з зали. Площу фойє і кулуарів установлюють з розрахунку 0,5—0,6 м² на одного глядача. Якщо у фойє розташовують буфет, то його площу збільшують додатково на 0,15 м² у розрахунку на одного глядача.

2. Назвіть які конструктивні схеми акт, ібс застосовують в проектуванні громадських будівель.

Конструктивні схеми. Кожна із основних чи комбінованих ІБС має різні варіанти виконання щодо взаємного розташування у них не- сівних конструкцій, які називають АКТ-схемами або (спрощено) конс­труктивними схемами

- АКТ-схеми стінової ІБС: а - з трьома подовжніми несівними стінами з вузьким кроком; б - те саме, з двома з мішаним кроком, в - з поперечними несівними стінами з широким кроком; г - з по­довжніми несівними стінами з широким кроком; д - з двома подовжніми несівними стінами з широким кроком; е - з поперечними несівними стінами з широким кроком

У стіновій системі АКТ-схеми відрізняються подовжнім, попе­речним і подовжньо-поперечним (перехресно-стіновим) розташуван­ням несівних зовнішніх і внутрішніх стін. Конструктивні схеми з по­перечними несівними стінами можуть мати малий чи вузький крок між цими стінами (2,4—3,0 м у житлових будівлях, можливо, декілька бі­льше залежно від засобів для транспортування і габаритів доріг); вели­кий чи широкий крок (4,8—6,0 м у житлових будівлях; 6; 7,2; 9; 12 м і більше у громадських); мішаний крок, тобто у планувальній схемі по­верхів застосовують одночасно вузький і широкий кроки.

При каркасній системі визначальною ознакою відмінностей АКТ-схем є розташування балок перекриття (ригелів) чи покриття (ба­лок, ферм) каркаса. Розрізняють чотири типи схем: з попе­речним, подовжнім і перехресним розташуванням ригелів, а також з безригельним каркасом, коли плити перекриттів (безбалкові) спирають безпосередньо на колони.

АКТ-схеми каркасної ІБС: а - з подовжнім розташуванням ригелів; б - те саме, з поперечним; в - те саме, з перехресним; г - безригельна.

Інші класи ІБС також мають різні типи АКТ-схем відповідно до комбінування несівних конструкцій. Зокрема, для багатоповерхових будинків застосовують об'ємно-блокові, стовбурні і оболонкові ІБС, а також комбіновані - каркасно-стовбурні і ін. Сучасні багатоповерхові і висотні будинки зводять з монолітних безригельних каркасів з навіс­ними стінами, виконуваними з дрібноштучних матеріалів (цегли і ін.), на які навішені фасадні системи.

Билет 20. (УПтаП)