12.3. Екологічна відповідальність як суспільна ідея і практика цивілізованих країн.

Як і щодо інших об’єктів відповідальності, екологічна відповідальність має інтегрувати свідомі активні дії на всіх рівнях — державному, корпоративному, індивідуальному та навіть на міжнародному. Так, 90 % населення ЄС переконані, що екологічна відповідальність має покладатися на найбільші підприємства-забруднювачі, водночас 86 % жителів вважають, що вони, як індивіди, можуть відігравати активну роль у поліпшенні екологічної ситуації у своїх країнах.

понад 95 % громадян В’єтнаму згодні пожертвувати частину свого доходу для поліпшення екологічної ситуації. Більш як 80 % громадян Таїланду, Тайваню та Китаю також готові на такий крок. Такі результати свідчать як про високий рівень екологічної свідомості громадян цих країн, так і про незадовільну екологічну ситуацію в регіоні. Разом з тим менше від половини українців погоджуються допомогти в поліпшенні довкілля власним коштом. Приблизно такі самі дані показники серед громадян США, Іспанії та Польщі. З-поміж громадян Німеччини лише 40 % готові долучитися до такої ініціативи. Тобто, як бачимо, немає чіткої залежності між рівнем економ розвитку країни та готовністю населення віддати частину доходу для поліпшення довкілля.

Якщо у 90-х роках ХХ ст. абсолютна більшість населення була переконана, що майбутнє за економікою, то сьогодні пріоритети в людей змінились на користь безпечного довкілля.

Понад 60 % громадян Австралії, Швеції, Іспанії, Мексики, Китаю, В’єтнаму переконані, що у протистоянні економіки та екології перевага належить останній. Більше від половини українців також віддають перевагу збереженню довкілля.

Ставлення українців до екологічних проблем протягом останніх років також змінилося. Так, у 1996 р. лише третина наших співвітчизників погодилися б заплатити за товари на 20 % більше, якщо б це допомогло поліпшити екологічну ситуацію. Сьогодні, хоч і повільно, але поступово відбувається зростання попиту на товари, які менше завдають шкоди довкіллю.

Досвід європейських країн переконливо доводить, що поліпшення екологічної ситуації розпочинається з локальних ініціатив. Згідно з даними опитувань значна частина громадян України знають, як допомогти у поліпшенні довкілля території, де вони проживають. До таких ініціатив можна віднести наступні:

Не смітити на вулицях, у парках та інших громадських місцях;

Економія води, природного газу та електроенергії, використання енергоощадних технологій;

Сортування сміття та зниження обсягів використання побутової хімії, яка є доволі сильним забруднювачем водних ресурсів;

Повторне використання пластикової тари та посуду;

Зменшення користування автомобільним транспортом;

Хоч екологічний рух в Україні поки що не настільки популярний, як у Європі чи США, екологічна свідомість населення з року в рік зростає: щоразу більше українців долучаються до екологічних акцій, підтримують програми енергозбереження; створено низку громадських організацій екологічного спрямування тощо.

12.4. Корпоративна екологічна відповідальність

Соціальна відповідальність за сучасних умов є не тільки вагомою конкурентною перевагою, нині вона перетворюється у філософію ведення бізнесу. Основними елементами екологічної відповідальності бізнесу є запровадження корпоративної екологічної політики, проведення екологічного аудиту, виробництво «зелених» товарів, використання системи «зеленого» постачання, а також залучення працівників до екологічних ініціатив компанії.

1. Запровадження корпоративної екологічної політики. Компанії, які намагаються мінімізувати шкоду для природи, заподіяну своєю діяльністю, зазвичай ухвалюють систему екологічних принципів та стандартів. Більшість таких заяв виявляють як мінімум повагу компанії до навколишнього середовища на всіх стадіях виробництва; проголошується додержання компанією екологічного законодавства, провадиться відкрита екологічна політика.

2. Екологічний аудит. Мета екологічного аудиту полягає у визначенні основних ресурсів, необхідних для функціонування організації та обсягів їх споживання, а також в одержанні науково обґрунтованих висновків про міру впливу діяльності компанії на навколишнє природне середовище (атмосферні викиди, забруднення водойм, відходи процесу переробки тощо).

3. Виробництво «зелених» товарів. Виробники намагаються зробити свою продукцію більш екологічною завдяки використанню для її виготовлення екологічно чистих матеріалів, застосуванню інноваційних технологій переробки відходів, використанню технологій замкнутих циклів.

Поняття «зелений товар» передбачає, що цей товар не тільки виготовлено з мінімальною шкодою для довкілля, але й використання і згодом переробка такого товару мінімально шкодитимуть природі. На жаль, значна кількість виробників концентруються лише на екологічно безпечному виробництві і зовсім не переймаються наступними етапами життєвого циклу їх продукції.

Традиційно вважають, що найбільшими забруднювачами планети є підприємства, які працюють в енергетичній, хімічній, металургійній промисловості. Проте стрімкий розвиток інформаційних та комунікаційних технологій активізував проблему інформаційного брухту (відпрацьовані мобільні телефони, комп’ютери, побутова техніка тощо…).

4. «Зелене постачання». Для того щоб запевнити, що товари та виробничі процеси є екологічними, підпр намагаються вибирати так званих «зелених постачальників». Вони постач товари та надають послуги, які є менш шкідливими для навкол середовища.

В Україні «зелене постачання» перебуває лише на стадії становлення. Великі компанії, які скеровані на екологічно відповідальне ведення бізнесу, купують лише ту продукцію вітчизняних виробників, яка відповідає екологічним стандартам. Так, попит на екологічну продукцію змушує виробників оновлювати виробниче устаткування, зменшувати використання добрив та домішок у рослинництві й тваринництві.

5. Залучення працівників до екологічних ініціатив. Керівництво екологічно відповідальних міжнародних компаній переконане, що ефективною екологічна політика компанії може бути лише за умови, що і менеджмент, і співробітники, і члени їх родин переймаються екологічними проблемами та намагаються долучитися до їх розв’язання. З цією метою корпорації реалізовують цілу низку екологічних освітніх проектів, у рамках яких відбувається інформування працівників про те, який вплив на навколишнє середовище чинить їхня робота, як вони можуть сприяти поліпшенню екологічної ситуації своїми діями (екологічне виховання дітей, сортування сміття, придбання продуктів, виготовлених з найменшою шкодою для природи, тощо).

Переваги екологічно відповідальної діяльності компанії

А) Поліпшення екологічної ситуації

Поліпшення здоров’я населення

Зменшення негативного впливу на довкілля від діяльності компанії

Поліпшення екологічних характеристик планети

Б) Додаткові переваги від екологічної відповідальності

Збільшення вартості бренду та формування позитивної репутації

Збільшення обсягів продажу, можливість виходу на нові ринки

Доступ до нових джерел капіталу

Зменшення витрат та зростання продуктивності праці

Одним з найпоширеніших підходів до визначення екологічно відповідальної компанії є підхід, в основі якого лежать три критерії: додержання еколог зобов’язань, енергетичний та сировинний менеджмент, ефективне залучення стейкхолдерів .