3. Тканини внутрішнього середовища. Кров

Мезенхіма зародка курчати (об.×40, ок.×10). Препарат являє собою поперечний зріз зародка курчати на 4-ту добу інкубації. Простір між внутрішніми органами зародка заповнений мезенхімою, яка має вигляд сітки. Мезенхімні клітини, з’єднані між собою відростками, утворюють сітчастий остов, у петлях якого знаходиться міжклітинна речовина – напіврідка драглиста маса, не забарвлена гістологічними фарбниками.

Мезенхіма зародка курчати (об.×90, ок.×10). Мезенхімні клітини мають веретеноподібну або зірчасту форму за раахунок відростків цитоплазми. Кількість відростків у мезенхімних клітин коливається від 2 до 4. Кожна клітина мезенхіми містить велике округле ядро з одним або декількома ядерцями, забарвленими в темно-синій колір.

Мазок крові жаби (об.×40, ок.×10). Еритроцити жаби мають велике овальне ядро з великою кількістю хромоцентрів. Лейкоцити крові жаби за розміром або такі ж, як еритроцити, або трохи більші. Тромбоцити у 3–4 рази менші, ніж еритроцити, і згруповані по декілька штук; цитоплазма забарвлена слабко, ядра видовжені паличкоподібні, забарвлені в темно-синій або фіолетовий колір.

Мазок крові людини (об.×40, ок.×10). Найчисленніші є еритроцити – без’ядерні клітини кулястої форми. Центральна ділянка їх цитоплазми тонша, ніж край клітини, і світліша. Серед лейкоцитів спостерігаються такі їх форми, як нейтрофіли. Вони мають сегментоване підковоподібне ядро. У цитоплазмі нейтрофілів помітна дуже дрібна зернистість синьо-рожевого кольору.

Мазок червоного кісткового мозку (об.×90, ок.×10). Мегакаріоцити – найкрупніші клітини округлої неправильної форми з оксифільною цитоплазмою і сегментованими базофільними ядрами. Клітини еритроїдного ряду – нормобласти з оксифільною цитоплазмою та малими ядрами. Мієлоцити мають ядро бобоподібної або підковоподібної форми, зернисту цитоплазму. Лімфоцити – дрібні клітини з кулястим ядром, що займає майже всю клітину.

Пухка сполучна тканина (об.×40, ок.×10). Основу міжклітинного простору утворюють волокна, між ними порівняно багато аморфної речовини, у якій знаходяться клітини з чіткими ядрами. Колагенові волокна, переплітаючись одне з одним, утворюють суцільну сітку. Еластичні волокна мають вигляд тонких прямих ниток, розміщених у різних напрямах. Фібробласти – великі клітини неправильної трикутної форми з широкими відростками.

Біла жирова тканина (об.×40, ок.×10) являє собою скупчення адипоцитів, які містять одну велику краплю жиру. Між ними розміщені вузькі прошарки пухкої сполучної тканини, у якій є фібробласти, тканинні базофіли, лімфоцити, тонкі колагенові волокна, кровоносні та лімфатичні капіляри. Біла жирова тканина депонує високо енергетичний поживний матеріал – нейтральні ліпіди. Вона бере участь в водообмінних процесах організму, виконує амортизаційні функції.

Ретикулярна тканина (об.×40, ок.×10) утворює строму кровотворних органів, формуючи мікрооточення для клітин крові, що дозрівають. В основі її будови лежать ретикулярні клітини і волокна. Перші мають відростки, якими вони контактують між собою, утворюючи сітку. Сітку доповнюють ретикулярні волокна, тісно пов’язані з клітинами.

Пігментна тканина шкіри пуголовка (об.×40, ок.×10) збагачена клітинами розгалуженої форми, що містять пігмент шкіри меланін. У ссавців і людини пігментні клітини меланоцити утворюють скупчення в райдужній оболонці ока, шкірі сосків молочних залоз, навколо анального отвору. Пігментні клітини захищають шкіру від шкідливої дії сонячної радіації.

Сітчастий шар шкіри (об.×40, ок.×10) утворений щільною неоформленою сполучною тканиною. На препараті видно товсті пучки колагенових волокон, розташовані в різних напрямках і площинах. Тому на одному препараті можна знайти і повздовжні, і поперечні зрізи пучків. Між ними є прошарки пухкої сполучної тканини, у яких розташовані кровоносні судини, нерви. Клітинний у цьому шарі шкіри мало, переважно фіброцити.

Еластична зв’язка бика (об.×40, ок.×10) складається із паралельно розміщених товстих прямих або хвилястих еластичних волокон жовтого кольору, які щільно прилягають одні до одних. Між ними – забарвлені в червоний колір тонкі прошарки колагенових волокон і ядра фіброцитів. У більш товстих прошарках сполучної тканини можна побачити кровоносні судини.

Сухожилля в поздовжньому розрізі (об.×40, ок.×10) являє собою орієнтовані в одному напрямку товсті, щільно розміщені паралельними пучками колагенові волокна. Колагенові волокна посмуговані по довжині, оскільки являють собою первинні пучки фібрил. Їх позначають пучками першого порядку. Між ними знаходиться тонка еластична сітка і невеликі простори, заповнені основною речовиною, яка містить паралельні ряди фіброцитів.

Сухожилля в поперечному розрізі (об.×40, ок.×10). Групи колагенових пучків першого порядку, оточені тонкими прошарками пухкої волокнистої неоформленої сполучної тканини (ендотенонієм), у якій проходять судини і нерви, утворюють пучки другого порядку. З пучків другого порядку утворюються пучки третього порядку, розділені більш товстими прошарками пухкої сполучної тканини (перитенонієм), у якій також проходять судини і нерви.