М ІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

Одеський національний політехнічний університет

Інститут бізнесу, економіки та інформаційних технологій

Кафедра обліку, аналізу і аудиту

Селіванова Наталя Миколаївна

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

ДО ВИКОНАННЯ РЕФЕРАТИВНОЇ РОБОТИ

з дисципліни

«Основи наукових досліджень»

Одеса ОНПУ 2016

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

Одеський національний політехнічний університет

Інститут бізнесу, економіки та інформаційних технологій

Кафедра обліку, аналізу і аудиту

К.е.н., доц. Селіванова Н.М.

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

ДО ВИКОНАННЯ РЕФЕРАТИВНОЇ РОБОТИ

з дисципліни

«Основи наукових досліджень»

для студентів І курсу денної форми навчання

спеціальності 071 – Облік і оподаткування

Розглянуто та затверджено на засіданні

кафедри обліку, аналізу і аудиту

Протокол № __ від ____________ 2016 р.

Одеса ОНПУ 2016

Методичні вказівки до виконання реферативної роботи з дисципліни «Основи наукових досліджень» для студентів І курсу денної форми навчання спеціальності 071 – Облік і оподаткування / Укл. Н.М. Селіванова. – Одеса : ОНПУ, 2016. – 25 с.

Укладач: Селіванова Н.М., кандидат економічних наук, доцент кафедри обліку, аналізу і аудиту

Методичні вказівки складені відповідно до навчальної програми з дисципліни «Основи наукових досліджень» для студентів денної форми навчання економічного факультету спеціальності 071 – Облік і оподаткування. Містять загальні методичні рекомендації, вимоги до змісту, структури й оформлення, тематику реферативних робіт, список рекомендованої літератури та додатки.

ЗМІСТ

1. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ 4

2. ВИБІР ТЕМИ ТА СКЛАДАННЯ ПЛАНУ РЕФЕРАТИВНОЇ РОБОТИ 7

3. ПІДБІР І ВИВЧЕННЯ ЛІТЕРАТУРИ 9

4. СТРУКТУРА І ЗМІСТ РЕФЕРАТИВНОЇ РОБОТИ 10

5. ВИМОГИ ДО ОФОРМЛЕННЯ РЕФЕРАТИВНОЇ РОБОТИ 13

6. РЕЦЕНЗУВАННЯ ТА ЗАХИСТ РЕФЕРАТИВНОЇ РОБОТИ 15

7. ТЕМАТИКА РЕФЕРАТИВНИХ РОБІТ 18

8. РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА 20

ДОДАТКИ 22

1. Загальні положення

Наука є складовою загальнолюдської культури, і тому кожна людина має знати, що таке наука, наукові дослідження та як вони проводяться. Як показує статистика, 5-10 % випускників вищих навчальних закладів стають вченими, тобто наукова діяльність стає їх професійною роботою. З наукою вони безпосередньо стикаються, працюючи керівниками державних установ та підприємцями. В першому випадку вони сприяють прискоренню науково-технічного прогресу, в другому – збільшенню особистого прибутку, що є особливо важливим в умовах ринкової економіки.

Наукові знання, методичні підходи до їх отримання, самі вчені стають товаром, який поки що користується недостатнім запитом суспільства й держави. Але відомо, що економіка будь-якої держави з однієї сторони залежить від успіхів галузі науково-технічного прогресу, а з другої – впливає на інтенсивність наукових досліджень та науково-технічних розробок. В Україні наукова діяльність регламентується Законом України «Про наукову та науково-технічну діяльність», який є основою цілеспрямованої політики в забезпеченні використання досягнень вітчизняної та світової науки і техніки для задоволення соціальних, економічних, культурних та інших потреб.

Становлення і розвиток інноваційної діяльності та наукове забезпечення економіки сприятиме створенню нових оригінальних продуктів, комплексному використанню та збереженню природного середовища та культурної спадщини, патріотичному вихованню, пропаганді здорового способу життя, зміцненню міжнародного авторитету України. Актуальність проблеми та динаміка міжнародних стосунків вимагають швидкого реагування на всі зміни в світовому господарстві, поглибленого вивчення та наукового обґрунтування їх причин та наслідків. Адже Україна завдяки своєму науковому потенціалу здатна відіграти велику роль щодо міжнародної участі її вчених у вирішенні глобальних завдань переходу до стійкого економічного безпечного розвитку, в якому особливо велике значення належить науці, яка спроможна забезпечити методологічні та технологічні основи всіх необхідних змін.

Все це потребує від фахівців з бухгалтерського обліку і аудиту з вищою освітою глибоких знань як з економічних, так і наукових питань, вміння вирішувати їх в умовах практичної діяльності підприємств. Набуттю і закріпленню необхідних теоретичних знань і практичних навичок студентами вищих учбових закладів сприяє написання реферативної роботи, які є заключним етапом вивчення дисципліни «Основи наукових досліджень» і підсумковою навчально-дослідною самостійною роботою студентів.

Реферативна робота є однією з форм організації навчального процесу, яка передбачає створення умов для якнайповнішої реалізації творчих можливостей студентів і має на меті поглиблення, узагальнення та закріплення знань, які студенти одержують у процесі навчання, а також застосування цих знань на практиці.

Метою виконання реферативної роботи є закріплення, поглиблення та розширення теоретичних і практичних знань з дисципліни «Основи наукових досліджень», розвиток умінь самостійної роботи з літературними джерелами.

Виконання реферативної роботи з курсу «Основи наукових досліджень» дозволяє розширити і поглибити наукові знання студентів з економічної науки та набути першого визначеного досвіду самостійного дослідження реальних економічних процесів. Студенти набувають навичок самостійного пошуку і аналізу наукових праць вітчизняних і зарубіжних економістів, державних законодавчих актів і програмній документів, статистичних і практичних матеріалів та інших літературних джерел з відповідної теми, їх аналізу і узагальнення письмового викладу наслідків проведеного дослідження та вміння пов'язувати їх з практикою.

Реферативна робота з обраної теми складається з наступних завдань: пошук та накопичення науково-технічної літератури з теми дослідження; систематизація наукової літератури з теми дослідження, уточнення категоріально-понятійного апарату дослідження; визначення методології дослідження; обґрунтування актуальності, теоретичного та практичного значення наукового дослідження; визначення мети наукового дослідження та його завдань, обґрунтування об'єкту та предмету дослідження; складання плану наукового дослідження.

Реферативна робота передбачає наявність таких елементів наукового дослідження: практичної значущості; комплексного системного підходу до вирішення завдань дослідження; теоретичного використання передової сучасної методології і наукових розробок; наявність елементів творчості. У процесі виконання реферативної роботи, разом з теоретичними знаннями і практичними навичками за фахом, студент повинен продемонструвати здібності до науково-дослідної роботи та вміння творчо мислити, навчитися вирішувати актуальні науково-прикладні задачі.

Застосування сучасної методології полягає в тому, що при висвітленні теоретичної частини роботи студент повинен використовувати відомості про новітні досягнення досліджень, застосовувати різноманітні підходи й аспекти до питань, що розглядаються в роботі.

Практична значущість роботи полягає в обґрунтуванні реальності її результатів для потреб практики. Тобто робота має бути актуальною для країни, регіону чи туристського підприємства і її результати можуть повністю або частково бути впроваджені до потреб практики.

Комплексний системний підхід до розкриття теми роботи полягає в тому, що предмет дослідження розглядається під різними поглядами – з позицій теоретичної бази і практичних навиків, умов його реалізації, аналізу, обґрунтування шляхів удосконалення і т. д. – в тісному взаємозв’язку і єдиній логіці викладу.

При виконанні реферативної роботи реалізуються наступні етапи та процедури.

а) підготовчий етап (процедури 1–2).

б) організаційно-методичний етап (процедури 3–5).

в) теоретико-практичний етап (процедури 6–8)

г) підсумковий етап (процедури 9–10).

д) заключний етап (процедури 11–12).

1. Початковий інструктаж здійснює науковий керівник з метою ознайомлення студентів із вибором теми, видом реферату, основними завданнями та іншими аспектами творчого і технічного виконання реферату.

2. Вибір теми здійснюється із пропонованого переліку, відзначеного у відповідних документах. Автор може уточнити запропоновану тему або запропонувати самостійно сформульовану, погодивши її з керівником. Вибрана автором тема фіксується у спеціальній документації.

3. Ознайомлення з літературою включає два компоненти:

– ознайомлення з методичною літературою (посібники, вказівки, рекомендації) з проблем виконання рефератів, а також літературою з теми реферату у каталогах спеціальних та загальних бібліотек.

– складання попереднього бібліографічного списку літератури на бібліографічних картках.

4. Розробка робочого плану реферату полягає у виборі, корекції та адаптації такого плану у відповідності із видом реферату. Можлива також самостійна розробка робочого плану при опрацюванні оригінальної теми реферату та специфічному його виді.

5. Консультація у наукового керівника (поточний інструктаж) призначається ним у разі потреби. На консультацію автор реферату приходить відповідно підготовленим, при наявності таких документів:

– робочий план реферату.

– попередній бібліографічний список літератури.

– список запитань та можливих відповідей на них.

– перелік пропозицій з наступної роботи.

6. Відбір та опрацювання літератури здійснюється на основі використання попереднього бібліографічного списку, скоректованого після консультації з науковим керівником. Опрацювання літератури відбувається при використанні умінь роботи з науковою літературою – складання виписок, планів, тез, конспектів на основі застосування методів, адекватних виду та задачам конкретного реферату. Можливі, зокрема, такі способи опрацювання літератури, як анотування, резюмування, рецензування та ін.

7. Написання тексту реферату є результатом аналітико-синтетичної переробки інформації, одержаної під час опрацювання літератури та первинних джерел.

8. Оформлення реферату включає необхідні процедури та операції, наслідком виконання яких є готовий до захисту реферат. Основні аспекти реалізації оформлення розглянуті у відповідному розділі посібника.

9. Консультація у наукового керівника (заключний інструктаж) проводиться для контролю підготовленості автора до захисту реферату. На консультацію автор приходить відповідно підготовленим, при наявності таких документів:

– кінцевий (оформлений) варіант наукового реферату.

– орієнтовний план виступу на захисті.

У випадку необхідності вносяться належні правки у подані документи.

10. Підготовка виступу на захисті передбачає психологічне настроювання та складання плану виступу.

Стислий план виступу містить такі пункти:

1. Постановка проблеми (теми).

2. Обґрунтування актуальності теми.

3. Відомості про структуру реферату.

4. Визначення мети, завдань, засобів, методів роботи.

5. Розкриття ступеня наукової розробки теми.

6. Висновки та підсумки.

Час виступу планується у межах 2–15 хвилин, залежно від характеру виступу та рекомендацій наукового керівника.

11. Захист реферату здійснюється у встановлений керівником час у відповідній аудиторії.

12. Самоаналіз результатів роботи та захисту реферату передбачає формулювання відповідних висновків стосовно наступної наукової роботи.