II. Інтерактивні методи навчання на уроках розвитку зв'язного мовлення

Новизна розвитку проблеми зв’язного мовлення полягає в тому, що весь навчально – виховний процес має будуватися відповідно до потреб особистості та індивідуальних можливостей дітей, зростання їх самосвідомості й творчої активності. Вчителеві необхідно переорієнтуватися на створення можливості кожному стати самим собою.

Цього неможливо досягти без застосування на уроках інтерактивних технологій, які ґрунтуються на діалозі, моделюванні ситуацій вибору, вільному обміні думками тощо. Саме інтерактивні методи «Мікрофон» (додаток И ), «Позначка», «Кубування», «Сенкан» (додаток Л )

«Незакінчене речення», «Асоціативний кущ» та ін.) дають змогу під час проведення уроків розвитку зв'язного мовлення створити таке навчальне середовище, в якому формується соціальна компетентність, розвивається світогляд, зв'язне мовлення, характер дитини. Навчально - виховний процес організовується так, що учні мають змогу вчитися співпрацювати в парах, групах (додаток Л), формувати свої власні ідеї та думки, навчаються критично мислити, сперечатися на задану тему (додаток Б).

Використання інноваційних підходів на уроці мовлення сприяє реалізації мети, передбачає розвиток в учнів інтересу і бажання працювати над збагаченням лексичного запасу, розвитком мовлення, дає можливість розвивати вміння порівнювати, говорити по суті і переконливо (додаток И).

Важливим етапом у розвитку мовлення є робота з основними способами складання казок за методикою Джанні Родарі. Відомий італійський казкар створив цілу майстерню юних казкарів-аматорів. Сам учитель, Джанні Родарі, усе своє життя присвятив розвитку творчості дітей: від зовсім маленьких до школярів різного вік. Та хіба тільки школярів? Він

вчив людей жити повнокровним щасливим творчим життям мислячої людини. Світ його казок різноплановий і надзвичайно різнобарвний, він не повторний, як і сам Родарі [11, с. 29]

Джанні Родарі вважав, що залучення до творчості дарує дитині багато чого по-справжньому важливого, необхідного людині, навіть коли вона і не збирається стати в майбутньому, літератором, композитором або художником.

«Граматика фантазії» корисна всім, хто хоче зрости гармонійно розвинутою щасливою особистістю, мріяти і здійснювати свої мрії.

Дітям дається стільки цікавих казкових ігор, способів створення казки, що чому б і не спробувати їм стати справжніми казкарями. Казка – одне з найважливіших людських надбань, що зберігається, розвивається і передається впродовж віків і, напевно, житиме вічно, бо є втіленням духу і мудрості, надії та мрії людської.

Тому на уроках розвитку зв'язного мовлення дітям доцільно створювати власні казки, дотримуючись усіх правил гри, уявляючи себе на мить Джанні Родарі. Раптом хтось придумає нового Цибуліно… Щоб казка зазвучала незвично, наприклад, змінилися час чи місце подій, ми повинні знайти в ній те місце, з якого можна розпочати переосмислення. Ми «переносимося» через час чи простір – і казка звучить по-новому. Теоретично таких змін може бути безліч. І стара казка по-новому зазвучить зовсім у іншій тональності.

Діти придумують казку за власним бажанням, використовуючи будь-яку методику або декілька разом. Після цього твори аналізують, редагують, оформляють і створюють книжечку казок.

Як же можна створити цікаві казки за методикою Родарі? Дослідники його теорії розробили наступні ігри для складання казок [11, с.30]

І. «Перебріхування казки».

ІІ. «Червона Шапочка на літаку»

ІІІ. « Казка на виворіт».

ІV. « Що було потім?»

IV. Гра «Салат з казок».

VІ. «Гра в речі».

VII. «Казка із заданими змінами».

Інноваційність як принцип педагогіки забезпечує умови розвитку особистості, здійснення її права на індивідуальний творчий внесок, на особистісну ініціативу, на свободу саморозвитку. Тому пропонується учням писати міні-твори, в яких всі слова починаються на одну й ту ж букву. Цей вид роботи цікавий дітям. У них помітно покращується зв'язне мовлення, збільшується словниковий запас та навички читання. В учня виникає потреба працювати з словниками та довідниками.

Велике значення в розвитку зв’язного мовлення, творчої уяви, вихованню доброти, взаємодопомоги, інтересу до художньої літератури, належить використанню на уроках зв’язного мовлення українських народних пісень, потішок, забавлянок, легенд та казок. Слухаючи казку, діти уявляють себе могутніми велетнями і силачами, що можуть здолати злу Бабу Ягу, чарівною Попелюшкою, в яку закохався Принц; маленькою Дюймовочкою, що може спати на пелюстках квітки чи Івасиком-Телесиком, який перехитрив люту Змію. (Додаток А )

Враховуючи психологічні особливості навчання учнів початкових класів, одним із важливих засобів підвищення розвитку зв’язного мовлення молодших школярів слід вважати впровадження в начально-виховний процес ігрових технологій. (Додаток Є)