Розвиток мислення

Формувати (розвивати) в учнів уміння:

орієнтуватися в умовах мислительного завдання;

здійснювати самоконтроль (попереджуючий або поточний, завершальний) за результатом мислительних дій;

знаходити різні варіанти рішення мисленнєвого завдання;

робити висновки;

виділяти систему ознак (властивостей) об'єктів при їх безпосередньому сприйнятті (або на основі образів-уявлень);

виділяти істотні й другорядні ознаки об'єктів при їх безпосередньому сприйнятті (або на основі образів-уявлень);

встановлювати ознаки подібності й відмінності між об'єктами при їх безпосередньому сприйнятті (або на основі образів-уявлень);

проводити порівняння двох об'єктів за планом, виділяючи загальні й відмітні ознаки;

групувати об'єкти за зорово сприйманими ознаками;

групувати об'єкти за функціональною ознакою;

класифікувати об'єкти за родовою ознакою;

групувати об'єкти за заданою ознакою;

групувати об'єкти за самостійно знайденою основою;

визначати основу об'єднання в групу заданої сукупності об'єктів;

включати об'єкт у різні системи узагальнень;

виконувати різні варіанти класифікації однієї й тієї ж групи об'єктів (або вміння виконувати групування однієї множини об'єктів у різних варіантах залежно від основи);

групувати об'єкти (можна конкретизувати об'єкти, наприклад предметні зображення, геометричні фігури та ін.) за різними основами;

поєднувати об'єкти в класи й виділяти підкласи;

формулювати поняття;

порівнювати поняття, використовуючи прийом схематизації (кола, кільця);

визначати вид суджень;

виражати загальні й часткові стверджувальні судження;

виражати загальні й часткові заперечувальні судження;

змінювати форму судження, залишаючи без змін його зміст;

вибудовувати (або формулювати) словесно-логічні умовиводи;

встановлювати відношення (або взаємовідношення) протилежності (або послідовності; функціональні відношення; рід – вид; ціле – частина; причина – наслідок; рівність – нерівність двох об'єктів, величин, множин; транзитивні відносини);

встановлювати причинно-наслідкові зв'язки й залежності між об'єктами і явищами, зображеними на сюжетних картинках (або ...відображеними в тексті);

встановлювати послідовність подій, відображених у серії сюжетних картинок (або ...у тексті): що було спочатку, що потім;

встановлювати закономірності в предметних (або графічних та ін.) рядах;

встановлювати й продовжувати закономірність у взаєморозташуванні об'єктів (або ліній) на площині аркуша;

виконувати серіацію (або ранжувати об'єкти) за ознакою величини (або маси; яскравості; віку та ін.);

комбінаторні;

розміщувати елементи множини в неповторюваній послідовності з опорою на граф-схему;

розміщувати елементи по колу (або в ряді) різними способами;

задавати уточнюючі прості безумовні питання¹ (або уточнюючі прості умовні питання; уточнюючі складні питання та ін.);

структурувати матеріал, складаючи схему (або заповнюючи таблицю);

систематизувати поняття від більш загального до більш часткового;

доводити й захищати власні ідеї та ін.

________________________________________________________________

¹Примітка. Питання розділяються на дві групи: уточнюючі й доповнюючі. Уточнюючі питання бувають прості й складні. Прості: умовні («Чи вірно, що якщо щеня відмовляється від їжі й не грає, то воно хворе?») і безумовні («Чи правда, що в тебе вдома живе кошеня?»). Складні питання – ті, які можна розбити на кілька простих («Чи будеш ти грати в комп'ютерні ігри з хлопцями або тобі більше подобається грати в них одному?»).

Доповнюючі питання (містять слова: «де», «коли», «хто», «що», «чому», «які» та ін.) теж бувають прості («Де можна побудувати намальований тобою будинок?») і складні («Хто, коли й де може побудувати цей будинок?»).