1. Перелічить види громадських будівель і споруд.

Будівельними нормами запропонована така класифікація гро­мадських будівель і споруд за їх видами (або за функціональним приз­наченням):

• дитячі дошкільні заклади (загального, спеціального і оздоров­чого типу; будинки дитини і дошкільні дитячі будинки; дошкільні за­клади з початковою чи основною школою);

• навчальні заклади (загальноосвітні та спеціалізовані школи; за­гальноосвітні, спеціалізовані та санаторні школи-інтернати; міжшкіль­ні навчально-виробничі комбінати; позашкільні заклади, професійно- технічні навчальні заклади; вищі навчальні заклади; інститути підви­щення кваліфікації спеціалістів);

• охорони здоров'я і відпочинку (лікувально-профілактичні та са­нітарно-профілактичні заклади; установи судово-медичної експертизи; аптечні заклади; санаторії та санаторії профілакторії; заклади відпочи­нку і туризму);

• фізкультурно-оздоровчі та спортивні (відкриті фізкультурно- спортивні споруди, криті споруди, фізкультурно-спортивні та фізкуль­турно-оздоровчі комплекси);

• культурно-видовищні заклади і заклади дозвілля; культові за­клади (бібліотеки, музеї та виставки, будинки дозвілля - клуби, центри культури; видовищні будинки - театри, концертні зали, кінотеатри, цирки; культові будівлі, споруди і комплекси);

• підприємства торгівлі та громадського харчування (для підп­риємств роздрібної торгівлі та громадського харчування за винятком тих, що відносять до допоміжних будівель і приміщень промислових підприємств);

• підприємства побутового обслуговування (комплекси підприємств побутового обслуговування, лазні, лазнево-оздоровчі комплекси, хімчистки та пральні);

• заклади соціального захисту населення (територіальні центри соціального обслуговування; будинки-інтернати загального та спеціа­льного типу);

• науково-дослідні установи, проектні та громадські організації та управління (науково-дослідні інститути за винятком значних спеці­альних споруд, проектні та конструкторські організації, інформаційні центри, органи управління і громадських організацій; кредитування, страхування та комерційного призначення, банки і банківські сховища, архіви);

• транспорту, призначені для безпосереднього обслуговування населення (вокзали усіх видів транспорту, контори обслуговування пасажирів та транспортні агентства, касові павільйони);

• комунальні господарства окрім виробничих, складських та транспортних будівель і споруд (громадських обрядів, поховальні бю­ро, крематорії, житлово-експлуатаційні заклади, готельні підприємст­ва, мотелі і кемпінги, громадські туалети);

• багатофункціональні будівлі та комплекси, що включають приміщення різного призначення.

2. Коли застосовують прив’язку типових проектів у проектуванні будівель

Типове проектування - розробка проектів на підставі типізації (а також уніфікації, нормалізації, стандартизації) будівель, їхніх об'єм­но-планувальних і архітектурно-конструктивних елементів для багато­разового застосування. По типових проектах здійснюють масове буді­вництво з використанням стандартних виробів.

Прив'язка типових проектів - це приведення їх у відповід­ність з реальними умовами кліматичного району і будівельного майда­нчика їх зведення (по товщині зовнішніх стін відповідно до теплотех­нічного розрахунку і прийнятого місцевого матеріалу, по глибині за­кладення фундаментів і ін.).

Типове проектування, спрямоване з початку індустріалізації на ліквідацію різноманітності будівель з метою підвищення продуктивно­сті праці у будівництві, з часом увійшло в суперечність з архітектур­ними і містобудівними вимогами з-за одноманітності забудов. Пода­льше удосконалювання типового проектування, придбало тенденцію збільшення різноманітності повнозбірних будівель, переважно, у циві­льному будівництві.

Проблему підвищення різноманітності будівель при відносному зменшенні номенклатури збірних виробів у галузі найбільш ефективно розв’язується шляхом одночасного розвитку і застосування різних на­прямів індустріалізованого будівництва.

Так, на зміну повнозбірному житловому будівництву наприкінці минулого століття стали зводити будівлі традиційних АКТ-рішень (це­гельні) і поступово перейшли на, так називані, «іменні» багатоповер­хові (у 24, 36 поверхів) житлові будівлі.

Сучасні житлові будівлі є здебільшого комерційним (не соціаль­ним) житлом. Це - їх сучасна соціально-економічна ознака. Щодо АКТ-ознак, то під час проектування у них застосовані здобуті раніше теоретичні основи типового і нетипового архітектурно-будівельного проектування. «Індивідуальні» за зовнішнім виглядом, вони є також типовими як індустріалізовані будівельні системи (ІБС): мають уніфі­ковану і типову АКТ-схему - безтигельні монолітні каркаси з навісни­ми цегельними стінами. Тобто вони є однією з комбінованих ІБС та АКТ-схем, заснованих на принципах уніфікації, типізації, нормалізації та стандартизації. Зовнішню різноманітність досягають навісними фа­садними системами, застосуванням у оздобленні фасадів різноманіт­них нових будівельних виробів і матеріалів різного кольору тощо.

Таким чином, наразі типове проектування будівель перейшло на інший, теж високий рівень свого поступового розвитку відповідно до нових соціально-економічних умов із застосуванням, переважно, ком­бінованих АКТ-рішень на основі монолітних каркасних кістяків.

Билет 18. (УПтаП)