23. Папілома сечового міхура
Макро: поодинока екзофітна пухлина на ніжці, рожево білуватого кольору іноді- дифузний папіломатоз
Мікро: безліч тонких сосочкових розгалужених виростів, тонкостінні судини капілярного типу, строми мало (покрита шарами епітелію), базальна мембрана ціла
Причини: дизонтогенетична теорія (виникнення пухлин з ембріональних кліт.-ткан. зміщень)
Механізм: полі етіологічний
Клінічне значення: при пошкодженні виникає запалення , можуть малігнізуватися, може спричинювати кровотечу, некроз і ослизнення
Наслідки: при оперативному втручанні рідко рецидивують, розростаючись порушує відтоксечі- цистит, або сосочки відірвані можуть закупорювати сечівник- несправжня анурія.
1папілома сечового міхура.
2. Макро: поодинока екзофітна пухлина на ніжці, рожево білуватого кольору іноді- дифузний папіломатоз 1папілома 2 стінка
3. Мікро: безліч тонких сосочкових розгалужених виростів, тонкостінні судини капілярного типу, строми мало (покрита шарами епітелію), базальна мембрана ціла
4.Плоский або перехідний епітелій,зріла доброякісна
5. Екзофітний
6 Наслідки: при оперативному втручанні рідко рецидивують, розростаючись порушує відтоксечі- цистит, або сосочки відірвані можуть закупорювати сечівник- несправжня анурія.
27.Лейоміома тонкої кишки.
Мікро: клітини веретеноподібної форми ,що формують пучки,які ідуть у різних напрямках,у цитоплазмі міофібрили,інколи ядра утворюють палісадні структури,при накопиченні у пухлині сполучної тканини-фіброміома,при великій кількості судин-ангіолейоміома.
Макро: чітко відокремлений вузол щільної консистенції ,волокнистий на розрізі,є множинні ізольовані чи формують конгломерати,досягають 30 см.
Причини: №12
Клінічне значення: це доброякісна пухлина ,можлива малігнізація,ротсе тим повільніше чим більше у пухлині сполучної тканини.
28.Численні метастази меланоми у печінці
Мікроскопічно:виражений поліморфізм, складається з веретеноподібних чи поліморфних клітин, у цитоплазмі меланін жовто-бурого кольору, дуже багато мітозів
Макроскопічно:є 2 форми-вузлова (вигляд синьо-чорного м»якого вузла або бляшки), поверхнево-розповсюджена (вигляд бурої або коричневої плями з рожевими або чорними вкрапленнями
Причини: у людей із світлою шкірою і блакитними очима ризик вищий, жінки хворіють частіше, але у них прогноз кращий. Джерело-меланоцити
Клінічне значення:рано дає гемато- та лімфогенні метастази практично у всі органи. Можливий некроз, крововиливи пухлинних клітин. При розпаді пухлини в кров проникає значна кількість меланіну і промеланіну, що може супроводжуватися меланінемією і меланінурією.
Наслідки:такі, як для злоякісних пухлин
Відстрочена метастатична хвороба (окультні метастази) – через 15-20 рр, припускають, що це через пригнічення їх імунною системою
5.Злоякісна пухлина, клітинний і тканинний атипізм.
29.Гліома мозку.
Гліома, що походить із глії— вони складають основну частину пухлин головного мозку.
Гліома — специфічна пухлина головного мозку, що походить з мозкової речовини. Найчастіше вона характеризується інфільтруючим ростом. Розміри і консистенція її різноманітні: від дрібних до дуже великих, від м'якої до щільної консистенції. Гліозні пухлини можуть кістозно перероджуватись, інколи в них спостерігається відкладення вапна. Перебіг гліоми також різний, іноді доброякісний, іноді пухлина має характер злоякісного новоутворення.
За своїми морфологічними особливостями гліому поділяють на кілька видів. Найчастіше зустрічається астроцитома,спонгіобластома, медулобластома.
Гліома мозку
2 Макро: росте дифузно, м*якої консистенції, строката, з наявністю осередків некрозу і крововиливу.
3.мікро: виражений поліморфізм пухлинних клітин, ядра яких варіюють за величиною і вмістом хроматину. Визначається безліч мітозів.
4.????
5. Гліома, що походить із глії— вони складають основну частину пухлин головного мозку.
Гліома — специфічна пухлина головного мозку, що походить з мозкової речовини.
6. . Гліозні пухлини можуть кістозно перероджуватись, інколи в них спостерігається відкладення вапна. Перебіг гліоми також різний, іноді доброякісний, іноді пухлина має характер злоякісного новоутворення
4)
Гіпертонічна
хвороба: атеросклеротичний нефросклероз,
гіпертрофія міокарду лівого шлуночка
Етіологія: звуження просвіту судини атеросклеротичною бляшкою.Патогенез: розвиваються або клиноподібні ділянки атрофії паренхіми з колапсом строми і заміщенням цих ділянок сполучною тканиною, або інфаркти з наступною їх організацією і формуванням втягнутих рубців. Макроскопово: крупногорбиста атеросклеротична зморщена нирка.Клінічні прояви: хронічна ниркова недостатність.
Ускладнення: азотемічна уремія
Гіпертонічна хвороба: артеріолосклеротичний нефросклероз,гіпертрофія міокарду ЛШ. первинно-зморщена нирка (артеріолосклеротичний нефросклероз)- Етіологія-виникає внаслідок гіпертонічної хвороби,Макро- розміри зменш., консистенція-щільна, поверхня дрібнозерниста, кіркова р-на стоншена, строма склерозована, у клубочках – гломерулосклероз, переважно уражені судини- капіляри та артеріоли, зміни в екстагломерулярних судинах - еластофіброз, гіаліноз, плазматичне просякання, фібриноїдне набухання, фібриноїдний некроз, епітелій канальців гіпертрофований. Наслідки - вазоренальна гіпертензія Гіпертрофія міокарду:Макро серце значно збільшене в розмірах за рахунок збільшення товщини ЛШ, порожнина серця збільшена в поперечному напрямку, Наслідки серцева недостатність через перенавантаження серця, ішемія периферичних част. тіла (відносно серця)
5
.ГХ.
КРОВОВИЛИВ У МОЗОК
1-Макро-Визначається порожнина неправильної форми , заповнена червоними згортками крові і розмякшеною тканиною мозку.Межі гематоми нечіткі.
2- 1крововилив, 2 стиснення шлуночка
3-Мікро-виражена альтерацію стінок артеріол і дрібних артерій з утворенням мікроаневризм ірозривом їх стінок. У місці крововиливу тканина мозку руйнується, утворюється порожнина, заповнена згортками крові і розм'якшеною тканиноюмозку,ділянкі некрозу, загибел нейронів,набряк,дистрофічні зміни груп клітин
?4-як ускладнення ГХ. Її мозкова форма. Таке ускладнення може розвиватися при гіпертонічній хворобі, що спостерігається в третій стадії її перебігу (стадія органних змін) або в любій іншій стадії у випадку розвитку гіпертонічного кризу.
5- наслідки- розсмоктування крові, утворення кіст на місці крововиливу, інкапсуляція, проростання сполучною тканиною.
Крововилив у мозок:Макро- форма збережена, розміри не збільшені, мозок блідо-жовтого кольору,границі між сірою та білою речовиною збережені,ближче до центру-великий крововилив,добре відмежований від решти тканин,дані зміни могли розв. внаслідок розриву судин або їх розїдання . Наслідки: «+»⇒розсмоктування,утв.кисти,організація «-»⇒смерть внаслідок пошкодження життєвоважливих центрів, нагноєння.
Діагноз:геморагічний інсульт.