- •Міністерство освіти і науки, молоді та спорту україни національна металургійна академія україни
- •Кафедра екології, теплотехніки та охорони праці
- •Конспект лекцій
- •Модуль № 1. Загальна характеристика гіс
- •Модуль № 2. Просторові дані в гіс
- •Модуль № 3. Застосування гіс у задачах оцінкі якості довкілля
- •1.1.Поняття про геоінформаційні системи
- •1.2. Інформатика , геоінформатика, геоінформаційні технології і географія
- •1.3. Визначення гіс. Відмінність гіс від інших інформаційних систем
- •1.4. Історія розвитку геоінформаційних технологій
- •1.5. Функції й галузі застосування гіс і геоінформаційних технологій
- •1.6 Класифікація сучасних гіс
- •Лекція № 2 Апаратне забезпечення геоінформаційних систем і технологій
- •2.2. Пристрої збору і введення інформації
- •До діючих у наш час систем супутникового місцевизначення відносять системи gps (navstar) – сша, глонасс (glonass) – Російська Федерація, galileo - Європейський Союз.
- •2.3. Пристрої візуалізації і подання даних
- •2.4. Тенденції розвитку апаратного забезпечення
- •Лекція № 3. Атрибутивна інформація в гіс
- •3.2. Бази даних як подання об'єктів реального світу
- •3.3. Моделі даних
- •3.4. Функціонування баз даних
- •3.5. Керування даними в гіс
- •3.6. Розподілені бази даних
- •Модуль № 2. Просторові дані в гіс Лекція № 4. Методи формалізації просторово–розподіленої інформації
- •4.2. Картографічні проекції
- •4.3. Просторова інформація в гіс
- •4.4. Растрове подання просторових даних
- •4.4.1. Загальна характеристика
- •4.4.2. Ієрархічні растрові структури
- •4.4.3. Стиснення растрових даних
- •4.5. Векторне подання метричних даних
- •4.5.1. Загальна характеристика
- •4.5.2. Точкова полігональна структура
- •4.5.3. Dime–структура
- •4.5.4. Структури «дуга–вузол»
- •4.5.5. Геореляційна структура
- •4.6. Порівняння векторної й растрової моделі даних
- •4.7. Вибір способу формалізації і перетворення структур даних
- •4.8. Internet–сервіси і гіс
- •Лекція № 5 . (м2) Технології введення просторових даних
- •5.2. Джерела вхідних даних для гіс
- •5.2.1. Картографічні матеріали
- •5.2.2. Дані дистанційного зондування Землі
- •5.2.3. Дані електронних геодезичних приладів
- •5.2.4. Джерела атрибутивних даних
- •5.3. Технології цифрування вхідних даних
- •5.3.1. Сканування
- •5.3.2. Векторизування
- •5.3.3. Геокодування
- •5.4. Контроль якості створення цифрових карт
- •Лекція № 6. (м2)
- •6.2. Методи і технології візуалізації інформації в гіс
- •6.2.1. Подання картографічних шарів
- •6.2.2. Подання екранних видів (вікон)
- •6.2.3. Подання векторних об'єктів
- •6.2.4. Подання поверхонь і растрових карт
- •6.3. Тематичне картографування. Картодіаграми
- •6.3.1. Ранжовані діапазони
- •6.3.2. Стовпчасті та кругові діаграми
- •6.3.3. Ранжовані символи
- •6.3.4. Точки із заданими вагами
- •6.3.5. Індивідуальні значення
- •6.3.6. Легенди тематичних карт і картодіаграм
- •6.4. Карти як результат і засіб візуалізації
- •6.5. Програмні і технічні засоби візуалізаиії картографічної інформації
- •6.5.1. Електронні атласи
- •6.5.3. Системи автоматизованого картографування
- •7.1.2. Глобальні геоінформаиійні системи
- •7.2. Регіональні інформаційні системи охорони навколишнього природного середовища та раціонального природокористування
- •7.3. Відомчі гіс–технології в екології
- •Лекція №8 Інформаційне забезпечення екологічного картографування
- •8.1. Класифікація інформації для екологічного картографування та її коротка характеристика
- •8.2. Застосування гіс–технологій в інформаційному забезпеченні екологічного картографування
- •Лекція № 9. Інформаційнезабезпечення екологічного моніторингу
- •9.1. Роль і зміст інформаційного забезпечення екологічного моніторингу
- •9.2. Структура сучасної системи екологічного моніторингу
- •9.3. Гіс єдиного екологічного моніторингу регіону
- •Перелік скорочень
- •Основна використана література
3.5. Керування даними в гіс
При інтеграції просторових і атрибутивних даних у єдину систему розробники конкретного ГІС–пакета звичайно використовують два варіанти: розробляють власну СКБД або створюють засоби для роботи з конкретною комерційною СКБД. Деякі пакети ГІС забезпечують інтерфейс між графічним редактором і СКБД (наприклад, ГІС–пакет MGE фірми Intergraph забезпечує спільну роботу пакета автоматизованого проектування Microstation і досить поширеної СКБД Oracle).
Зв'язок між просторовими об'єктами картографічної бази даних і відповідними записами в реляційних атрибутивних базах даних здійснюється за допомогою спеціальних службових ідентифікаторів – у табличній базі даних створюється спеціальне поле для збереження цього ідентифікатора. При організації картографічної бази даних можуть створюватися відношення «один просторовий об'єкт до одного запису в таблиці» або «безліч просторових об'єктів до одного запису в таблиці». СКБД, призначені для створення і підтримки баз даних ГІС, надають користувачу широкий набір функцій, властивих звичайним, «непросторовим» СКБД, а також низку спеціальних «просторових» функцій. Це – функції створення структури нових баз даних у режимі «конструктора», зміна структури існуючих табличних баз даних, додавання і видалення полів і записів, використання формул для заповнення і зміни значень полів, зв'язування двох і більше таблиць для подання даних. До деяких спеціальних функцій відносять функції побудови просторових об'єктів за значеннями координат з таблиць, визначення координат об'єктів, довжин, периметрів і площ об'єктів із записом отриманих значень у відповідне поле.
СКБД, що входять до складу ГІС–пакетів, у більшості випадків можуть підтримувати великі бази даних, що нараховують кілька сотень полів і до декількох мільярдів записів (залежно від використовуваної довжини ідентифікатора запису). При конструюванні реляційної бази даних використовуються різні типи полів; тип поля визначає, яка інформація може вводитися в дане поле і яким методом буде оброблятися.
До стандартних типів полів відносять:
– символьне (character) – у полі цього типу може зберігатися до 256 символів алфавіту, включаючи латиницю й інші національні кодування, цифри, знаки пунктуації і пробіли. Усі символи розглядаються й обробляються як текстові рядки (для чисел, записаних у цьому полі, математичні операції не доступні), для економії пам'яті максимальну довжину рядка можна обмежити для всього поля;
– цілочислове (integer) – у поле вводяться тільки числові значення без дробової частини зі значеннями приблизно від –2 мільярдів до +2 мільярдів. Над числовими полями можна виконувати всі доступні математичні операції і функції;
– цілочислове коротке (small integer) – у поле вводяться тільки числові значення без дробової частини зі значеннями приблизно від –32768 до +32767;
– речовинні (дійсні, real) – у поле цього типу вводяться числові значення з дробовою частиною;
– десяткові (decimal) – у поле вводяться числа з фіксованою кількістю припустимих позицій для введення чи відображення цілої і дробової частин (до 19 знаків);
– календарну дату (data) – у поле вводяться календарні дати у визначеному форматі (звичайно MM/DD/YYYY). Над датами можна проводити певні операції, наприклад, обчислювати день тижня, кількість днів між зазначеними датами, розраховувати дату на визначену кількість днів вперед чи назад щодо зазначеної дати;
– логічне значення (logical) – у це поле вводиться числове чи символьне значення, яке показує істинний чи помилковий стан атрибута описуваного об'єкта (наприклад, чи це житловий будинок, чи є в колодязі вода, чи перевищує рівень забруднення визначену величину та ін). Для відображення логічних значень у різних СКБД можуть використовуватися такі пари значень – 1 і 0, Y і N, Т (true – істина) і F (false – неправда). Звичайно значення логічних полів обчислюються з використанням спеціальних функцій.
При конструюванні бази даних ГІС при перетворенні структури полів таблиці в процесі подальшої роботи необхідно враховувати і методи перетворення даних між різними типами і форматами полів. Так, при перетворенні або копіюванні числових даних з речовинного типу в цілочисловий буде загублена дробова частина, при перетворенні довгих цілочислових даних у короткі цілочислові значення, що перевищують максимально припустимі, будуть «зрізані» до відповідного значення.
Допускається перетворення числових значень у символьний тип, але при перетворенні символьного поля в числове вся текстова інформація втрачається.
У багатьох випадках при створенні прикладної ГІС у деякій предметній області виникає необхідність використання чи перенесення даних із зовнішньої, «непросторової» бази даних. Для зв'язку з іншими СКБД до складу програмних пакетів ГІС вводять спеціальні функції, що дозволяють користувачу прямо, без операцій з перетворення даних читати і використовувати дані, створені у форматі інших програмних продуктів. Такі функції створюються і вводяться до складу програмного забезпечення ГІС на основі двосторонніх ліцензійних угод між розробниками. До складу того чи іншого пакета ГІС може входити різний набір програмних модулів, що забезпечують зв'язок із зовнішніми базами, набір таких модулів утворить спеціальну сервісну службу СКБД. За наявності відповідного модуля користувач може на тому самому комп'ютері по локальній мережі чи через мережу Internet переглядати зовнішні бази даних, створювати запити Додержувати необхідну інформацію. Наприклад, до складу сімейства пакетів Arc GIS входить спеціальний пакет ArcSDE, що забезпечує зв'язок інших модулів пакета з зовнішніми базами даних. На рис. 3.5 наведені основні схеми організації роботи з базами даних при різній архітектурі ГІС.
Рис. 3.5 – Схеми організації роботи з базами даних при різних варіантах
архітектури ГІС: а) локальна база даних; б) віддалена база даних.
