1 Особливості корів

Як і у всіх сільськогосподарських тварин, у великої рогатої худоби розрізняють основні системи органів: рухову, травлення, дихання, кровообігу, розмноження, виділення, внутрішньої секреції. Рухова система складається з кісток, зв'язок і м'язів. Кістки, скріплені зв'язками в певному порядку, складають тверду основу тіла, служать опорою для м'язів, захищають м'які органи тканин від ударів, є вмістилищем кісткового мозку. Кістки містять в середньому близько 30% органічних і 70% неорганічних речовин (мінеральних солей). Скелет тулуба складається з хребетного стовпа, ребер і грудини. Хребетний стовп підрозділяється на грудній (13 хребців і 13 пар ребер), поперековий (6 хребців), крижовий (5 зрощених хребців) і хвостовій (15-20 хребців) відділи. У скелеті кінцівок розрізняють плечовий і тазовий пояси та вільні кінцівки, які за допомогою цих поясів з'єднані з тулубом. Зрощені між собою кістки тазового поясу утворюють таз, а обмежена зверху крижової кісткою, з боків і знизу тазовими кістками простір називають тазової порожнини, через яку у самок проходить плід при народженні.

З чотирьох відділів шлунка великої рогатої худоби в трьох - рубці, сітці, книжці - немає травних залоз. Корм з ротової порожнини потрапляє через стравохід в рубець і сітку. Через деякий час після годування у тварин починається жуйка - відригування окремими порціями з'їденого корму, ретельне пережовування його і повторне проковтування. Після жуйки їжа потрапляє вже в книжку і звідти - в сичуг. Під впливом мікроорганізмів, що знаходяться в рубці й сітці, велика частина клітковини і вуглеводів перетравлюється, піддається бродінню і там же всмоктується.

У преджелудках перетравлюється до 80% вуглеводів з утворенням летких жирних кислот (ЛЖК) - оцтової, пропіонової та масляної, значна частина протеїнів і небілкових азотистих сполук. Ферменти мікроорганізмів руйнують оболонки рослинних клітин, як би готуючи їх до подальшої обробки ферментами сичуга. Жоден фермент шлункового і кишкового соку на оболонки не діє. У книжці корм піддається механічній обробці, в сичуг переварювання здійснюється під впливом шлункового соку, що містить соляну кислоту та ферменти. Дуже важливу роль в напрямку корму, залежно від його характеру, грає стравохідний жолоб, що складається з дна і губ. Губи жолоби, зближуючись, утворюють трубку, по якій рідка їжа проходить із стравоходу в книжку. Губи змикаються тільки при проходженні рідких кормів, харчової ком з грубих кормів не може пройти через харчової жолоб і потрапляє в рубець. Враховуючи те, що у новонароджених телят перетравлювати молочні корми може тільки сичуг, такий принцип роботи стравохідного жолоба має велике значення. При швидкому випоюванні молока великими порціями губи стравохідного жолоба змикаються не повністю, і частина молока може потрапити в преджелудкі, де воно загниває і може викликати захворювання і навіть загибель теляти, тому новонародженим телятам молоко доцільно випаювати з сосковий поїлок.

У тонкому кишечнику у жуйних тварин відбувається перетравлювання і всмоктування основної маси білків і жирів. Сюди впадають протоки підшлункової залози і жовчний проток, за якими виливається в просвіт кишечника підшлунковий сік і жовч. Вони містять ферменти, що розщеплюють білки, жири і вуглеводи. Жовч прискорює дію ферментів підшлункової залози, сприяє перетравленню жирів, посилює перистальтику кишечника. У тонкому відділі кишечника всмоктується до 80% поживних речовин, що містяться в химусе, що надходить із сичуга. За добу в кишечник надходить в середньому понад 200 кг суміші їжі і різних травних соків, у тому числі власних соків - до 150 л. У товстому кишечнику (складається зі сліпої, ободової і прямої кишок) закінчується всмоктування води, поживних і мінеральних речовин, не всмоктались у тонкому кишечнику, і формується кал, що представляє собою неперетравлені залишки їжі. Перші порції корму проходять через весь шлунково-кишковий тракт за 20-30 годин, основна з'їдена маса проходить за 2-3-і доби, а весь корм - за 10-14 діб. На поїдання корму корова затрачає на добу 6-8 годин, на жуйку - 10.

Дихальна система (носова порожнина, носоглотка, гортань, трахея, бронхи і легені) великої рогатої худоби забезпечує організм киснем. Основний процес відбувається в частках легень, в яких бронхи діляться на дрібні трубочки, що закінчуються бульбашкою - альвеолою. У стінках альвеол і в розташованих в них кровоносних капілярах відбувається обмін газів. Завдяки розширенню і звуження грудної порожнини при диханні, здійснюється приплив в альвеоли свіжого повітря і відтік відпрацьованих газів. При середній продуктивності корова на добу пропускає через легені до 2000 л повітря, споживаючи близько 8 кг кисню і виділяючи близько 10 кг вуглекислоти.  За хвилину велика рогата худоба робить 20-30 дихальних рухів (в окремих випадках - до 50). Видільна система (крім газоподібних продуктів обміну, які виділяються через легені) представлена у великої рогатої худоби нирками і потовими залозами. Дві нирки розташовані в області попереку, до них підходять кровоносні судини, що утворюють в тілі нирки найдрібніші кровоносні сплетення-клубочки, оточені капсулами, від яких відходять довгі звивисті канальці. Тут відбувається виділення непотрібних організму продуктів обміну - розчинених у воді сечовини, сечової кислоти, солей натрію і фосфорної кислоти, тобто відбувається утворення сечі. Поява білка і цукру в сечі може вказувати на порушення в роботі нирок. Іноді білок у сечі з'являється при білковому перегодовування, цукор в сечі може виявлятися при переповненні молочної залози. Добове виділення сечі залежить від споживання тваринами води, а також оттемператури навколишнього середовища. З нирок сеча по сечоводах надходить у сечовий міхур і, у міру наповнення, виводиться назовні через сечівник.

Шкірний покрив захищає організм від несприятливого впливу навколишнього середовища, бере участь в диханні і регулювання температури тіла. У шкірі розміщені різні залози (сальні, потові та інші) і закінчення чутливих нервів. Через потові залози продукти обміну виділяються з потом на поверхню шкіри. При перегріві тварин виділяється значна кількість поту, при випаровуванні якого відбувається охолодження тіла, і тим самим регулюється його температура. Три шари шкіри (надкожица, основа шкіри і підшкірний шар) забезпечують функції дихання, рухливість, еластичність, захист від холоду, терморегуляцію (за рахунок розширення чи звуження кровоносних судин шкіри і виділення поту). Секрет сальних залоз, що мають вивідні протоки близько волосся, захищає шкіру від висихання й утворення тріщин, робить її м'якою та еластичною. Завдяки сальних залоз, волосся не змочуються. Копита тварин складаються з основи шкіри і рогового башмака. Основа рясно забезпечена кровоносними судинами і нервами і відрізняється великою чутливістю, що необхідно враховувати при обрізку копит.