4. Прибирання гною

Рис. 3. Схема скребкового гноєзбирального транспортера ТСН-160А:

1 — горизонтальний транспор тер; 2 — похилий транспор ;тер; 3 — привод похилого транспор;тера; 4 — приводна станція горизонтального транспор тер

Рис. 4. Похилий транспортер:

1 — стояк; 2 — корпус; 3 — поворотна зірочка; 4 — ланцюг із скребками; 5- — натяжний гвинт; 6 — рама;  7 — привод

Рис. 5 Скреперна установка УС-Ф-170:

1 — привод; 2, 6 —   скрепери; 3, 7 — проміжні   штанги;

4, 8 — тягові ланцюги;          5 — поворотні   ролики

Рис. 6. Схема гідросистеми для прибирання і видалення гною:

1- гноєприймальний канал; 2 — магістральний канал; 3 — гноєзбірник; 4 – насосна станція; 5 — зовнішня каналізаційна мережа; 6 — гноєсховище.

5. Доїння

При машинному доїнні корів необхідно враховувати процес молоковіддачі, який регулюється нервовою та гуморальної системою тварини, її умовними і безумовними рефлексами.

Процес машинного доїння корів включає підготовку доїльного апарату і вимені корів до доїння, безпосередньо процес доїння (надягання доїльних стаканів, контроль за процесом доїння, машинне додаіваніе і зняття доїльних стаканів) [10].

На доїльних установках типу "Тандем" або "Ялинка" вим'я підмивають зі шлангів спеціальним розбризкувачем. Поряд з підмиванням злегка масажують вим'я, що сприяє більш активному припуск молока. Завдяки цим діям у корів виникає готовність до молоковіддачі, що помітно по набухання сосків вимені, які стають більш пружними і рожевими. Якщо рефлекс молоковіддачі не настав після підмивання і витирання вимені, то оператор швидко робить масаж, обхоплюючи пальцями рук окремі чверті вимені і погладжуючи їх вниз в напрямку сосків. У деяких корів рефлекс молоковіддачі викликається тільки масажем сосків.Перед надяганням доїльних стаканів з кожного соска сдаивают по одній - дві цівки молока. При сдаіваніі перший цівок оператор визначає наявність припуску молока, стан молочної залози, звільняє вивідні канали від бактерій, що містяться в перших струмках у великих кількостях [3].

Сдаіваніе перший цівок молока виробляють у спеціальну кружку з знімається платівкою або з темним ситечком. Це дозволяє виявити захворювання корови на мастит (наявність у молоці пластівців, домішок крові, слизу та інших змін). Доцільно для цієї мети використовувати прилад "Біотест-1" конструкції БелНІІЖ, заснований на вимірюванні електропровідності молока.Не можна здоює перші цівки на підлогу, так як молоко хворих корів може бути джерелом розповсюдження інфекції [11].

При доїнні на установках типу "Тандем" або "Ялинка" перші цівки молока здоює до підмивання та масажу вимені.Корову, в якої виявили припухлість, почервоніння, ущільнення і ранки на вимені і соску, не можна доїти апаратом. Її треба видоїти руками в окремий посуд. Після цього руки слід ретельно вимити та продезінфікувати.

Рушник, використовуване для обтирання вимені, випрати і прокип'ятити. Цю корову виділяють із загального стада для лікування [6].

Підготувавши корову, оператор одразу ж включає апарат і надягає доїльні стакани. Для цього, відкривши молочний кран або опустивши затискач на молочному шлангу, він однією рукою підводить апарат під вим'я, а інший - один за іншим надягає склянку на соски. Щоб не було прососов, потрібно, піднімати склянку вгору, одночасно перегинати молочну трубку, щоб повітря не підсмоктується в склянку. Тривалі прососов повітря знижують вакуум в магістральному трубопроводі, що погіршує режим роботи інших, що вже працюють апаратів. При правильному надяганні склянок не чути шипіння, їх потрібно надягати в наступному порядку: ближній задній, дальній задній, дальній передній, ближній передній.

Склянки при постановці на соски оператор бере пальцями правої руки, причому великий і вказівний пальці залишаються вільними. З їх допомогою сосок направляється в доїльний склянку. Після надягання склянок оператор повинен переконатися, що апарат працює нормально і молоко інтенсивно видоюють, тільки після цього він повинен підходити до підготовки наступної корови 

Рис.7 доїльна зала «карусель»