Висновок

Основною парадигмою навчання виступає принцип дитиноцентризму, тобто в центрі навчально-виховного процесу є сам учень. Від його творчої активності на уроці, вміння доказово міркувати, обґрунтовувати свої думки, вміння спілкуватись з учителем, учнями класу залежить успіх у свідомому опануванні шкільної програми. А вчитель – невидимий диригент, який вчасно уміє почути, помітити, підправити, підтримати кожного виконавця.

Використовуючи на уроках розвитку зв’язного мовлення різні форми та методи роботи, в тому числі й інтерактивні, вчитель забезпечує виконання основних завдань даних навчальних занять:

- розвиток мовленнєвих навичок;

- розвиток навички спілкування;

- розвиток дикції;

- залучення учнів до надбань світової та української культури;

- адаптування дітей до життя;

- розвиток комунікативності дітей, їх самоутвердження;

- дарування пізнання радості, творчості, перемоги над своїми страхами та побоюваннями;

- виховання почуття прекрасного.

Формування у дітей зв’язного мовлення – тривалий процес. Він вимагає неабияких зусиль, витримки, наполегливості і залежить від багатьох чинників. Лише за правильної організації навчання, добору вчителем оптимальних методів, прийомів і форм роботи зв’язне мовлення може стати підґрунтям до формування у молодших школярів допитливості, яка згодом переросте в стійку рису характеру.

Досягнути цієї мети є завданням кожного вчителя.

Додатки

Плани-конспекти

уроків з розвитку зв’язного мовлення.

Українська мова.

2 клас

Додаток А

Урок 1

Тема. Усний переказ казки « Гуси – Лебеді »

Мета. Вчити дітей слухати, відтворювати прочитане; звертати увагу на слова, що характеризують дійових осіб; робити певні висновки зі змісту прочитаного; збагачувати словниковий запас учнів; розвивати зв’язне мовлення, увагу та спостережливість; виховувати любов до казок, образотворчого мистецтва.

Обладнання: казка «Гуси-лебеді», ілюстрації до неї, альбоми для малювання, фарби, віск, піпетки.

Тип уроку: урок розвитку знань, умінь і навичок.

Хід уроку

І. Організаційний момент.

а) Всі сідайте тихо, діти,

Домовляймось: не шуміти.

Тож гаразд, часу не гаєм

І урок розпочинаєм!

б) Релакс «Емоційний заряд доброти».

• Діти, з яким настроєм ви прийшли до школи?

• Що сприяло вашому гарному настрою?

• Посміхніться, діти, вчителеві, одне одному і давайте побажаємо всім нам добра на цілий день та успіхів на уроці.

ІІ. Актуалізація чуттєвого досвіду дітей.

• Розповідаючи про хороші справи, що ми маємо на увазі? Які це хороші справи?

• Допомагати, виручати з біди – це хороша справа?

Iіі. Повідомлення теми і мети уроку.

• Сьогодні ви, дітки, прослухаєте казку « Гуси – лебеді», навчитеся переказувати (відтворювати зміст прочитаного).

1. Робота з мовним матеріалом.

а) Читання казки ( на вибір вчителя)

б) Запитання (з розглядом ілюстрацій до казки):

- Діти, про кого розповідається в казці?

- Які дійові особи є позитивними, а які – негативними? Відповідь обґрунтуйте.

- Коротко перекажіть зміст прочитаного. (Зміст прочитаного переказують ланцюжком).

- Що ви можете сказати про пічку, яблуньку, молочну річку? Чи можна їх назвати друзями дівчинки?

- Кого із змальованих персонажів назвемо недругами? Чому?

- Якої помилки припустилася сестричка по відношенню до братика? Чи можна було її уникнути? Як?

- Яким ви собі уявляєте хлопчика? Змалюйте словесно його образ.

- Якою ви собі уявляєте сестричку? Змалюйте словесно її образ.

- Ця казка називається «Гуси - лебеді». Як по іншому ви назвали б казку?

- Подумайте і скажіть, чому автор назвав цю казку «Гуси-лебеді»?

- Чи є у цій казці вигадані, нереальні персонажі? Які саме? Чому?

- Чи повчальна ця казка? Чого навчає вона ?

- Яку ви придумали б кінцівку ?

- Чи сподобалась вам казка? Чим?