3. Підбір і вивчення літератури

Пошук і добір необхідної літератури – один із першочергових кроків практичної реалізації поставлених завдань студентом під час підготовки роботи. Підбір і вивчення літератури студент починає відразу після вибору теми реферативної роботи. Студент самостійно підбирає і вивчає літературу, орієнтуючись при цьому на рекомендований список літературних джерел.

У процесі пошуку літератури потрібно звертатись до найбільш пізніх робіт як вітчизняних, так і зарубіжних економістів. Самостійна робота передбачає систематичні консультації з науковим керівником, з яким потрібно погодити список літератури. Допомогу в доборі основної літератури надає студентові науковий керівник. Додаткову літературу студент обирає самостійно.

Підбираючи літературу за обраною тематикою реферативної роботи, студент повинен дотримуватись визначеної послідовності. Насамперед варто опрацювати закони України, постанови Верховної Ради, Кабінету Міністрів України, укази Президента та інші нормативно-правові акти. Потім підбирається матеріал, викладений у навчальних посібниках, підручниках, монографіях, газетах і журнальних статтях.

Студент повинен звернути особливу увагу на актуальність і новизну публікацій у періодичних виданнях, динаміку змін і доповнень до законодавчих актів. Навчально-методичну літературу слід використовувати лише тоді, коли вона відображає сучасні вимоги.

Після підбору літератури необхідної для написання реферативної роботи студент може приступити до вивчення літературних джерел і їх систематизації. Процес вивчення літератури звичайно супроводжується складанням конспектів, характер яких визначається можливістю і формою використання досліджуваного матеріалу в реферативній роботі: виписки (цитати) з посиланнями на авторів, короткий виклад думок або фактів вільним стилем, характеристика прочитаного матеріалу. Такі конспекти студент повинен показувати науковому керівникові підчас проведення консультацій з метою поточного контролю за станом та послідовністю виконання роботи.

Основну увагу в процесі написання реферативної роботи потрібно приділити висвітленню власної думки автора у реферативному викладенні літературних джерел. Пряме копіювання літературних джерел не допускається, за винятком цитування окремих фраз будь-яких авторів. У цьому разі текст, який процитовано, потрібно взяти в лапки з обов’язковим посиланням на прізвище автора цитати, номера такого джерела в списку і номера сторінки. При цьому необхідно старатися, щоб реферативна робота була єдиним цілим, а не уривками «чужих»текстів.

При складанні списку літератури потрібно вказати прізвище й ініціали автора, назву роботи, місце видання, видавництво, рік видання і кількість сторінок.

4. Структура і зміст реферативної роботи

На підставі попереднього ознайомлення з літературою студент складає розширений план роботи з додатком списку опрацьованої літератури. План реферативної роботи – це перелік основних питань, які потрібно висвітлити і дослідити підчас роботи над обраною темою.

Зброшурована реферативна робота включає:

– титульну сторінку (Додаток А);

– анотацію;

– зміст;

– вступ;

– основний текст (в розрізі розділів та пунктів);

– висновки;

– список використаної літератури;

– додатки.

Зміст роботи складається з переліку розділів, підрозділів та інших структурних частин, що позначаються номером початкової сторінки.

Анотація обсягом до 500 знаків виконується державною, російською та іншою іноземною мовою, яку вивчав студент під час навчання, та стисло відображає загальну характеристику та основний зміст реферативної роботи. Лист анотації не нумерується. Анотація включає короткий зміст роботи, кількість сторінок, таблиць, рисунків, додатків та літературних джерел, ключові слова. Перелік ключових слів у Анотації повинен охарактеризувати зміст реферативної роботи і мати від 5 до 15 слів (словосполучень) у називному відмінку (зразок наведений у Додатку Б).

У Вступі стисло обґрунтовується актуальність вибраної теми дослідження, її наукове та практичне значення, невирішені раніше частини загальної наукової проблеми, коло науковців, праці яких присвячені вирішенню обраної наукової проблеми, мета і завдання дослідження. Наводиться характеристика об’єкта і предмету дослідження, інформаційна база наукових досліджень, обґрунтовуються методи дослідження та загальна структура реферативної роботи.

Наприклад:

Метою реферативної роботи є обґрунтування теоретичних положень, методичних підходів та науково-прикладних рекомендацій щодо …

Для досягнення зазначеної мети були визначенні наступні завдання:

• визначити домінантні науково-методичні аспекти …;

• надати характеристику …; і т.д.

Об'єктом дослідження є процеси (аспекти) …..

Предметом дослідження є сукупність теоретичних, методичних та прикладних аспектів …

Методи дослідження. Теоретичною та методологічною базою дослідження виступає загальнонауковий діалектичний метод пізнання …. В процесі написання реферативної роботи використовувалися такі методи дослідження, як: абстрактно-логічний (при узагальненнях….); монографічний (при представленні…); історичний (при висвітленні особливостей…); індексний (при характеристиці ….); групування та спостереження (для фіксування процесів, які відбуваються …), розрахунково-конструктивний (для визначення перспективи розвитку….).

Інформаційною базою дослідження є……

Інформаційною базою дослідження повинні бути наукові публікації та монографії, видання вітчизняних та закордонних вчених, нормативно-законодавчі акти України та інших країн, міжнародних організацій, матеріали наукових конференцій і досліджень тощо.

Основний текст реферативної роботи являє собою розгорнутий виклад отриманих результатів. Основний текст являє собою результат аналітико-синтетичної переробки різних видів наукової інформації та матеріалів літературних джерел. Зазвичай він складається з трьох розділів, які, в свою чергу, можуть поділятися на підрозділи або параграфи.

При складанні плану основної частини роботи слід керуватися наступними правилами:

– кожний наступний розділ повинен бути логічно пов'язаний з наступним як за назвою, так і за змістом;

– зміст даного розділу повинен повністю відповідати його назві. Не можна допускати співпадіння назв розділів з підрозділами та з темою реферативної роботи.

Робота повинна бути написана літературною мовою. Скорочення слів у тексті не допускаються. Виняток становлять загальноприйняті скорочення та абревіатури.

Позиція автора роботи повинна бути об'єктивною та неупередженою. Велике значення має вірне тлумачення понять, їх точність та науковість. Використані терміни повинні бути загальновживані, в іншому випадку – необхідно робити пояснення щодо термінів. У той же час слід уникати зайвої науковості, так як науковою термінологією варто користуватися помірно та уникати зайвих термінів.

У наукових дослідженнях прийнято непрямі формулювання авторської позиції: «Вважається, що…», «На наш погляд…», «Як передбачається…».

Не прийнято використання від першої особи. Наприклад, замість «Я впевнена, що…» краще використовувати «автор вважає», «на думку автора», «нема сумнівів в тому, що…» тощо.

Що стосується стилю твору, то варто зробити деякі рекомендації:

– уникайте занадто довгих і складних речень.

– абзаци варто робити часто, але вони повинні мати більше одного речення.

Зверніть увагу на цитування:

1. Цитата не повинна перевищувати половину сторінки, в іншому випадку текст вато оформити як додаток.

2. Цитати з наукової літератури потрібні тоді, коли вони підсилюють вашу точку зору чи формулюють нові положення, котрі не потребують перефразування. Іноді цитата необхідна, тому що в ній відображена неповторна авторська індивідуальність.

3. Якщо цитата довга і має деякі другорядні значення, її можна скоротити, замінюючи пропущені місця крапками, хоча цим зловживати не варто.

4. Якщо Ви маєте іншу думку від цитованого автора, Вам слід оговорити це до чи після наведеного вислову.

5. Цитування повинно бути оформлено відповідно до вимог, щоб не було сумнівів, хто є автором висловлювання і, де можна знайти даний текст. Повинне бути посилання.

6. Цитати виділяти лапками. При цьому варто простежити, щоб лапки були як відкрити, так і закриті.

7. Цитування повинно співпадати з джерелом, з якого його взяли.

Висновки подають узагальнення найбільш суттєвих положень реферативної роботи, підводять підсумки, показують справедливість висунутих автором положень, а також подають питання, які ще потребують вирішення.

Список використаної літератури являє собою впорядкований у алфавітному порядку перелік (бібліографічний опис) літературних та інших джерел, які безпосередньо чи опосередковано стосуються теми реферативної роботи і були використані при роботі над темою. Кількість джерел не обмежується, але вона повинна бути достатньою для висвітлення теми і не менше 15 найменувань.

Додатки включають ілюстративний і фактичний матеріал по темі реферативної роботи. Додатки – це компонент структури реферативної роботи, який має допоміжне (довідкове чи другорядне, побічне) значення, але необхідний для більш повного висвітлення теми та зручності користування рефератом.

Обсяг окремих розділів реферативної роботи залежить від особливостей напрямку теми дослідження, при дотриманні таких умов:

– загальний обсяг реферативної роботи не повинен бути менше 25 сторінок машинописного тексту формату А4 (без додатків);

– кількість сторінок в окремих розділах не регламентується, але має відповідати вимогам достатньої інформації та обґрунтованості;

– аналіз, висвітлення положень і рекомендації мають бути конкретними, без зайвих пояснень і викладень загальновідомих формулювань та міркувань;

– великі таблиці, громіздкі методики, обґрунтування необхідно виносити у додатки.