Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
заняття, досліди, гурток з експериментальної діяльності.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
559.1 Кб
Скачать

Конспект заняття на тему «Людина. Наші очі» (рекомендовано для дітей старшого дошкільного віку)

Мета: ознайомити з будовою ока, функцією його частин; з’ясувати, як зіниця ока змінює свій розмір залежно від освітлення; встановити залежність бачення оком об’єкта від відстані до нього; виявити можливість часткової компенсації зору іншими органами.

Матеріал: дзеркала, макет, предметні картинки, металеві ложки, барабан.

Хід заняття

Вихователь загадує дітям загадку про очі; вони розглядають свої очі у дзеркало; розповідають, із яких частин складається око ( віко, вії, очне яблуко), де воно знаходиться (в очниці). За допомогою проблемних запитань, ситуацій («Що було б, якби…», «Якщо… , то») вихователь підводить дітей до розуміння значення частин ока, показує піктограми. Наприклад: якщо потече з лоба піт, тоді …( його зупинять брови); якщо вітер понесе пил в очі, тоді… (його затримають вії) тощо. Розповідає дітям про очне яблуко, його будову, про функцію кришталика (коли вона порушується, людина бачить лише близькі або далекі предмети, і тоді їй потрібні окуляри); про функцію сітківки ( саме в ній з являється зображення). Дітям пропонують виконати такі дії: підняти-опустити брови, зробити веселі, сумні, гнівні, здивовані очі; заплющити – розплющити повіки, зробити рух очним яблуком; примружитися; «намалювати» очима якийсь предме; знайти собі пару за кольором очей. Діти розглядають у дзеркало зіницю; потім 1,5 хвилини сидять при яскравому світлі (з одним заплющеним оком) і порівнюють зіниці, спостерігають, як вони знову стають однакового розміру, якщо розплющити око.

Педагог розповідає, чому так відбувається: у темряві спеціальний очний м’яз розширює зіницю, а при яскравому світлі інший м’яз, навпаки, звужує її, обмежуючи кількість світла, яке надходить до ока.

Ігрова пошукова ситуація «Перевірка зору»:

Педагог підносить близько до очей кожної дитини аркуш паперу із зображенням предмета й запитує, що це (дитина не бачить); уточнює, що треба зробити, щоб побачити (відсунути папір від очей). Діти в парі виконують завдання «Перевір зір» - зазначають відстань, із якої стають видимими предмети на картинці (кілька в першому ряду); визначають, у кого найгостріше око (бачить на великій відстані).

Висновок: щоб побачити предмет, треба охопити його поглядом; важко роздивитися предмет, якщо він надто близько від очей або надто далеко. Обговорюються проблеми незрячих людей – як їм можна допомогти; проводяться ігри:

«Поводир» (в однієї дитини зав язані очі, друга веде її між предметами);

«Вгадай хто це» (впізнати із зав язаними очима)

Обговорюється, як важко орієнтуватися людям, позбавленим зору; як треба ставитися до незрячих; називаються причини, внаслідок яких може зіпсуватися зір (читання при поганому освітлення, низький нахил голови при малюванні, проведення багато часу біля телевізора тощо). З’ясовується, як можна допомогти очам ( робити спеціальну гімнастику для них); проводиться профілактична очна гімнастика.